Справа Міндіча: заставу за працівниць бек-офісу внесла нещодавно створена компанія зі статутним капіталом у тисячу гривень

14 листопада 2025 р. 09:08

14 листопада 2025 р. 09:08

13 листопада новостворена ТОВ "Вангар" з капіталом в тисячу гривень внесла 37 млн грн застави за двох підозрюваних у справі НАБУ "Мідас" щодо корупції в енергетиці — працівниць так званого "бек-офісу" з легалізації коштів Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.

Як пише Delo.ua , про це інформує "Радіо Свобода".

Що відомо про компанію

За даними журналістів "Схеми", компанія "Вангар" зареєстрована у Києві в травні цього року. Її статутний капітал становить лише одну тисячу гривень.

Згідно з даними YouControl, товариство не має у власності нерухомості чи автомобілів, а також немає підтверджень, що воно веде будь-яку господарську діяльність.

Компанія нібито займається виробництвом офісних меблів, однак слідів її господарської діяльності журналістам знайти не вдалося.

Директором та бенефіціаром компанії значиться Анатолій Соболь. Журналістам "Схем" не вдалося додзвонитися до нього, а жінка, яка вказана як його дружина, телефоном заявила, що "не знає такого чоловіка".

Син власника вислухав запитання про внесення застави за Зоріну та Устименко, відповів, що не розуміє, про кого йдеться, і кинув слухавку.

Нагадаємо, за Лесю Устименко внесли  заставу у 25 мільйонів гривень, а за Людмилу Зоріну — у 12 мільйонів гривень.

Про корупцію в енергетиці

10 листопада НАБУ оголосило про викриття корупційної схеми в "Енергоатомі", до якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери. Зловмисники отримували неправомірну вигоду від контрагентів компанії у розмірі 10–15% від вартості контрактів, застосовуючи схему "шлагбаум" для контролю платежів і статусу постачальників. Правоохоронці встановили, що фактичне управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось сторонніми особами без формальних повноважень.

Крім того, НАБУ викрило схему "Легалізація" , у якій київський офіс, пов’язаний із родиною колишнього депутата та сенатора РФ Андрія Деркача, "відмивав" кошти через мережу компаній-нерезидентів. В офісі вели "чорну бухгалтерію", облік коштів та видавали готівку за межами України. За послуги брали відсоток від операцій, а через схему пройшло близько 100 млн доларів.

Спецоперація з документування діяльності злочинної організації тривала понад 15 місяців – з літа 2024 року. За цей час отримано тисячі годин аудіозаписів, тепер надається оцінка діям всіх учасників цих матеріалів. Проведено понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах, вилучено значний масив документів і готівкових коштів.

Про те, що обшуки пройшли у міністра юстиції і колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, раніше повідомляли низка ЗМІ та нардепів, проте офіційного підтвердження не було. Однак 11 листопада Міністерство юстиції України підтвердило, що за участі Галущенка були проведені слідчі дії у межах кримінального провадження щодо корупції в енергетиці.

У цій справі підозри від НАБУ отримали:

• бізнесмен, співзасновник студії "Квартал 95" Тимур Міндіч (на плівках НАБУ його кодове ім’я – Карлсон );
• ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет);
• виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов (Тенор);
• ще чотири "працівники" так званого бек-офісу з легалізації коштів, серед них – Олександр Цукерман (Шугармен), Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко і Людмила Зоріна .

Всім фігурантам справи, крім Міндіча та Цукермана, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи.

На тлі новин і підозри у корупційній схемі міністерка енергетики Світлана Гринчук і міністр юстиції, який раніше очолював Міненерго, Герман Галущенко подали заяви про звільнення.

Економіка