Запланований маркетинговий вибух. Як хор Гомін продає 300 квитків за 30 хвилин

13 жовтня 2025 р. 17:23

13 жовтня 2025 р. 17:23

Мільйони переглядів в TikTok хорового виконання пісні “Цей сон” миттєво зробили хор Гомін популярним та успішним. Якщо раніше колектив давав по 5-8 концертів щомісяця у рідному Львові, то тепер — по 40-50 виступів за той же період по всій Україні. Керівник хору Вадим Яценко — нова зірка соціальних мереж, керівництво збільшує рекламні витрати та підвищило зарплату колективу.

Це поки один із небагатьох прикладів як державна організація змогла створити дійсно успішний проект в шоу-бізнесі, адже хор Гомін входить до складу Львівського органного залу. А сам зал є комунальним підприємством Львівської обласної ради.

Але все це — зовсім не випадкова історія. Керівництво хору тривалий час шукало кваліфікованого та харизматичного керівника, оновлювало репертуар, шукало нові режисерські рішення.

Як все це відбувалося, чому вдалося зробити популярним академічний хоровий спів — в інтерв’ю D elo.ua розповів Тарас Демко, культурний менеджер, один із директорів Львівського органного залу .

Розпочну нашу розмову одразу з головного питання. Тарас, Ви себе позиціонуєте як менеджера культури. Поділіться, будь ласка, яка формула успіху цього виду управління на прикладі хору Гомін?

— Хор Гомін був заснований в 1988 році, з 90-тих він працює під юрисдикцією управління культури Львівської міської ради, тобто є муніципальним. Його приєднали до Львівського органного залу на початку 2023 року.

Перед нами постало завдання — розвивати хор, бо раніше в нас працювали лише музиканти- інструменталісти, а також ми розвивали проектний оркестр.

Разом з приходом хору у нас виникло багато цікавих викликів, необхідно було врегулювати різноманітні командні аспекти, контракти артистів і репетиційний процес, але найбільшою проблемою був низький попит на хорову музику.

Організовуючи концерти хору Гомін ми зрозуміли, що квитки не будуть продаватися дуже активно на самому початку, тому що ситуація з хорами була складною по всій Україні. Хорове мистецтво — це той тип мистецтва, яке залучає багато пасіонаріїв, тобто людей, які справді горять своєю роботою. Хори в нашій країні бувають або муніципальні, або державні, національні, або аматорські. Це не ті організації, які мають надлишок ресурсу — у цій сфері часто скаржаться на низькі зарплати і відтік людей, брак мотивації. Це сумна ситуація.

А як показати аудиторії успішний кейс, що хор — це дуже круто? І ми можемо ставити в продаж ці події, які будуть відвідувати? Це була одна з наших цілей. Ми почали думати, що робити — пройшли багато мистецьких експериментів з різними концертними програмами і дивилися, на що реагує публіка. Придумували концепції: і хорову музику при свічках — це той тренд, який ми, до речі, задали в Україні, саме у Львівському органному залі, і серйозну академічну музику, і колаборації з різними складами і інструментами.

Паралельно ми організували конкурси на посади нових артистів, тобто кастинги. Нам довелося трохи змінити склад хору Гомін, але до нас прийшли справді чудові співаки. Одночасно ми активно шукали диригента хору. Цей процес був довготривалим, бо за рік ми запросили на різні проєкти близько 10 диригентів. Одним з них був Вадим, і вже у серпні 2023 року ми йому запропонували стати художнім керівником хору. Він дуже талановитий хормейстер, співак і музикант. Вадим також працює головним хормейстером у Львівській опері.

Оновлений склад хору презентував нову і цікаву хорову програму на фестивалі у Швеції вже буквально за кілька місяців. А під час нашої наступної гастрольної поїздки ми провели флешмоб — виконання "Щедрика" — на центральній станції метро Стокгольма. Відео цього перформансу я опублікував на своїй сторінці у TikTok, результат — 1 млн переглядів.

Хорові програми почали викликати великий інтерес, особливо серед блогерів. Маркетинг важливий, але він не може бути на голому місці — має бути якісний і професійний продукт. Тому що завдяки маркетингу ми рекламуємо наші концерти, пропонуємо купувати квитки і приходити на події, але коли відвідувачі побачать, що реклама нічим собою не підкріплена, то це не буде мати бажаного ефекту. Треба мати дуже потужний людський потенціал, команду, організувати системну і усім зрозумілу репетиційну і концертну роботу над вивченням нових програм — це і є ключовим в культурному менеджменті.

За якими емоціями люди приходять на концерти Гомін?

— Ми чекаємо відвідувачів, щоб поділитися з ними чимось важливим. Те важливе залежить від різних концертних програм. Ми працюємо для дуже широкої аудиторії, звісно. В нас насправді є кілька цільових аудиторій, бо мистецький продукт треба диференціювати і чітко знати, для кого ми це робимо. Наприклад, в органному залі є програми для дітей, є програми, які будуть цікаві людям для романтичних побачень, а також для любителів і знавців академічної музики, тощо.

А хто ядро цільової аудиторії хору?

— До травня ми ідентифікували нашу основну аудиторію хору як любителі хорової музики і, можливо, ті, хто самі колись співали в хорі в дитинстві, та ті, хто готові на різні експерименти. Це була дуже диверсифікована група. Як виявилося, людей, які мали хоровий досвід, дуже багато в Україні. Бо в кожній школі є хор. Зараз ми вийшли на ширший цільовий ресурс — це люди, які цікавляться українським і які хочуть відкрити для себе нову якість. А також люди, які цікавляться українським театром, кіно. Таких людей зараз теж дуже багато.

Гомін — муніципальний проєкт, але у своїй роботі ви використовуєте маркетингові інструменти. ТіkTок відіграв основну роль в просуванні, бо на перший погляд здається, що ваша аудиторія "не сидить" в TіkTоk і це якісь не поєднувальні речі, чи я помиляюся?

— Ми проаналізували маркетинговий вибух хору. Це пов’язую з кількома аспектами. В нас професійна команда у рекламному відділі, ми не використовуємо тільки один інструмент, а кілька засобів: від імейл -розсилки до таргетованої реклами в Інтернеті, співпрацю зі ЗМІ, блогерами, креативи і експерименти.

Ми побачили, що TіkTоk добре працює, коли опублікував відео флешмобу, і вирішили йти цим шляхом, бо присутність в соціальних мережах впливає на продажі.

Раніше на всіх концертах хору та органного залу ми дозволяли відвідувачам вільну аматорську зйомку. На концерті ретро пісень Гомін ми вирішили обмежити зйомку. Це був обдуманий крок, бо хотіли зробити власний професійний контент і опублікувати в соціальних мережах. Коли реалізували ідею, стався вибух! Перегляди зашкалювали — люди хотіли взяти клаптик цієї програми, бо на відео хор не просто співає, а й ходить до залу, танцює, виконує театральні сценки. Живі емоції. З цього і почався інформаційний бум.

Інноваційність — це те, що робиш вперше і по-новому. В сучасному світі придумати щось нове і успішне — це знайти поєднання чогось на перший погляд не поєднувального.

Гомін виконував трек в останній серії серіалу "Чорнобиль". Чому тоді, маючи колаборацію з всесвітньо відомим брендом HBO, хор не став популярним?

— Тоді хор був іншим. Склад хору інший, хоча деякі співаки залишилися. Інші люди, інша організація, керівництво, менеджмент.

Хор співпрацював з нашим концертним залом — вони давали концерти і ми були партнерами. І тоді я мав розмову з колективом хору, щоб використати цю медійність "Чорнобиля". Я пропонував, щоб хор виступив на сцені в жовтих протирадіаційних плащах та масках. Я казав їм: "Ми за хвилину продамо зал, якщо ви виступите у концептуальному образі". Але вони, на жаль, не погодилися, бо були інші плани. А це була можливість для розвитку, бо я вірив, що тоді хор міг дуже добре злетіти, бо серіал мав світову популярність. Це потрібно було використовувати!

Піар і маркетинг — це просто інструменти, а секрет успіху — бути швидким, реагувати на поточні виклики і мати стратегію. Розуміти куди рухаємося і що ми хочемо. Використовувати інструменти згідно до поставленої цілі. Або стратегічно імпровізувати.

В один день хор прокинувся знаменитим. Як мільйонні перегляди позначилися на фінансових показниках — у вас збільшилися продажі, запрошення, партнерства, гонорари?

— Раптом побачивши тенденцію до збільшення переглядів зрозуміли, що це вплине на продажі. Ми повинні були бути миттєво готовими до наступних кроків, бо це та річ, яка може застати будь-кого зненацька. Перегляди можна використати по-різному: просто насолоджуватися відео або вдало використати. Тут дуже важливо було мати стратегію розвитку. Ми зрозуміли, що це має потенціал підсилити нашу стратегію. А наша стратегія — це гастролі і організація більшої кількості концертів, розвиток колективу і органного залу, до якого прийде нова аудиторія. Тому ми миттєво реагували і одразу на запит аудиторії додали додаткові концерти до кінця року. Квитки миттєво продавалися. До слова, ми плануємо події на 3-4 місяців наперед, що в умовах воєнного стану дуже складно. Тим не менше, це дуже важливо в умовах невизначеності — мати якісь зафіксовані речі.

У скільки разів збільшилася кількість концертів і у скільки разі збільшилася продаж квитків?

— Квитки продаються протягом пів години.

А раніше скільки потрібно було часу, щоб продати таку ж кількість квитків?

— Це були органічні продажі — квиток могли купити і за годину до концерту. Наші концерти завжди гарно продавалися, але все залежить від концертної програми. В середньому квитки на хор Гомін продавалися протягом двох місяців. А після відео в TіkTоk — за півгодини.

Наскільки збільшилася кількість концертів та проданих квитків у серпні та вересні?

— Наш концертний зал вміщує приблизно 300 людей. Раніше хор проводив 5-8 концертів щомісяця і раз на два місяці намагалися готувати нову програму. Це багато. В серпні 2025 року хор дав 10 концертів у Львові. Запит був великим і ми організували всеукраїнський тур — у серпні дали 44 концерти поза межами Львова. Більше півсотні концертів у серпні. В рамках туру ми планували охопити всі великі міста. Але постійно додаємо концерти, і яка кінцева цифра — зможу вам сказати, коли тур закінчиться.

Кількість проданих квитків зросла як мінімум вдвічі. Але можу сказати, що ми намагаємося рахувати публіку, яку ми охоплюємо. В серпні в нас було понад 40 тисяч відвідувачів подій Львівського органного залу і зокрема хору Гомін. Майже така цифра, трохи більше відвідувачів — у вересні. І є тенденція до збільшення. Для нас також важлива соціальна і благодійно складова. Це частина роботи. Ми маємо дієву програму підтримки військових, ветеранів, ВПО та інших категорій осіб, які безкоштовно відвідують концерти. Плюс благодійна складова нашого гастрольного туру — передали один млн гривень на потреби ГУР. А також спільно з нашими партнерами TEATR.org.ua хочемо купити 50 пікапів для Сил оборони України. Це речі, які не приходять просто від TіkTоk.

Які основні витрати хору Гомін?

— Ми не розділяємо витрати хору і витрати органного залу, бо це одна інституція. Оплата праці, відрядження — основні витрати. Зважаючи на підвищений інтерес, ми підсилили рекламні бюджети.

Наскільки успішною є ідея з брендованими мерчами?

— Маємо вже тривалу і дуже теплу співпрацю із брендом українського одягу HYGGE HOODIE. Ми у них замовляли худі і футболки для Львівського органного залу з надписом "Бандера органний", бо зал знаходиться по вулиці Степана Бандери у Львові. Ця ідея було дуже успішною кілька років тому.

Тож цьогоріч ми знову запросили їх до співпраці. Це унікальна співпраця бізнесу і нашої концертної організації. Для нас це реклама і одяг для хору, і промоція хорової культури.

В яких регіонах України ви маєте найбільшу популярність і відвідуваність?

— В Києві, Тернополі та Івано-Франківську наш хор має найбільшу популярність. Ми вже збилися з ліку, скільки хор Гомін дав концертів у цих містах.

Тарасе, які плани на майбутнє, можливо хор братиме участь в Євробаченні?

— Ні-ні, в жодному разі — ні. Євробачення має обмеження до шести людей, здається. Це інший формат, а наш формат — класична академічна музика.

Наш формат — українські пісні, які вимагають від виконавців володіння глибокою академічною манерою виконання. І це не той тип шоу, який ми хочемо робити. Хоча сам конкурс хороший і Україну треба презентувати на таких майданчиках. Наші плани — продовжувати робити якісний професійний мистецький продукт. До речі, перед тим як хор здобув велику популярність, ми анонсували і поставили собі амбітну ціль — записати 180 хорових творів Миколи Леонтовича. Записали вже кілька. І, власне, хор в проміжках між концертами планує ще записи. Ми співпрацюємо з Національним радіо, щоб бути присутніми у фондах радіо. Це амбітний проєкт, який розширює нашу аудиторію і увійде в історію.

У листопаді заплановано 35 концертів в рамках Європейському туру, де ми презентуватимемо нову Різдвяну програму святкових пісень і колядок. В цій програмі будуть театральні елементи. В багатьох країнах — Sold out, концерти в Лондоні та Варшаві вже продані.

Протягом 2026 року в нас запланований тур США, але поки фінальної цифри по кількості концертів немає.

Скільки загалом працівників у хорі Гомін?

— 26 в хорі і 80 — у Львівському органному залі. Але ми не розділяємо працівників, адже це — одна організація. Бо власне це об’єднання і є секретом реформи. Бо раніше в хорі не вистачало людей, які б займалися чимось іншим, крім співу. Це дуже велика проблема всіх аналогічних колективів. Немає кому займатися рекламою чи господарськими, адміністративними проблемами. Тому всі скаржаться, і зарплати маленькі. Це страшенно актуальна проблема. Один із секретів успіху є те, що в нашій команді є артисти і є працівники, які менеджерять процеси, відповідають за рекламу, для прикладу.

Тарасе, Ви перевиконали вашу початкову стратегію? Результати очікувані чи ні?

— Коли стало відомо, що хор Гомін буде в складі органного залу, то ми провели стратегування. Використовували різні методи, як наприклад SWOT, моделювання впливів, зафіксували місію, візію і цінності. І створили такий документ мрії. Саме тоді ці речі, які зараз відбуваються, заклали в тому невеликому текстовому документі на 15 сторінок.

Нещодавно переглядав файл і був здивований, бо все, про що ми мріяти навіть не могли, було проговорено ще тоді. Ми ще не знали, що будемо змінювати склад і відбудеться неймовірна крута співпраця з Вадимом Яценком. Ця стратегія перевиконана в кілька разів. Тому важливо планувати, навіть якщо не знаєш, на чому стоїш. Ми з хористами дуже часто згадуємо той момент і ту стратегічну нараду.

Економіка