Турбіна ХАЕС другий рік без ремонту: Україна недоотримує майже 500 МВт

16 листопада 2025 р. 20:05

16 листопада 2025 р. 20:05

Другий енергоблок Хмельницької АЕС з березня 2022 року працює зі зниженою продуктивністю через затримки з ремонтом турбіни, що призводить до втрати майже 500 МВт електроенергії. Про це 16 листопада повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За словами депутата, «Енергоатом» протягом кількох років не міг успішно провести відкриті торги на закупівлю ротора циліндра високого тиску для турбіни другого блоку. Перший тендер, який оголошувало Міністерство енергетики під керівництвом Германа Галущенка, зірвався після того, як участь у ньому взяла іноземна компанія з російським корінням, а також «Укренергомашини», що подало скаргу на умови конкурсу.

Під час повторних торгів перемогу здобуло державне підприємство «Укренергомашини», запропонувавши удвічі нижчу ціну – 298 млн грн. Однак, як зазначає Железняк, тендер скасували під приводом «відсутності фінансування», що фактично заблокувало початок ремонту.

«Укренергомашини» тричі зверталися до Антимонопольного комітету, вимагаючи змін до тендерної документації та оскаржуючи дії замовника. Через це дати розкриття пропозицій постійно переносили.

Железняк наголошує, що через відсутність ремонту другий блок ХАЕС виробляє лише трохи більше половини своєї номінальної потужності у 1000 МВт. «У період енергетичного дефіциту це буквально кілька годин світла для країни. Скажіть мені, що це не була спланована диверсія», — заявив він.

У серпні 2024 року керівник «Енергоатому» Петро Котін повідомляв, що найближчим часом має бути оголошено нову закупівлю обладнання для ремонту турбіни. Він підкреслював, що блок втрачає близько 150 МВт через неможливість завершити роботи, а один із підрядників, не маючи відповідної кваліфікації, намагається через АМКУ заблокувати процес.

Нагадаємо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про викриття великої корупційної мережі в українській енергетиці. Спецоперація під назвою «Мідас» триває з літа 2024 року.

За версією слідства, учасники схеми вимагали та отримували «відкати» від підрядників НАЕК «Енергоатом» у розмірі 10–15% від суми укладених контрактів. Надалі ці кошти, як стверджують детективи, відмивали через спеціальний «бек-офіс» у центрі столиці, через який пройшли орієнтовно 100 млн доларів. Приміщення, де діяв офіс, належить родині колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.

Слідство встановило, що організатором схеми був чоловік із прізвиськом «Карлсон» — бізнесмен та партнер президента Тимур Міндіч. У матеріалах розслідування також згадуються посадовці під оперативними позивними:
• «Професор» — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко;
• «Тенор» — керівник напряму фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов;
• «Рокет» — ексрадник ексміністра енергетики Ігор Миронюк;
• «Рьошик» — виконавчий директор з безпеки компанії Ігор Фурсенко.

До оборудки, за даними НАБУ, були залучені й співробітниці офісу, який займався легалізацією коштів, — Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Детективи також задокументували передачу грошей колишньому віцепрем’єру Олексію Чернишову, якого учасники схеми всередині називали «Че Гевара».

Корупційний скандал спричинив низку відставок: посади залишили міністр юстиції Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук . Уряд також усунув від роботи віцепрезидента та члена правління «Енергоатому» Якоба Хартмута, а також кількох співробітників компанії, яких перевіряють на можливу причетність до злочинів.

Докладніше про те, що має в цій ситуації зробити президент - аналізує редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова у статті " Операція "Мідас": шлях абсолютної влади завдовжки в долар ".

Економіка