РФ посилює енерготерор. Як пережити зиму

14 жовтня 2025 р. 08:44

14 жовтня 2025 р. 08:44

Хто б сумнівався, що третю річницю початку масованих обстрілів української енергоінфраструктури (10 жовтня 2022-го) любителі «сакральних» дат з-за «порєбріка» відзначать посиленням ракетних і дронових атак на нашу електричну і теплову генерацію.

Так, удари по цих «військових» об’єктах посеред житлових кварталів ворог завдавав не вперше і, на жаль, навряд чи востаннє. Та цього разу особливо акцентовано, зокрема і з прицілом на столицю. Критичну інфраструктуру атакували 465 дронів і понад 30 ракет . 60 ударних БПЛА і 13 ракет влучили.

Вихідними «енергоцид» тривав: у ніч проти суботи Росія масовано атакувала критичну інфраструктуру Одещини , у неділю вдарила по системах електро- і газопостачання у Київській, Одеській, Донецькій і Чернігівській областях, а вночі та вранці у понеділок Одещина знову була в епіцентрі ворожих ударів .

Атаки 2022-го і 2025-го: ми сильніші, ворог хитріший

Не треба бути експертом, щоб розуміти: ситуація справді складна. Але ж зараз країна краще готова протидіяти обстрілам критичної інфраструктури та ліквідовувати їхні наслідки, ніж у попередні роки, особливо восени 2022-го. По-перше , такі атаки вже не є для нас несподіваними.

По-друге , маємо більше систем ППО для захисту енергооб’єктів.

По-третє , самі енергооб’єкти краще (хоча, як з’ясувалося, далеко не так, як мало би бути на четвертому році повномасштабної війни) захищені фізично, принаймні від ударів БПЛА та від непрямих влучань.

Також напрацьовано і вже сотні разів випробувано алгоритми реагування на атаки : з’явилися додаткові резервні лінії, на багатьох об’єктах встановили потужні системи автономного живлення, повсюди створили запаси обладнання для аварійного відновлення, більш злагоджено працюють самі ремонтні бригади.

На побутовому рівні українці також краще знають, що і як робити у разі зникнення електрики та води, і зробили необхідні запаси, принаймні свічки вже не є основним способом аварійного освітлення у наших оселях.

Але… Ворог також вдосконалювався.

По-перше , змінював технічні характеристики засобів ураження мирних українських міст і сіл: російські балістичні ракети стали менш вразливими для Patriot та інших західних систем ПРО, рухаючись квазібалістичною траєкторією, з’явилися швидкі реактивні БПЛА, а «шахеди» й «герані» почали літати вище і довше, краще маневруючи. Тож ефективність наших мобільних груп ППО також значно знизилася. А проміжної ланки — систем, здатних вражати БПЛА на середніх і великих висотах без використання дорогих і дефіцитних ПРО-ракет, не вистачає, дрони-перехоплювачі також у належних кількостях ще не виготовляються.

По-друге , ворог змінив тактику своїх атак . Раніше Росія концентрувалася на ударах по об’єктах генерації та великих підстанціях, одночасно б’ючи по них у різних регіонах. Зараз же послідовно здійснюються масовані удари по енергоінфраструктурі в одному, двох чи трьох регіонах.

«У 2022–2023 роках удари по енергетиці були не менш потужними, ніж зараз. Але тоді ворог бив розпорошено, по всій енергосистемі одночасно. Зараз же концентрується на конкретних територіях , уже були дуже потужні системні атаки на східні, північно-східні регіони — удари по Дніпропетровщині, Чернігівщині, Сумщині. Тому подекуди ситуація й видається жахливою», — пояснює в коментарі ZN.UA голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

При цьому Україна, за його словами, краще готова до таких ударів, принаймні в частині подолання їхніх наслідків. Приміром, ми бачили, як швидко (за деякими винятками) відновили світло для сотень тисяч споживачів у Києві.

Водночас «готові краще» не означає «як належить», вважає голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.

«Десятки об’єктів виявилися незахищеними. Хоча й на державному, і на місцевому рівнях на їхній захист виділялися величезні кошти. Зокрема, щонайменше 20 млрд грн надали «Укренерго» й Агентству відновлення на системи фізичного захисту критичної інфраструктури. Але трансформаторні підстанції, як виявилося, не обладнали навіть другим рівнем захисту. Максимально, що є, — це габіони з піском, навіть елементарних антидронових сіток не натягнули », — констатує експерт у розмові із ZN.UA.

Він каже і про низьку готовність інших об’єктів критичної інфраструктури, які чутливі до відсутності електрики в мережі. Скажімо, каналізаційно-насосні станції водоканалів чомусь не були під’єднані до генераторів, саме генераторне обладнання, схоже, належним чином не обслуговувалося. Тож люди по одній-дві доби, а подекуди й довше сиділи без води.

Олег Попенко застерігає, що таке ж може статися й під час опалювального періоду з обладнанням теплокомуненерго. Адже, приміром, частина із понад 90 газопоршневих установок, свого часу наданих Україні USAID, і досі не під’єднані.

Головний головний біль — опалювальний сезон

Більшість експертів вважають, що уникнути масових відключень електрики взимку Україні не вдасться . Сценарії різні:

• періодичні аварійні вимкнення, коли наслідки ударів у більшості регіонів (за винятком прифронтових) швидко ліквідовуватимуть;
• повернення до уже звичних графіків відключень по 4–8 годин на добу;
• відсутність електрики для сотень тисяч чи й мільйонів споживачів по кілька діб.

І якщо у випадку з електрикою як про найімовірніший варіант говорять про другий — графіки погодинних відключень із періодичними екстреними припиненнями подачі енергії після нових ударів, то із теплозабезпеченням не все так однозначно. Поки що маємо максимально відтермінувати початок опалювального періоду для більшості споживачів , за винятком соціальних, медичних та освітніх установ. До цього закликають і керівники великих міст — Львова, Дніпра, Харкова. Це необхідно, аби завершити відновлення пошкоджених об’єктів теплової генерації та зекономити дефіцитне паливо, зокрема газ.

Як відомо, навесні ми мали рекордно низькі запаси «блакитного палива» — менш як 5 млрд кубометрів , більшість із яких є технічним газом, підняти який зі сховищ неможливо. До середини вересня завдяки активному імпорту вдалося досягнути рівня його минулорічних запасів, при цьому темпи закачування газу у сховища не падають. Тож навіть якщо нинішня зима буде суворішою, ніж торік, уже накопиченого ресурсу хоч і зі скрипом, але мало би вистачити. От тільки за умови збереження звичних темпів власного газовидобутку. А із цим, на жаль, також маємо великі проблеми.

Лише у першій декаді жовтня ворог зруйнував приблизно 60% видобувних потужностей . Так, роботи з відновлення ведуться швидкими темпами. Але ймовірність того, що РФ планує нові атаки, майже стовідсоткова. Тому Україна екстрено звернулася до міжнародних партнерів, зокрема до країн «великої сімки», із проханням допомогти з обладнанням для відновлення енергосистеми, із системами ППО та з фінансуванням додаткового імпорту природного газу. Аналітики підрахували, що йдеться про 1,9 – 2 млрд дол .

Водночас, якщо в Україні працюватиме атомна енергетика, то електрика у мережі, нехай і з відключеннями, буде, заспокоює Сергій Дяченко.

«Плюс ми ж не стояли на місці, створювали розподілену генерацію. З теплопостачанням і простіше, і складніше водночас, тому що ворог почав серйозно бити по газовидобувній системі, а виробництво тепла в містах здебільшого на газу. Але газ можна імпортувати практично в необмежених кількостях. Сама ж система газопостачання у нас диверсифікована, можливості помпування ресурсу, навіть попри обстріли, непогані», — вважає експерт.

При цьому він сподівається, що РФ і надалі утримуватиметься від ударів по наших атомних станціях. Так, ворог уже не раз бив і, схоже, й надалі битиме по вузлах під’єднання АЕС до Об’єднаної енергосистеми . Але це не приносить йому особливої користі.

«У нас гарна автоматика, яка одразу ж відключає все, що треба. А потім усе поновлюють доволі швидко. Хоча такі удари справді небезпечні. При цьому в самій РФ автоматика набагато гірша, тож ризики аварій дуже високі. Тому, можливо, від інтенсифікації подібних ударів росіян стримуватиме загроза дій у відповідь. Але я розглядав би це лише як крайній захід. Адже, на відміну від РФ, Україна відповідально ставиться до міжнародних зобов’язань у галузі гарантування ядерної безпеки», — коментує Сергій Дяченко.

Зрозуміло, за кілька тижнів, які залишилися до початку опалювального сезону, надолужити те, що не встигли зробити раніше, нереально. Але принаймні перевірити, як працює генераторне обладнання, завершити під’єднання газопоршневих установок, натягнути хоча б подекуди антидронові сітки можна .

Також варто за можливості продовжити встановлювати альтернативні системи живлення як для підприємств теплокомуненерго та водоканалів, так і для багатоквартирних будинків, зокрема, забезпечивши електрикою насосні станції, які піднімають воду вище дев’ятого поверху.

Олег Попенко також радить провести в містах навчання, щоб зрозуміти, як діяти в умовах низьких температур, скільки часу потрібно, аби спустити воду із систем у багатоквартирних будинках у разі тривалої відсутності електроенергії. Адже за температури мінус 15–20 градусів панельна «хрущовка» замерзає без подачі тепла за 36–48 годин…

Йдучи у п’ятницю на роботу, багато хто звернув увагу, що на вулиці знову повернулися генератори, які власники й орендарі офісів, магазинів і МАФів повитягували із підсобок. Менеджмент маркетплейсів рахує прибутки, повідомляючи про сплеск попиту на зарядні станції (різке й узгоджене учасниками ринку підвищення цін — то вже інша історія), у рекламні ролики й повідомлення закладів торгівлі та побуту повернулася фраза: «Працюємо навіть за відсутності світла».

Поради представників влади та експертів у ЗМІ та соцмережах також уже давно всім відомі: зарядити павербанки, запастися свічками, утеплити житло, зменшивши втрати тепла, у приватних домогосподарствах — придбати буржуйки та генератори, всім зробити запас води — і питної, й технічної — бодай на перший час, а також продуктів тривалого зберігання.

Подібне ми переживали й минулої, і позаминулої зими, й тієї, що була перед нею. Так, цього разу, схоже, буде набагато складніше. Але мусимо витримати — ворогові на зло.

Економіка