Гетманцев: Підвищення ПДВ буде знущанням над "білим" бізнесом на тлі трильйона гривень несплачених податків — велике інтерв’ю

13 жовтня 2025 р. 21:12

13 жовтня 2025 р. 21:12

Про бюджетні проблеми та реформу Митниці, про нового очільника БЕБ та хитрий Favbet, про особливо “секретних” платників податків та “плюшки” для білого бізнесу, про різке підвищення податків для банків та (не)виконання Україною зобов’язань перед партнерами, про джерела підвищення соціальних стандартів та врегулювання ринку віртуальних активів, — про все це та багато іншого цікавого читайте в інтерв’ю очільника парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева для Delo.ua .

• Про бюджет, Митницю і БЕБ
• Про ігорку
• Про секрети платників податків
• Про підвищення податків, доходи банків і "білий" бізнес
• Про (не)виконання Україною зобов’язань перед партнерами
• Про (не)підвищення соціальних стандартів
• Про криптовалюту і виробників зброї

Про бюджет, Митницю і БЕБ

— В проєкті державного бюджету на 2026 рік (ухваленому урядом і переданому до парламенту) вперше чітко закладені доходи від "детінізації" — 60 млрд грн від перевищення сукупних доходів митниці. Наскільки коректною виглядає ця цифра, як вона порахована і чи реально її досягти?

— Я дуже вітаю це, бо насправді за бюджетним законодавством непідтверджені джерела не можна включати до державного бюджету. Але ситуація у нас настільки виняткова, що якщо ми не детінізуємо економіку, то просто втратимо країну. Це принципове питання. І я дуже вітаю, що Мінфін і Кабмін врешті відобразили 60 мільярдів гривень в бюджеті 2026 року.

Хоча вони зробили це половинчасто, відобразивши заплановані кошти в спецфонді бюджету та не прив’язавши їх до конкретних програм. А якщо кошти відображені в спецфонді, то вони не йдуть в "загальний кошик". І якщо цих доходів не буде, то відповідні видатки просто не будуть профінансовані. Тобто ніякої небезпеки щодо цього немає.

Аби простимулювати уряд до детінізації (а він і так розуміє, що необхідно це робити), щоб це було для Кабміну таким собі KPI, я особисто подав до бюджету поправку, відповідно до якої запропонував збільшити дохідну частину бюджету щонайменше на 200 мільярдів гривень за рахунок детінізації за загальним фондом.

Поправкою передбачені додаткові надходження з ПДФО (44,3 млрд грн), ПнП (28,7 млрд грн), акцизного податку (39,5 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (48 млрд грн) та інші надходження.

Мова йде передусім про торгівлю і підакцизні товари. Насправді там набагато більший потенціал — ми рахуємо, що в "тіні" в 2026 році буде близько трильйону гривень у вигляді несплачених податків. Зрозуміло, що трильйон неможливо зібрати за один рік, тому будемо йти "степ бай степ". І привчимо уряд до того, що він має не просто говорити про детінізацію, а змушений буде забезпечувати детінізацію, аби профінансувати видатки.

— Якщо вже зайшла мова про митницю, — наразі триває конкурс з відбору голови Державної митної служби. Коли Україна отримає нового голову Митниці? Чи встигне Кабмін з призначенням до кінця року (як домовлено з МВФ)? Що ви очікуєте від конкурсу? На вашу думку, чи зможе новий очільник, відібраний на відкритому конкурсі, справді реформувати Митницю? Які результати і в якій часовій перспективі можна буде очікувати після призначення нового очільника?

— Я переконаний в тому, що їм треба пришвидшитися. Комісія з відбору очільника митниці призначена вже достатньо давно, було одне установче засідання. А конкурс ще не оголошений. Це неприпустимо, бо в нас вже жовтень місяць, і ми втратили фактично дуже великий проміжок часу незрозуміло на що.

Аби встигнути до кінця року призначити керівника, а я переконаний, що в нас немає альтернативи і ми маємо призначити, треба прискорити роботу комісії. Бо сам по собі конкурс є тривалим, а ми ще навіть не оголосили збір документів на цей конкурс. Тому я не задоволений швидкістю роботи комісії.

Якщо говорити про KPI роботи майбутнього очільника митниці, — зайдіть, будь ласка, в Інтернет і наберіть "Cargo Company". Cargo Company — це компанія, яка чи не з будь-якої точки світу, принаймні з основних світових хабів, як то Китай, Туреччина, ОАЕ, Євросоюз — перевезе вам будь-який вантаж за мінімальною ціною. Наприклад, якщо це одяг, то за ціною 1,7 долара за кілограм незалежно від вартості та номенклатури, або 6 доларів за кілограм з Китаю. І в цю суму входить все, незалежно від вартості одягу, незалежно від будь - яких параметрів, необхідних для митного оформлення. Вони візьмуть з вас таку таксу, не дадуть жодних документів на цей товар і перевезуть його через митний кордон. Вони відкрито дають собі рекламу, ви можете дзвонити до них. Мої помічники до них дзвонили, аби перевірити, чи дійсно схема працює настільки відкрито та зухвало. Вам присвоюється анонімний номер і по цьому анонімному номеру ви ведете з ними подальшу взаємодію. Абсолютно відкритий злочинний контрабандний бізнес з ухилення від оподаткування.

От для мене KPI роботи майбутнього очільника митниці буде ситуація, коли таку кампанію неможливо буде знайти ніяк.

Якщо говорити про гроші, то я переконаний в тому, що від реформи митниці, від покращення її роботи ми додатково зберемо в бюджет від 100 мільярдів гривень. Тобто це не 100 мільярдів, це більше 100 мільярдів. Ніхто не скаже точно, але орієнтовно це від 100 до 150 млрд грн.

І значно покращимо збір податків всередині країни, бо митниця не тільки втрачає на митному оформленні. Вона, на жаль, ще й провокує ухилення від оподаткування всередині країни. Вирішення питань з контрабандою спричинить вирішення цілої низки проблем з ухиленням від оподаткування всередині держави. Ось такі у мене очікування від оновленої митниці.

Чому вона має оновитися? Тому що керівник цієї служби має стати політично незалежним, що дасть йому можливість реалізувати весь загальновідомий план реформування митниці. Від ротації митників до обміну митною інформацією з сусідами. Правоохоронці, які зараз заходять на митницю, як до себе додому, не мають цього робити. Вони не мають покривати контрабанду. Вони не мають втручатися в роботу митників і провокувати правопорушення, як це є зараз. І це все залежить від політичної волі нового керівника митниці та його заступників.

— Як ви оцінюєте нову редакцію Митного кодексу , оприлюднену урядом і надіслану на узгодження європейським партнерам? Що там принципово міняється? Чи вплине це на роботу митниці? Чи це незалежні речі?

— У нас і так непоганий Митний кодекс, якщо його виконувати.

Оновлення Митного кодексу — це євроінтеграційне завдання щодо повної імплементації митного законодавства Євросоюзу до нашого законодавства. Бо Євросоюз – це Митний союз, країни-члени відраховують в його бюджет 75% мита, залишаючи собі лише 25%. Документ дуже об'ємний, дуже великий, зараз ми його тільки вивчаємо, бо він нещодавно тільки був оприлюднений Мінфіном. Він ще не внесений до Верховної Ради, він тільки обговорюється на сайті Мінфіна. Безперечно, зволікати не будемо, але він за обсягом такий великий, що його не вдасться прийняти швидко.

Якщо ж говорити про протидію контрабанді, то на сьогодні достатньо всіх повноважень і у митників, і у правоохоронців для того, аби припинити це ганебне явище.

— Як ви оцінюєте перші результати роботи нового керівника Бюро економічної безпеки ?

— Насправді, ми не бачимо ще результатів. Але, з іншого боку, давайте будемо відвертими: ще і зарано давати оцінки. Ми бачимо певну відкритість. Але для досягнення результату однієї відкритості замало. Йде певний процес очищення Бюро економічної безпеки . Це ми безперечно вітаємо, бо одіозні персони вже пішли звідти. Це безперечно позитив. Але якихось реалізацій, затримань, підозр ми поки що не бачимо. З іншого боку, пройшло не так багато часу, тому давайте дамо можливість попрацювати.

— Скільки ще часу потрібно, щоб були якісь відчутні результати?

— Мені здається, що ті резонансні справи, які були порушені колись раніше і чомусь загальмувались, мають дійти до суду швидко. І це перше, чого я чекаю від Бюро економічної безпеки. Наприклад, кримінальна справа по "Ябко" (мережа магазинів техніки — ред.) — рік тому була порушена, були вилучення, були слідчі дії, але досі ні слуху, ні духу. Ми ж розуміємо, що там очевидні порушення законодавства.

Ще приклад: Бюро економічної безпеки порушило не одну кримінальну справу по тютюну. І де вони — вироки, де підозри? Хотілося б, щоб те, що було порушено раніше і з тих чи інших причин (ми розуміємо, що корупційних причин) не дійшло до суду, все ж таки дійшло до суду при новому керівництві. Я переконаний, що там є достатня доказова база.

Наступний напрям (який є складнішим, бо треба ще зібрати докази і провести слідчі дії) — це припинення системних схем, які на сьогодні продовжують працювати.

Перш за все — це ігорка, зловживання великих операторів азартних ігор з несплатою податків, не декларування виграшів. Я про це багато говорив. Мова передусім про компанію F avbet, та інші.

Це — подрібнення великих мереж — очевидні злочини, які треба переслідувати в межах Бюро економічної безпеки. Ну і, безперечно, підакцизна продукція, контрабанда, те ж таки Cargo, про яке ми з вами тільки що згадували, — це якраз компетенція митниці.

Про ігорку

— Щодо ігорки. Як ви оцінюєте негативний ефект для бюджету від зриву строків запровадження державної онлайн-системи моніторингу (ДСОМ)? Що далі?

— 20,2 мільярди гривень за 2024 рік.

Важливо розуміти, що порушують далеко не всі оператори. Є оператори, які працюють чесно. А от якраз F avbet та інші його колеги використовують те, що держава не має системи онлайн-моніторингу, аби значно знизити обсяг декларованих виграшів і, відповідно, обсяг оподаткування.

Вони заявляють нам, суспільству, що начебто ті суми, які вони виплачують гравцям, не є виграшами, а лише поверненням депозитів. Тобто, нібито 90%+ їхніх гравців заходять до них на сайт, кладуть гроші на якийсь час, і потім ці гроші забирають. Вони мають за клінічних ідіотів все українське суспільство. А суд наш, заплющуючи очі, погоджується з цим.

Суд аргументує своє рішення тим, що Податкова буцімто не довела, що мова йде про виграші. А той факт, що будь - яка виплата фізичній особі за визначенням має оподатковуватися податковим агентом, наш суд не хвилює. І виходить так, що оператори грального ринку декларують "копійки", потім Податкова донараховує їм податкові зобов’язання, вони йдуть до суду, а суд аргументує своє рішення тим, що, буцімто, Податкова нічого не довела, державної онлайн - системи моніторингу (ДСОМ) немає, тому вони нічого не можуть зробити. Окрім як скасувати податкові рішення. А в тому, що ДСОМ досі не запущено, винна держава.

А яка держава винна? Корупційна КРАІЛ, яка чотири роки умисно (я переконаний в тому, що це чиста корупція була) не запускала ДСОМ.

— А в чому ви вбачаєте причину затримки із запуском державної онлайн-системи моніторингу зараз, вже після припинення діяльності КРАІЛ з 1 квітня і запуску державного агентства Playcity?

— Я також не задоволений строками, я говорив про це публічно, у нас була дуже жорстка дискусія з Михайлом Федоровим (віцепрем'єр - міністром – міністром цифрової трансформації України — ред.). І я також не задоволений тим, що тендер на розробку ДСОМ був проведений лише у вересні.

— А які аргументи у Федорова?

— Аргументи Федорова полягають в тому, що Playcity запустилося лише в травні. Але це аргументи чиновника. Ми не маємо з вами права сьогодні на психологію чиновника, для якого важливий процес, а не результат. Для нас важливий результат сьогодні. Ми не можемо собі дозволити аргументувати, що вони погоджували три місяці папірців всередині Кабінету міністрів і тому не могли цей конкурс запустити раніше. Але вже Бог з ними, конкурс вже запущено, і вони обіцяють до кінця року якусь першу ітерацію цієї системи.

Точно строки ці не можна прискорити. Будемо мати надію на те, що Playcity наступного року вже запрацює на повну, і врешті - решт ми це питання знімемо і не дамо шахраям з грального ринку продовжувати ухилятися від оподаткування. Хоча тут важливо зазначити, що відсутність ДСОМ не означає, що вони не будуть притягнуті до відповідальності.

Напевно ви бачите, як буквально після засідання ТСК, де ми розбирали кейс F avbet, вони незадоволені і намагаються дискредитувати і мене, і тимчасову слідчу комісію депутата Ярослава Железняка. Але ми точно доб'ємося того, щоб вони доплатили в бюджет все, що недоплатили, і понесли відповідальність за шахрайство. Я вже звернувся до генерального прокурора і ще звернуся з заявами про порушення кримінальних справ.

— А яку суму вони недоплатили?

— Я не можу сказати окремо по F avbet. Загалом по ринку це 20,2 мільярди гривень за 2024 рік.

Про секрети платників податків

— При підготовці рейтингу " ТОП—100 платників податків України " редакція Delo . ua запитувала у українського бізнесу про сплачені ними податки. І постала перед фактом, що компанії з ІТ - сектору не поспішають відкривати інформацію про сплату податків. Аналогічну податкову закритість виявили і представники молочної галузі та й загалом — галузі виробництва і переробки харчових продуктів. З чим, на вашу думку, це пов’язано? Чи готові ви з цим щось робити?

— Є сумлінні компанії, є компанії, які ухиляються. І перші, і другі є на кожному ринку. Якщо говорити про те, хто дає відомості, хто не дає, я хочу звернути вашу увагу, що на сьогодні більшість компаній пишається тим, що вони сплачують податки. І ви, напевно, по своєму рейтингу це бачите, бо ми бачимо, наприклад, заяви великих компаній — Monobank , АТБ, Нова пошта, Новус, ОККО та інших – вони пишаються тим, що є найкращими платниками податків. І я дуже задоволений від цього тренду. Ще рік–півтора тому у нас в суспільстві не було розуміння необхідності детінізації бізнесу, ведення бізнесу виключно "в білу", хоча я про це говорю з 2019 року.

І я дуже вдячний бізнесу за підтримку моєї позиції щодо того, що у нас немає іншого виходу ніж боротися з "тінню" разом. Тому білі компанії — і це абсолютний тренд в середовищі нашого бізнесу — зараз пишаються тим, що вони сплачують податки і відмовляються від практики ухилення від оподаткування.

Разом з тим, погоджуюсь з вами, — не всі. Я би не пов’язував той факт, що вони не дають вам інформацію, з тим, що вони ухиляються від сплати податків. Так, наприклад, я переконаний, що резиденти Дія.City – в переважній своїй більшості якщо не всі — не ухиляються від сплати податків. У них достатньо пільговий режим здійснення своєї діяльності. Ухилятися при такому режимі — це перехід всіх можливих "червоних ліній". Тому я переконаний, що вони чесно сплачують знижені податки, передбачені режимом Дія.City.

Я скоріше пов’язую це з тим, що з обсягу сплачених податків легко обрахувати їхні обороти і зрозуміти, скільки вони заробляють. Таким чином конкуренти змогли би отримати зазначену інформацію і використати тим чи іншим чином в конкурентній боротьбі. Можливо, це є причиною. Хоча я безперечно закликав би відкрити дані. Тим самим компанії, які працюють "в білу", продемонструють суспільству, що вони на одному з ним боці.

— Від початку повномасштабної війни держава значно обмежила публікацію податкових даних. Так, в публічному доступі залишається, зокрема, інформація про групи платників податків, але немає цифр. Як це спрацювало від початку війни? Наскільки актуальною залишається така заборона? Чи можна наразі оцінити рівень зловживань закритістю інформації? Коли можна буде відкрити реєстри платників податків?

— На мою думку, потрібно відкрити всі реєстри і дані про сплату податків всіма, крім підприємств критично важливих галузей. Серед таких винятків може бути, наприклад, нафтопереробка (не продаж пального, а саме переробка), підприємства Defence City .

Але все, що стосується реєстрів, — відшкодування ПДВ, ліцензій, тощо — все має бути відкрито. На мою думку, у нас немає загрози національній безпеці у випадку відкриття даних про сплату податків.

Про підвищення податків, доходи банків і "білий" бізнес

— Наскільки реалістичними виглядають джерела бюджетних надходжень? З якою ймовірністю наступного року повториться ситуація попередніх років війни, коли бюджет неодноразово переглядали через збільшення потреб фінансування Сил оборони?

— Ситуація може повторитися. Для того є дві причини. У нас дійсно є невизначеність. І невизначеність є вирішальним фактором в бюджетному плануванні сьогодні. Але все ж таки Мінфіну потрібно бути більш послідовним у бюджетному плануванні. І не намагатися підганяти задачку під відповідь. Бо коли зводиш бюджет на наступний рік з урахуванням перегляду, намагаєшся відсунути в часі вирішення болючих питань, де взяти гроші, на наступний рік, і сподіваєшся на те, що ці гроші десь візьмуться. Але це точно не державницька позиція.

Тому, з одного боку, розуміємо всі складнощі прогнозування, бо армія може вимагати більше грошей. З іншого боку, прогнозувати треба краще.

— Повернення до посиленого оподаткування банків — під табу чи все - таки можливе? (інтерв’ю відбулося до 1 жовтня, коли Данило Гетманцев оприлюднив інформацію про подачу відповідного законопроєкту)

— Можливе. Я буду це пропонувати на 2026 рік. На 2025 рік — ні. Жодних ретроактивних норм більше не буде. Я неодноразово про це говорив. Але я буду пропонувати додаткові податки на банки на 2026 рік.

Ми маємо рішення Конституційного суду, який не дозволяє застосовувати ретроактивні норми, ми розуміємо, що ретроактивні податкові норми — це дуже погано. Ми не будемо цього робити.

Чому пропонуватиму на 2026 рік? Тому що ми бачимо прибутковість банківської системи в 2025 році (прибуток за 8 місяців 2025 року в 2,3 рази більший за аналогічний період 2021-го) і прогнозуємо таку ж прибутковість в 2026 році. При цьому основне джерело прибутку — не класичні банківські операції, а операції з державними цінними паперами. Держава фактично дає можливість заробити банкам додаткову маржу без ризиків і має право отримати частину цього заробітку на фінансування армії. І це той резерв, який, хочемо чи не хочемо ми, але повинні використати.

— Яку податкову ставку пропонуватимете і про яку суму додаткових податкових надходжень може йти мова?

— Ставка — 50%. Сума додаткових надходжень — до 30 млрд гривень.

— Чи плануєте підвищувати ставки інших податків чи розширювати податкову базу?

— У нас є пропозиція Міністерства фінансів щодо імплементації DAC 7 (директива Ради ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування — ред.). Але там мова йде не про підвищення, а про зниження податків. Мова про 5% ставку оподаткування послуг, що надаються через цифрові платформи. Це скоріше про зміну порядку адміністрування і зниження ставок податків. Але це має принести додаткові гроші до державного бюджету, бо ми робимо цифрові платформи податковими агентами. Таке рішення я не виключаю. Це законопроєкт Кабінету міністрів.

Щодо інших змін, то я не бачу поки що потенціалу для цього.

— Чи плануєте підвищувати ставку ПДВ?

— Не плануємо піднімати. Маючи 50% тіньової економіки, підняття ПДВ буде знущанням з тієї частини економіки, яка працює "на світлі". Якщо Кабмін хоче піднімати ПДВ, то нехай спочатку виконає домашнє завдання з детінізації економіки. Нехай припинить діяльність мереж і ресторанів, подрібнених на ФОПи, базарів, які продають все "в чорну". Нехай припинить все це, і тоді зможемо говорити про ПДВ, якщо ресурсів буде недостатньо.

— Чи правильно я розумію: ні для бізнесу, ні для населення ви не плануєте піднімати ставки жодних податків у 2026 році?

— Ні, не плануємо.

— Чи плануються якісь нові "плюшки" в наступному році для "білого" бізнесу? Чому бізнес має хотіти ставати "білим"?

— Я впевнений, що наш бізнес не треба переконувати плюшками, щоб він став білим. Білим бізнес повинен бути за визначенням. І тут не треба нікого стимулювати. Це must have . Сплата податків — це базова умова. Це по суті єдина істотна вимога держави до бізнесу і єдиний його обов’язок.

Якщо говорити про Клуб білого бізнесу — так, є відповідний законопроєкт, там будуть відповідні зміни. Ми пом’якшимо вимоги до статусу підприємств, які можуть входити до Клубу, бо вивчили практику правозастосування. Законопроєкт вже рекомендований до ухвалення в першому читанні у Верховній Раді. Але це не буде щось істотне. Клуб білого бізнесу покликаний не простимулювати бізнес ставати білим, а зменшити податковий контроль щодо тих компаній, які за зовнішніми ознаками є такими, що добросовісно сплачують податки. Це наше рішення є дуже успішним.

Про (не)виконання Україною зобов’язань перед партнерами

— Україна не встигає виконувати свої зобов’язання за низкою міжнародних програм, зокрема за Ukraine Facility і програмою співробітництва з МВФ. Як, коли і в яких обсягах Україна відчує наслідки цього?

— На жаль, у нас сьогодні у Верховній Раді загострилися політичні процеси. І це дуже шкодить державі, бо деякі депутати вимкнули державницьке мислення і увімкнули політичне.

Може це сезонність, може депутати втомилися вже. Але, вочевидь, вибори на часі. І хотілося б, щоб вони скоріше відбулися. Бо насправді займатися політичними розборками в Раді, зокрема, на шкоду рішенням Ukraine Facility, — це точно неправильно. І, власне, наслідком цього вже сьогодні є те, що замість 4,5 мільярдів євро у травні Україна отримала 3,05 мільярди євро у серпні.

В цьому році це не є критичним, бо ми маємо фінансування до кінця року із запасом, з гарантованими джерелами. Але якщо зривати прийняті у межах механізму Ukraine Facility зобов’язання в 2026-му році — може бути катастрофа. Тому у нас немає можливості не виконувати домашню роботу, тим більше, що вся ця домашня робота з нами ж і погоджена була. Ми самі визначили для себе такі завдання з реформування у найважливіших сферах суспільного життя, самі встановили строки. Тому ми просто зобов'язані все це виконувати.

З огляду на зазначене це є проблемою. Це безперечно є неповагою до наших зобов'язань. Ми точно повинні консолідуватися навколо прийняття подібних рішень і не допускати зриву наших міжнародних зобов'язань на майбутнє.

— На вашу думку, чи вдасться нам до кінця року все ж таки виконати всі взяті на себе зобов’язання в рамках програм з МВФ і Ukraine Facility?

— Робимо все можливе. Думаю, що нам вдасться вирішити цю проблему, навіть незважаючи на посилення політизації деяких процесів. Але точно більшість депутатів повинні мати розуміння, що інтереси держави вищі, ніж їхні інтереси та їхні політичні рейтинги.

— Чи відомі вам якісь подробиці можливої нової програми з МВФ?

— Ні, ще не відомі подробиці. Я не думаю, чесно кажучи, що вона буде радикально відрізнятися від тієї програми, яка була. Будуть ті ж самі маяки, які ми не виконали чи не встигли виконати.

Я переконаний в тому, що нам потрібна нова програма, бо поточна програма завершується у 2027 році. Сама по собі програма з МВФ — це надважливе завдання, бо на неї зав'язана вся інша допомога наших партнерів та міжнародних фінансових організацій. Тому ми дуже зацікавлені в тому, аби укласти нову програму.

Про (не)підвищення соціальних стандартів

— Ви заявляєте про необхідність підвищення соціальних стандартів в Україні уже зараз, під час війни. Зокрема, мова йде про необхідність підвищення прожиткового мінімуму. Поясніть, будь - ласка, як це можливо під час війни? Про які суми додаткових виплат йдеться? Яка ціна питання для державного бюджету? Наскільки це реалістично? За рахунок яких джерел це можна зробити і як швидко?

— Це питання взагалі навіть не про справедливість, а про те, чи живемо ми в реальності. Якщо ми говоримо з вами, що в нас 3 тисячі гривень прожитковий мінімум, то ми або неадекватні з вами люди, або ми брешемо собі. А брехати собі — це найбільша помилка, яка може тільки з тобою трапитися, і призводить вона до трагедії. Тому це питання, яке треба було негайно вирішувати ще 10 років тому. Але точно ми не можемо зволікати з цим зараз і ми маємо привести прожитковий мінімум до реального. Не того реального, який зараз рахує Держстат і Мінсоцполітики, в розмірі близько 8 тисяч гривень на місяць, а реального, на який можна прожити. Для цього треба переглянути споживчий кошик. Це наука.

Це науковці обраховують, виходячи з поточних цін, виходячи з рівня споживання, осучаснення кошика. І власне приходять до висновку, що прожитковий мінімум має бути саме таким. Ми повинні людям сказати, що на сьогодні не можемо його забезпечити, але зможемо забезпечити його через 3—4—5 років. Потрібно дати людям дороговказ, дорожню карту, як саме ми вийдемо на реальний прожитковий мінімум. І відв'язати від нього всі ці зарплати суддям, прокурорським, митникам і всім іншим, щоб збільшення прожиткового мінімуму не впливало на і так немаленькі зарплати цих чиновників.

Ми маємо з вами чесно сказати суспільству, що ми визначаємо чесний прожитковий мінімум, якому ми будемо відповідати через стільки - то років. Якими є джерела? Безперечним джерелом для цього є детінізація. Врешті в свідомості людей має бути чіткий взаємозв'язок: твоя пенсія в розмірі 2300 гривень — це наслідок того, що тобі не дають чек.

Все дуже просто: ти не отримав чек, тож частину своєї пенсії поклав до кишені податковому ухилянту, а він зі своєї кишені поклав до кишені корупціонеру, який "кришує" це ухилення. Коли такий зв'язок буде в голові людей, тоді, мені здається, відбудеться остаточний злам і суспільство зрозуміє, що таке детінізація і навіщо вона потрібна.

Наприклад, дочка моєї сусідки — молода вчителька італійської мови в селі — отримує на руки 6000 гривень зарплати на місяць. Ну як можна молодій жінці у 22—23 роки прожити на 6000 гривень? Це ж навіть не знущання, це якась альтернативна реальність, яка не може мати ніякого зв'язку з тим, що реально відбувається в світі. Уряд зараз пропонує підняти зарплати вчителям на 50%. В такому разі ця вчителька в кінці наступного року отримуватиме зарплату в 9 тисяч гривень.

Тому я наполягаю на необхідності переглянути не лише прожитковий мінімум, а в принципі систему оплати роботи вчителів. Вони у нас одна з найбільш забутих державою категорій бюджетників, до яких нікому не має справи. Ми маємо виконувати 61 статтю закону про освіту, щоб вчитель найнижчої категорії отримував базову ставку в розмірі трьох мінімальних зарплат. І це можна зробити.

Це можна зробити за рахунок детінізації, адже в тіні у нас наступного року буде трильйон гривень. І, власне, пропонуючи свої поправки до державного бюджету, я і буду пропонувати підвищення заробітної плати вчителям.

— На що ще вистачить потенційно детінізованої суми?

— Ми можемо істотно підняти зарплати вчителів, істотно підняти зарплати медиків, істотно підняти пенсії.

— А чи буде на це політична воля?

— Я не фантаст. Я точно знаю, що ми не зможемо цього зробити за рік. Я далекий від фантазії про те, що можна весь трильйон залучити до державного бюджету, прокинувшись наступного ранку в країні без тіньової економіки. Це неможливо зробити. Це праця. Це м'яза, яку треба тренувати. Але поетапне виведення економіки з тіні великими істотними кроками повинно відбуватися. Так, в 2023 році ми вивели з економічної тіні 1,5 мільярди доларів у вигляді податків; в 2024 році — 2,5 мільярди доларів. Цього року повинні вивести 4 мільярди доларів. Але ми не виходимо на цю цифру, на жаль. І це говорить про те, що, на жаль, відбувається уповільнення детінізації.

Про криптовалюту і виробників зброї

— В продовження теми детінізації. Легалізація криптовалют: як це може бути реалізовано в Україні? Парламент нещодавно ж ухвалив відповідний законопроєкт в першому читанні.

— Немає про що наразі говорити. В нас тільки - но формується таблиця до другого читання з усіма правками. Ми ще їх навіть не обговорювали. Думаю, багато що зміниться в законопроекті до другого читання.

— Є уявлення, скільки за рахунок унормування ринку віртуальних активів можна отримати додаткових податків?

— Ми рахуємо — близько 15—16 мільярдів гривень на рік.

— Як наразі рухається проєкт Defence City? Чи є якісь результати (для держави і для бізнесу), про які можна говорити публічно?

— Власне, ми бачимо, що військовий експорт відкривається. Не буду говорити про обсяги цього відкриття і яким чином це відбуватиметься. Це питання Кабінету міністрів. Почекаємо, подивимося, що вони нам запропонують.

Але це точно позитивний крок, спрямований на розвиток нашого вітчизняного ОПК. Defense City вже діє. Протягом місяця очікуємо всю "підзаконку" від Кабінету Міністрів. Думаю, що до кінця жовтня це буде вже повністю сформований правовий режим, який дасть потужний поштовх для того, аби ми вийшли в топ—5 експортерів зброї у світі.

Економіка