Як боротьба з тіньовим ринком може додати 20 млрд грн до бюджету – Євген Кобець, "Імперіал Тобакко"

11 листопада 2025 р. 08:44

11 листопада 2025 р. 08:44

Компанія «Імперіал Тобакко» - частина міжнародної групи Imperial Brands, входить до п’ятірки найбільших платників податків країни. Попри війну, значне пошкодження фабрики та складне регуляторне середовище, бізнес зберігає обсяги виробництва, інвестує у персонал і продовжує працювати прозоро. Про податкові тенденції, загрози тіньового ринку та очікування від держави у сфері регулювання ринку тютюну – в інтерв’ю директора «Імперіал Тобако Юкрейн» Євгена Кобця .

Компанія входить до п’ятірки найбільших платників податків в Україні. Як вам вдається утримувати такі позиції навіть під час війни, і як змінилися показники сплати податків у цей період?

– Головний чинник – це довіра. Довіра наших партнерів, споживачів, державних інституцій і, звісно, нашої команди. Ми понад 30 років працюємо на українському ринку, і за цей час компанія сформувала репутацію стабільного, прозорого та соціально відповідального бізнесу. Попри війну, « Імперіал Тобакко» продовжує інвестувати у людей, інфраструктуру й процеси. Після дронової атаки у травні 2023 року, коли «шахеди» влучили по фабриці, ми отримали потужну підтримку від глобального офісу. Це дозволило швидко відновити виробництво й не зупиняти сплату податків. Обсяги сплати податків зростають – частково через підвищення ставок, частково завдяки стабільній роботі бізнесу. Порівняно з довоєнним періодом, платежі зросли більш, ніж утричі: з 9,4 до 31,4 млрд грн.

Головна проблема тютюнового ринку, про яку говорять усі виробники, – це «тінь». Наскільки масштабною є ця проблема і чому держава її досі не подолала?

– Справді, це питання №1 для всієї індустрії. Якщо подивитись на досвід цивілізованих країн, то там нелегальний ринок формується переважно за рахунок контрабанди – наприклад, у Франції або Австралії. В Україні ж ситуація унікальна: контрабанди практично немає, бо кордони закриті, а ціни – невисокі відносно європейських ринків. Але рівень тіньової продукції один із найвищих у Європі – понад 15% або 5 млрд. нелегальних сигарет на рік. Причина – нелегальне виробництво всередині країни. І це не підпільні цехи, а фактично офіційні підприємства, які мають ліцензії, купують акцизні марки – скажімо, один мільйон – а виробляють десять. Тобто держава бачить проблему, але часто заплющує очі. Втрати бюджету – понад 25 млрд грн на рік. Наприкінці 2023 року частка тіньового ринку сягнула 26%, а от активні дії силових структур в 2024 році дали результат – за півроку показник знизився до 12%. Але потім фабрики знову відкрились, і все повернулось.

Які інструменти держава має для боротьби з тінню, і чому вони не працюють?

– Є всі законодавчі можливості. Податкова служба може позбавляти ліцензії виробників, які порушують закон, і цього було б достатньо, щоб навести лад. Також ми очікуємо ефективної роботи оновленого Бюро економічної безпеки. Новий керівник, пан Олександр Цивінський, окреслив правильні кроки – йому потрібні ресурси для посилення БЕБ, щоб втілити їх на практиці. І додатково, це законопроект №9364, що передбачає посилення відповідальності за виготовлення й реалізацію нелегальної продукції. Його необхідно ухвалити в другому читанні. Ці дії в комплексі могли б додати бюджету щонайменше 20 млрд грн щороку через детінізацію лише тютюнового ринку.

Часто бізнес нарікає, що нові регуляції більше б’ють по «білих» компаніях, ніж по тіньових. Ви відчуваєте це?

– Так, це типова ситуація. Коли вводять нові правила, наприклад вимоги щодо відеонагляду на фабриках, коли легальні виробники інвестують в обладнання та контроль, витрачають мільйони гривень. Але ця норма не призводить до подолання тіні, а «сірі» підприємства продовжують працювати. У результаті держава перевіряє «білий» бізнес, а «чорний» процвітає. Тому ми завжди закликаємо: будь-яке регулювання має мати практичний ефект, а не створювати ілюзію контролю.

Чого очікувати від впровадження системи еАкциз? Вона дійсно допоможе у боротьбі з підробками?

– У перспективі – так. еАкциз передбачає маркування продукції за допомогою дата-матрикс кодів, продукція відстежуються на всіх етапах – від фабрики до споживача. Це європейська практика, яка наблизить нас до стандартів ЄС. Але в Україні ця система більш складна, адже містить також акцизну складову і сплата податків відбуватиметься за абсолютно новими принципами.

Початковий план держави, згідно з яким система повинна була пройти весь цикл тестувань упродовж 2025 року та запрацювати з 1 січня 2026 року, не здійснився. Велося чимало дискусій між бізнесом і владою про відтермінування запуску на 1 листопада 2026 року, щоб бізнес мав змогу плавно зайти у цю систему, уникнувши зупинок виробництва, і щоб відповідно держбюджет не зазнав втрат.

Ми знайшли спільне розуміння з державою, однак цей план потребує законодавчого оформлення. Сподіваємось, що відповідні законодавчі зміни будуть зроблені і впровадження системи еАкциз не буде стресовим для виробників та рітейлу, який реалізує нашу продукцію, а бюджет не зазнає втрат через зупинки або збої виробництва.

На вашу думку, які три кроки могли б суттєво збільшити податкові надходження до бюджету?

– Перше – скоротити частку тіньового ринку до 5% або нижче. Це реалістичний рівень, який мають більшість центральноєвропейських країн. Друге – забезпечити стабільність податкової та регуляторної політики. Бізнес має планувати інвестиції, а не пристосовуватись до постійних змін. Третє – консультації з галуззю перед ухваленням нових законів. Ми готові співпрацювати, ділитись міжнародним досвідом і пропонувати рішення, але держава має чути виробників.

Як оцінюєте рівень комунікації бізнесу і держави зараз?

– Діалог є, і він відбувається на потрібному рівні – із представниками парламенту, уряду. Проблема не у відсутності спілкування, а в тому, що не завжди чути наші аргументи. Бізнес не просить преференцій – лише рівних умов гри. Ми «біла» компанія, яка платить податки і створює робочі місця. І хочемо, щоб держава однаково вимагала закону від усіх.

Економіка