Корупція в енергетиці під час війни: що відомо про справи та фігурантів

10 листопада 2025 р. 20:24

10 листопада 2025 р. 20:24

НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної схеми хабарів на державному підприємстві «Енергоатом», до якої причетні посадовці та пов'язані з ними особи. Викриттю передували обшуки у бізнесмена і співвласника студії «Квартал 95», соратника президента Володимира Зеленського Тимура Міндіча, а також Германа Галущенка, який раніше очолював Міненерго. Це далеко не перший епізод корупції в українській енергетиці, який виявили під час великої війни в Україні – на тлі постійних атак на вже пошкоджену енергетичну інфраструктуру. «Слово і діло» вирішило згадати, які ще випадки викриття корупції у сфері енергетики виявили НАБУ та САП, хто був фігурантами справ і на якій вони стадії розслідування.

Вранці 10 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики. Хто є головним фігурантом справи – поки не повідомляється, але у межах операції відбулися обшуки у співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та міністра юстиції Германа Галущенка , який раніше очолював Міністерство енергетики України.

Згодом НАБУ та САП повідомили деякі подробиці справи . За даними слідчих, їм вдалося викрити злочинну організацію, яка побудувала схему систематичного отримання хабарів від контрагентів АТ «НАЕК «Енергоатом» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Як зазначили антикорупціонери, фактично, було створено систему, за якої стратегічним підприємством із доходом понад 200 мільярдів гривень керували не топменеджери, наглядова рада або держава, як власник, а стороння особа, яка, не маючи повноважень, узяла на себе роль тіньового управлінця.

Як з'ясували НАБУ та САП, компаніям фактично нав'язували умову – сплатити відсоток, щоб уникнути блокування платежів за вже виконані роботи або не втратити статус постачальника. Усередині групи така практика отримала назву «шлагбаум».

До схеми, за версією слідства, було залучено колишнього заступника голови Фонду держмайна, який згодом став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки Енергоатому. Попередньо, йдеться про Ігоря Миронюка , який був радником на той час міністра Галущенка, та Дмитра Басова .

За даними НАБУ, легалізацією незаконно отриманих коштів займався спеціальний офіс у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача . Там вели «чорну бухгалтерію» і відмивали гроші через іноземні компанії. За даними НАБУ, через цей офіс пройшло близько 100 мільйонів доларів, значна частина операцій, зокрема видача готівки, проводилася за кордоном.

Нині у цій справі очікується оголошення перших підозр . Тим часом керівник САП Олександр Клименко створив комісію для службового розслідування можливого витоку даних досудового розслідування НАБУ та САП у справі про корупцію в енергетиці та інших сферах.

Інша справа щодо корупції в енергетиці, про яку антикорупціонери звітували до цього, стосувалася розкрадання природного газу НАК «Нафтогаз України» на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку. Головним фігурантом справи був народний депутат VII-IX скликань був Ярослав Дубневич .

За версією слідства, впродовж 2013-2017 років нардеп Дубневич організував заволодіння природним газом підконтрольними йому службовими особами Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська обл.). Під його контролем підприємства-власники цих ТЕЦ уклали низку угод про закупівлю в «Нафтогаз України» природного газу для виробництва теплової енергії населенню.

Щоб здешевити тепло для цієї категорії споживачів НАК постачав комерційним ТЕЦ газ за пільговими цінами, суттєво нижчими від ринкових. Однак, як встановили детективи НАБУ, «пільговий» газ Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ одержали незаконно, не плануючи використовувати його для виробництва тепла для населення. Натомість як з'ясувало слідство, цей газ вони використали у власній господарській діяльності для виробництва електроенергії, яку надалі продавали ДП «Енергоринок» за ринковою ціною.

10 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили Дубневичу про підозру . У серпні 2024 року розслідування справи завершилося , нині вона у суді .

Ще один факт корупції – розкрадання понад 1,5 млрд грн «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго», де головним фігурантом справи був народний депутат V скликання Дмитро Крючков . За даними САП, у 2015-2016 роках службові особи «ХК «Енергомережа», «Черкасиобленерго», «Запоріжжяобленерго», діючи в інтересах приватної компанії – «ХК «Енергомережа», підписали договори про переведення боргу та заміни боржника, шляхом зловживання службовим становищем заволоділи коштами які мали надійти до «Черкасиобленерго», «Запоріжжяобленерго», а також здійснили фінансові операції з метою легалізації таких коштів.

У червні 2025 року ВАКС визнав винним колишнього депутата Ради Крючкова у заволодінні чужим майном і призначив йому покарання у вигляді 10,5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Крючков та його захисник, а також прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подали апеляційні скарги. Нині триває апеляційний перегляд .

Ще однією резонансною корупційною справою стало викриття розкрадання близько 100 млн грн «Енергоатому» на будівництві Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Головний фігурант справи – гендиректор відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» підприємства «Енергоатом» Микола Божко , у жовтні 2023 року йому повідомили про підозру . За версією слідства, у грудні 2020 року між ВП «Атомпроектінжиніринг» та заздалегідь визначеною приватною компанією в обхід відкритих торгів укладено договір на завершення будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Однак з метою заволодіння коштами «Енергоатом» додатковими угодами ціну договору підозрювані збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а потім у 2021 році реалізувала ДП «НАЕК «Енергоатом» набагато дорожче. У результаті цих дій «Енергоатом» переплатив майже 100 млн грн.

У листопаді 2023 року антикорупційний суд застосував до Божка запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 7 млн грн. На нього також поклали наступні обов'язки : прибувати за кожною вимогою; повідомляти про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування з низкою осіб щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру та здати на зберігання закордонні паспорти. Нині справа у суді .

Також черговим фактом корупції стало викриття розкрадання понад 58 млн грн «Укренерго» під час продажу електроенергії. Головний фігурант цієї справи – колишній заступник голови Харківської облради Володимир Скоробагач . За версією слідства, у квітні 2022 року на той час ще депутат Харківської облради Скоробагач разом зі спільниками придбав три компанії з ліцензіями на постачання електроенергії. Ці компанії у червні 2022 року отримали електроенергію з об'єднаної енергосистеми та продали її споживачам, але так і не заплатили Укренерго. Гроші перерахували на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, а потім вивели за кордон у Болгарію. За надані послуги фінкомпанії отримали 0,5% від суми переказу.

У січні 2025 року Скоробагачу та іншим двом фігурантам справи повідомили про підозру . У жовтні поточного року справу про розкрадання 58,44 млн грн компанії Укренерго під час повномасштабної війни передали до суду. У випадку затримання та доведення справи в суді підозрюваним загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Нагадаємо, 5 листопада цього року ВАКС обрав запобіжний захід для заступниці генерального директора філії «ВП «Атоменергомаш» акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» Світлани Пінчук, яку підозрюють в отриманні неправомірної вигоди. Зокрема, Пінчук відправили до СІЗО із можливістю внесення 4 мільйонів гривень застави.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка