«Міст, а не кінцева станція»: навіщо Румунії стратегічне партнерство з Україною

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

16 листопада 2025 р. 20:08

16 листопада 2025 р. 20:08

Після президентських виборів у травні 2025 року Румунія фактично залишилася єдиною сусідньою країною ЄС, яка стабільно підтримує Україну. Хоча до повномасштабної війни відносини між державами були радше прохолодними, історичні та політичні зміни докорінно змінили динаміку, зазначає румунський політолог Клаудіу Крачун, якого цитує Соцпортал .

За його словами, тривалий час на двосторонні відносини впливала напружена спадщина радянського періоду: кордон із СРСР був мілітаризованим, а Москва ставилася до Румунії з недовірою.

Але після вторгнення все змінилося, бо Румунія визнала у відповіді України ту саму боротьбу за незалежність від Росії, яка ознаменувала її власну історію, — пояснює експерт.

Приїзд українських біженців лише посилив цей зв’язок: румуни наочно побачили наслідки війни та виявили широку солідарність. Це відобразилося й у політичних преференціях, попри активність проросійських сил. За словами Крачуна, серед них є ультраконсервативні групи, орієнтовані на православну ідентичність, але вагомішу роль відіграють рухи, подібні до словацьких: вони прагнуть не «російського світу», а більшої автономії в межах ЄС. Ще одним чинником є давній страх перед російським впливом — його поділяють як політичні еліти, так і громадяни.

Якщо Росія досягне успіху у своїй війні, вона стане фактичним сусідом Румунії в Чорному морі, — наголошує політолог.

Водночас, за його оцінкою, солідарність з Україною має і стратегічний вимір. Румунія довгий час почувалася «кінцевою станцією» на краю ЄС — менш стабільною й менш розвиненою, ніж центральноєвропейські країни.

Якщо Україна стане стабільною, демократичною та розвиненою, ймовірно, як частина ЄС, Румунія не буде кінцевою станцією — вона стане мостом, — підкреслює Крачун.

Ця метафора вже реалізується у великих інфраструктурних проєктах. Румунія модернізує порт Констанца — ключовий для транзиту українських та міжнародних вантажів, планує нову автомагістраль та відновлює міст через Тису. Розвивається й залізничне сполучення між Києвом і Бухарестом. Під час блекаутів Румунія також експортувала в Україну електроенергію.

Щодо військової підтримки, то, за словами Крачуна, російська пропаганда активно залякує суспільство «мілітаризацією» та вигадками про мобілізацію румунів для війни в Україні. Тому уряд воліє не афішувати можливі постачання.

Що, на мою думку, мудро, враховуючи той факт, що існує російська машина дезінформації, яка використовує все, щоб створити страх, наприклад, кадри військових конвоїв, — зазначає експерт.