Стриманий оптимізм: як банкам вдається виживати під час війни, підтримувати бюджет і розвиватися попри все

13 листопада 2025 р. 08:56

13 листопада 2025 р. 08:56

186,8 млрд грн склав сукупний прибуток українських банків до оподаткування за 2024 рік. 51% від цієї суми, або 95,9 млрд грн банки сплатили у вигляді податку на прибуток. Після оподаткування сумарний прибуток банків склав 90,9 млрд грн. Для порівняння, в 2023 році частка податку від сумарного прибутку банків склала 48%, а в 2022-му — 25%.

За перше півріччя 2025 року українські банки заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це майже стільки, скільки заробили банки за аналогічний період 2024-го. Сума сплаченого податку на прибуток склала 21,99 млрд грн, або 22% прибутку. Чистий прибуток банків після оподаткування — 78,07 млрд грн.

Що в 2024-му, що в першій половині 2025 року левову частину прибутку до оподаткування заробили державні банки. Вони ж сплатили найбільше податків з прибутку. Майже половина прибутку всіх українських банків за півроку 2025-го припадає на ПриватБанк — 34,88 млрд грн; сума сплаченого податку на прибуток склала 11,09 млрд грн.

Серед іноземних банків в Україні лідером за прибутком і сумою сплаченого з нього податку є Райффайзен Банк — 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.

Серед банків з приватним вітчизняним капіталом лідери за прибутками — ПУМБ та Універсал банк ( monobank ) . Саме ці два банки є лідерами за обсягом сплачених податків за 2024-й та півроку 2025-го серед фінансових установ згідно Рейтингу " ТОП 100 приватних платників податків 2025 року " від Delo . ua .

До першої сотні найбільших платників податків увійшли наступні банки: Райффайзен Банк, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Банк "Південний", Кредобанк, а також страхові компанії ARX Україна і СК "ІНГО".

Надподатки на надприбутки

Рекордні суми прибутків українських банків від початку повномасштабної війни Росії проти України стали результатом державної політики, спрямованої, з одного боку, на зв’язування гривневої ліквідності банків через депозитні сертифікати НБУ, та з іншого боку — стимулювання банків до купівлі ОВДП для фінансування дефіциту державного бюджету.

Таким чином українські банки виграли двічі — заробляючи значні суми на відсоткових платежах НБУ за депсертифікатами та за держоблігаціями Мінфіну. Обидва згадані інструменти є безризиковими. Отже значну частину своїх надприбутків від початку війни банки заробляють фактично без ризику. Цей фактор демотивує банки кредитувати реальну економіку.

Все це стимулювало законодавців ще восени 2023 року "заднім числом" запровадити підвищену норму податку на прибуток банків у розмірі 50% (порівняно зі стандартною ставкою для інших секторів економіки на рівні 18%). Аналогічна ставка податку діяла і наступного, 2024 року. Саме цим пояснюються значні суми податку на прибуток, сплачені банками за 2023 і 2024 роки.

В 2025 році для банків і небанківських фінансових установ діє ставка податку на прибуток 25%. При цьому сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток, у т. ч. отриманого з 1 січня по 31 грудня 2024 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх періодів починаючи з 1 січня 2025 року. Іншими словами, сплачуючи податок на прибуток в 2025 році за ставкою 25% банки можуть враховувати збитки минулих періодів. Тож логічним було би побачити зниження обсягів сплачених податків у поточному році. Але за підсумками першого півріччя 2025-го суттєвого зниження податкових сум не спостерігається.

Після року податкового полегшення, вже 2026 року для банківського сектору швидше за все знову запровадять ставку прибуткового податку на рівні 50%. Відповідний законопроєкт авторства голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева вже проголосовано в першому читанні. Окрім підвищеної ставки податку законопроєкт передбачає заборону зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів.

Підвищена ставка податку діятиме протягом 2026-го і першого кварталу 2027 року. Депутати очікують, що законопроєкт дозволить залучити до бюджету додатково 15-23 млрд грн у 2026 році та близько 5 млрд грн у 2027-му.

Щоправда, Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку до законопроєкту зазначає, що авторами документу не надано належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, зокрема, щодо:

• пропонованого розміру ставки податку на прибуток підприємств для банків — саме 50%;
• впливу оподаткування за підвищеною ставкою на фінансовий стан банків (у тому числі, у розрізі банків за рівнем їх прибутковості), зміну їх депозитної, кредитної та інвестиційної (зокрема, у частині операцій з державними цінними паперами) політики, бюджетоутворюючого потенціалу, у тому числі, з урахуванням практики аналогічного оподаткування банків у 2023—2024 роках;
• ризиків зниження стійкості банківської системи, тощо.

Парламентські експерти наполягають, що до законопроєкту доцільно отримати висновок Національного банку України. А що з цього приводу думають в Національному банку?

Позиція НБУ щодо надподатку на надприбутки банків

НБУ вважає можливе підвищення податку для банків "небажаним або навіть небезпечним" для фінансової стабільності системи. Зокрема, голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine нагадав, що свого часу, у 2023 році, регулятор підтримав запровадження екстраподатку на прибуток банків як разовий винятковий крок. Тоді це була свідома позиція НБУ та банківської спільноти. В 2024 році НБУ виступив проти підвищеного оподаткування банків з огляду на повернення банківського бізнесу до нормальності.

"Зараз ми взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною. Вона підриває довіру до податкової системи та матиме серйозні негативні наслідки не лише для банків", — заявив Пишний.

За його словами, банківський сектор сьогодні єдиний обмежений у можливості розподіляти прибуток. Банки використовують прибуток для підтримання капіталу. Банкам важливо виконати нові вимоги в межах інтеграції з ЄС, і при цьому бути готовими до нових викликів та масштабних проєктів відбудови. Для цього потрібні значні запаси капіталу.

"Відбираючи в банків прибуток, ризикуємо не лише зірвати успішну приватизацію держбанків і стикнутися з потребою докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків, а й обмежуємо конкурентоздатність наших банків і їхній подальший внесок у відновлення", — аргументує позицію НБУ його очільник.

Він вважає, що непропорційне податкове навантаження — це шлях до податкового арбітражу та тінізації одного з найпрозоріших секторів, рівень довіри до якого один із найвищих у країні.

"Для банків на відміну від інших секторів діє постійна підвищена ставка податку на прибуток на рівні 25% замість 18%. На практиці ж вони взагалі вже двічі сплатили підвищений податок за ставкою 50%, тож фактично забезпечують третину сплачених до бюджету податків, або в 15 разів більше за свою частку у ВВП. Це неприємний урок на майбутнє, що за прозорість з тебе візьмуть вищі податки", — аргументує Пишний.

З його слів, виглядає невиправданим очікуваний фіскальний ефект на рівні 30 млрд грн. За розрахунками НБУ, цей показник завищений з огляду на те, що 65% прибутку банківської системи припадає на державні банки. Банки можуть забезпечити в рази більші обсяги фінансування бюджету на внутрішньому борговому ринку без негативних наслідків для економіки, як від чергового запровадження підвищеного податку, упевнений голова НБУ.

Банки, податкова реальність і плани на майбутнє

Ще на початку осені банки не здогадувались про можливе підвищення податку на прибуток в наступному році. Про це свідчило опитування бізнесу в рамках підготовки Рейтингу " ТОП 100 приватних платників податків 2025 року " від Delo . ua , яке проводилося у вересні. А відповідний законопроєкт Данила Гетманцева було зареєстровано в парламенті 1 жовтня.

Але вже тоді банкіри чітко артикулювали, що перспективи подальшого розвитку фінансового сектора України залежатимуть, окрім фактора війни, — від особливостей державного регулювання ринку, в тому числі у сфері оподаткування.

Стриманий оптимізм — це, на мій погляд, ключовий сценарій для розвитку і перспектив ведення бізнесу на 2026 рік. Позитивна динаміка поточного року підтвердила, що всупереч усім складнощам більшість компаній мають ресурси для зростання. При цьому очевидно, що наприкінці року частина компаній продемонструє зниження темпів зростання. Бізнес буде боротись за свій результат і будувати стратегії розвитку залежно від макроекономічної ситуації в країні. Багато буде залежати від фіскальної політики, змін в оподаткуванні, показників дефіциту бюджету України, який наразі передбачається на рівні 1,6 трлн грн, але може ще збільшитись, а також безперервності надходження зовнішньої допомоги.

Зокрема, він нагадує про закладені в проєкт держбюджету на 2026 рік рекордні витрати на оборону та дефіцит понад 2 трлн грн. Де уряд збирається брати гроші, щоб покрити цей дефіцит? — задається питання банкір.

Уперше за останні два роки в бюджеті передбачили перегляд мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Кошти на покриття цього дефіциту, як і в попередні роки, уряд планує позичати у іноземних партнерів. Але наразі остаточно неясно щодо обсягів цих запозичень. Значна частина потреб України не покрита «твердими» угодами. Що в такому разі можна очікувати?

"Так чи інакше, ми приймаємо рішення уряду і щодня робимо свій вагомий внесок у зміцнення фінансової системи, підтримку наших військових і розвиток соціальних проєктів", — резюмує Артур Загородников.

Регулювання банківського бізнесу безумовно впливає на його зростання. Таке регулювання передбачає дотримання обов’язкових нормативів достатності капіталу, ліквідності та управління ризиками, які банки зобов'язані неухильно виконувати. Крім цього в умовах воєнного стану діє низка суттєвих обмежень для бізнесу і банків. НБУ постійно контролює, поступово переглядає і пом’якшує частину з цих обмежень. Це безумовно впливає на темпи розвитку банківського бізнесу, а за окремими напрямками сповільнює його зростання.

"Окремо я би виділив наміри держави щодо повторного оподаткування банківської галузі у 50%, замість 25%, затверджених на цей рік. Це значне навантаження на капітал банків, що в умовах нових зовнішніх загроз і внутрішніх викликів може перетворитися на суттєві проблеми. Не впевнений, що усі банки зможуть легко впоратися з цим питанням і не призупинять кредитування економіки", — попереджає заступник голови правління ПУМБ.

Попри все, банки планують розвиток і подальше зростання.

Відповідно до стратегії банку, ми плануємо зростати у своїх основних сегментах та пріоритетних напрямах. Мета до 2028 року — повернути кредитний портфель до довоєнного рівня в євровому еквіваленті, що передбачає зростання приблизно на 20% щороку. Ціль доволі амбітна і водночас реалістична, як з точки зору можливостей банку, попиту на проєкти з відновлення, так і з огляду на системну підтримку з боку міжнародної групи Креді Агріколь. Звісно, що військові ризики мають суттєвий вплив, і реальне зростання бізнесу буде залежати від перспектив завершення війни або, як мінімум, активних бойових дій, і відповідно готовності бізнесу збільшувати свої інвестиції в розвиток реального сектору країни.

За його словами, банки звикли до складного регулятивного ландшафту. Це не простий бізнес з точки зору регулювання, але це є необхідною умовою для забезпечення фінансової стабільності в країні та сприяння процесам євроінтеграції.

"Навряд чи зараз можна сказати, що основні виклики і обмеження з точки зору зростання бізнесу лежать в площині регулювання", — говорить Віталій Кучер.

Оптимістично налаштовані щодо майбутнього в ОТП Банку.

За словами головного бухгалтеру ОТП Банку Наталії Дюби, ОТП Банк планує збільшення суми податкових зобов’язань у 2026 році, оскільки активно працює над зростанням активів, збільшенням клієнтської бази, розвитком спектру банківських послуг. Усі перелічені активності  спрямовані на зростання прибутку, а, отже, сума податку на прибуток буде вищою в будь-якому випадку.

Крім того, ОТП Банк планує підвищення заробітної платні персоналу, що збільшить обсяги податків, які залежать від фонду оплати праці.

Потенційне збільшення податкових зобов’язань залежить від змін у податковому навантаженні та оподаткуванні окремих видів діяльності, що можуть вплинути на оподаткування процентних доходів, комісійних операцій або інших банківських послуг.

Згадані банки — учасники Рейтингу " ТОП 100 приватних платників податків 2025 року " від Delo . ua . Загалом до першої сотні найбільших платників податків України попали вісім банків і дві страхові компанії. Ось вони:

ТОП приватних платників податків у фінансовому секторі 2025: рейтинг

1. Група ТАС

• Галузь: фінансово-промислова група (включає понад 130 компаній)
• Рік заснування: 1998
• Кількість працівників: 10 989
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 8,71 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : н/д
• Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: н/д
• Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: н/д

2. ПУМБ

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1991
• Кількість працівників: близько 7000
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 6,9 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 4,2 млрд грн
• Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 3,9 млрд грн
• Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 3,6 млрд грн

3. Райффайзен Банк

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1992
• Кількість працівників: близько 5500
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 6,8 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 2,8 млрд грн
• Чистий прибуток після оподаткування за 2024 рік: 4,3 млрд грн
• Чистий прибуток після оподаткування за І півріччя 2025 року : 4,7 млрд грн

4. UKRSIBBANK BNP Paribas Group

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1990
• Кількість працівників: 4827
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 5,47 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 1,7 млрд грн
• Дохід від реалізації за 2024 рік: 18,6 млрд грн
• Дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 9,6 млрд грн

5. Креді Агріколь Банк

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1993
• Кількість працівників: 2327
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 4,9 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 1,3 млрд грн
• Чистий дохід за 2024 рік: 9,3 млрд грн
• Чистий дохід за І півріччя 2025 року: 4,4 млрд грн
• Частка податків у структурі витрат у 2024 році: 65 %
• Частка податків у структурі витрат, за І півріччя 2025 року: 47 %

6. ОТП Банк

• Галузь : фінанси
• Рік заснування: 1998
• Кількість працівників: 2122*
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 4,2 млрд грн
• Сума податкових платежів за  І півріччя 2025 року : 1,4 млрд грн
• Чистий дохід за 2024 рік: 10,3 млрд грн
• Чистий дохід за І півріччя 2025 року: 5,5 млрд грн
• Частка податків у структурі витрат за 2024 рік: 55 %**

^{*станом на 31.08.2025
**з урахуванням того, що у 2024 році податок на прибуток був 50%}

7. Банк "Південний"

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1993
• Кількість працівників: 1689
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 2,0 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 1,7 млрд грн
• Фінансовий результат до оподаткування за 2024 рік: 3,4 млрд грн
• Фінансовий результат до оподаткування за І півріччя 2025 року: 1,6 млрд грн
• Частка податків у структурі витрат: 35,4%

8. Кредобанк

• Галузь: фінанси
• Рік заснування: 1990
• Кількість працівників: 1624
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 1,9 млрд грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року : 0,98  млн грн
• Чистий дохід за 2024 рік: 1,2 млрд грн
• Чистий дохід за І півріччя 2025 року: 0,5 млрд грн

9. ARX Україна*

• Галузь : страхування
• Рік заснування : 2003
• Кількість працівників : 876
• Сума податкових платежів за 2024 рік : 448,5 млн грн
• Сума податкових платежів за І півріччя 2025 року: 235 млн грн
• Чисті зароблені страхові премії за 2024 рік : 4,3 млрд грн**
• Чисті зароблені страхові премії за І півріччя 2025 року: 2,5 млрд грн**

^{*включає дані СК ARX та ARX Live
**За даними аналітичної системи YouControl}

10. Страхова компанія ІНГО

• Галузь: страхування
• Рік заснування: 1994
• Кількість працівників: 619
• Сума податкових платежів за 2024 рік: 263,7 млн грн
• Сума податкових платежів за  І півріччя 2025 року: 166,8  млн грн
• Чисті зароблені страхові премії за 2024 рік: 2,7 млрд грн
• Чисті зароблені страхові премії за  І півріччя 2025 року: 1,7 млрд грн
• Частка податків у структурі витрат за 2024 рік : 10%

Економіка