Як змінювалися обсяги приватних грошових переказів в Україну та витрати українців за кордоном

05 листопада 2025 р. 14:45

05 листопада 2025 р. 14:45

За час великої війни з росією обсяги грошових переказів в Україну з-за кордону стали порівняно нижчими. Також з 2023 року зменшилися витрати з банківських карток українців за кордоном, водночас у перший рік російського вторгнення вони були рекордними – понад 19,7 мільярда доларів. «Слово і діло» вирішило проаналізувати, скільки коштів переказували в Україну та скільки грошей витрачали українці за кордоном до та під час повномасштабної війни з рф.

Для створення інфографіки ми використали дані з сайту НБУ за період з 2010 по перші три квартали 2025 року.

У 2010 році в Україну з-за кордону перерахували 5,862 млрд доларів. Водночас витратили того року українці за кордоном 3,742 млрд доларів.

У 2011 році обсяг переказів в Україну зріс до 7,019 млрд доларів (+19,7% до 2010 року), витрати з банківських карток за кордоном становили 4,461 млрд доларів (+19,2%). У 2012 році в Україну перерахували 7,526 млрд доларів (+7,2%), а витратили українці за кордоном 5,104 млрд доларів (+14,4% до 2011 року).

У 2013 році обсяг грошових переказів в Україну становив 8,537 млрд доларів, у 2014 знизився до 6,489 млрд доларів (-24% до попереднього року). У 2015 році – 6,959 млрд доларів. З 2016 року динаміка почала зростати: обсяг переказів зріс до 7,535 млрд доларів, у 2017 – 9,264 млрд доларів (+22,9%).

Водночас витрати українців з банківських карток з 2013 по 2016 рік були приблизно на одному рівні: у межах від 5,7 до 5,9 млрд доларів. У 2017 році – 7,121 млрд доларів, у 2018 – 7,899 млрд доларів (+10,9%).

З 2018-го по 2020 рік перекази коштів в Україну з-за кордону були у межах від 11,1 млрд доларів до 11,9 млрд доларів. Витрати українців з банківських карток за кордоном становили: у 2019 році – 8,517 млрд доларів (+7,8%), а у 2020 році – 4,691 млрд доларів (-44,9%).

У 2021 році обсяги грошових переказів в Україну знову зросли – до 14,019 млрд доларів (+17%). Однак після початку російського вторгнення у 2022 році тенденція змінилася і динаміка пішла на спад: 2022 рік – було перераховано 12,543 млрд доларів (-10,5%), 2023 рік – 11 292 млрд доларів (-10%), 2024 рік – 9,464 млрд доларів (-16,2%).

За перші три квартали 2025 року в Україну з-за кордону перерахували 6,283 млрд доларів .

Щодо витрат українців за кордоном, то вони зросли у 2021 та 2022 роках: 6,251 млрд доларів (+33,3%). Рекордними вони були у 2022 році – 19,759 млрд доларів (+216,1%) і досить високими у 2023 році – 17,202 млрд доларів. У 2024 році українці зменшили витрати за кордоном до 12,891 млрд доларів (-25,1%).

Протягом перших трьох кварталів 2025 року українці витратили з банківських карт за кордоном 8,873 млрд доларів.

За даними НБУ, лідерами серед країн, з яких переказували в Україну найбільше грошей протягом минулого року, були: Польща – 3 млрд 292 млн доларів, США – 1 млрд 133 млн доларів, Британія – 833 млн доларів, Чехія – 704 млн доларів, Німеччина – 628 млн доларів, Ізраїль – 458 млн доларів, Італія – 322 млн доларів, Кіпр – 267 млн доларів, Ірландія – 172 млн доларів, Нідерланди – 116 млн доларів, Греція – 106 млн доларів, ОАЕ – 86 млн доларів.

Через офіційні канали переказу коштів за перші три квартали поточного року українці отримали 3,761 млрд доларів . Найчастіше це була заробітна плата від іноземних роботодавців або приватні перекази.

Зазначимо, Нацбанк зараз доопрацьовує проєкт постанови щодо нових правил здійснення карткових переказів, які надаватимуть максимальну деталізацію у банківських виписках та платіжних документах. Такий крок, на думку НБУ, має підвищити прозорість і безпеку фінансових операцій. Коли саме нові правила можуть набути чинності – наразі невідомо. Однак між ухваленням і запровадженням таких змін буде щонайменше три місяці перехідного періоду, обіцяли в НБУ.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як змінювався обсяг грошових переказів усередині України у роки до російського вторгнення. Також на нашій інфографіці – які європейські країни витратили найбільше грошей на допомогу українським біженцям.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка