Жодних винятків: ЄС виступає проти дозволу Угорщині та Словаччині купувати російські енергоносії

19 листопада 2025 р. 03:24

19 листопада 2025 р. 03:24

Європарламент виступає проти надання країнам-членам, які не мають виходу до моря, винятків на імпорт нафти та газу з Росії у разі раптового перебою з постачаннями. Про це повідомляє Euronews із посиланням на джерела в ЄС.

Наразі Євросоюз обговорює механізми заборони на імпорт російських енергоресурсів. Ініціатива розвиває подану у червні пропозицію Європейської комісії повністю припинити енергетичну залежність ЄС від Москви до 2027 року.

Переговори між урядами країн ЄС, Європарламентом та Єврокомісією тривають. Попередньо досягнуто неформальної згоди: країни, більш залежні від імпорту енергії, зокрема Угорщина і Словаччина, могли б отримати право на виняток — дозволити імпорт російських енергоресурсів у разі енергетичної кризи.

Однак депутати наполягають: жодних лазівок та винятків бути не повинно, адже необхідно гарантувати, що російські викопні ресурси повністю зникнуть із енергобалансу ЄС.

За даними щорічної доповіді Єврокомісії про стан Енергетичного союзу, опублікованої 6 листопада, імпорт російського газу (трубопровідного та СПГ) із серпня 2025 року займає 12% у загальному обсязі імпорту газу ЄС. Це різке падіння порівняно з 45% у 2021 році, але парламентарі вказують: навіть цей показник означає близько 210 мільярдів євро, що продовжують надходити до російського бюджету.

Латвійська депутатка Європарламенту Інесе Вайдере з Європейської народної партії минулого місяця заявила в сесійній залі, що є «незбагненним», як ЄС досі купує російські енергоносії після трьох років війни в Україні.

«Позиція Парламенту значно жорсткіша за пропозицію Комісії: заборонити імпорт як російського газу, так і нафти, включно через посередницькі країни, починаючи з 1 січня 2027 року. Більше того, тимчасове призупинення цієї заборони неприпустиме за жодних обставин» , — сказала вона у Страсбурзі під час розгляду законодавства.

«На жаль, позиція держав-членів значно слабша — вона передбачає лише заборону газу і лише з 2028 року, надаючи необґрунтовані винятки Угорщині й Словаччині, які мають альтернативні можливості постачання» , — додала Вайдере.

Деякі депутати визнають труднощі із забезпеченням газу, з якими стикаються країни без виходу до моря, але зазначають: інфраструктурні проєкти трубопроводів у Болгарії та Румунії можуть забезпечити надійну альтернативу та сприяти диверсифікації ринку.

За оцінками, частина цих проєктів запрацює у 2026–2027 роках, а це, на думку депутатів, дасть енергетичним операторам достатньо часу, щоб переключитися на інших постачальників.

Дипломатичне джерело ЄС повідомило Euronews, що Парламент «бачить всі лазівки і хоче їх закрити», додаючи, що аргументація депутатів «позбавлена належного технічного розуміння питання».

Попри розбіжності, інший дипломат ЄС зазначив: усі сторони переговорів прагнуть досягти політичної угоди до Різдва. Наступний раунд переговорів має відбутися у четвер.

Румунський газопровід

Міністр енергетики Румунії Богдан Іван у липні назвав завершення будівництва газопроводу «Тузла–Подішор» переломним моментом для країни.

«Румунія входить у новий етап: від потенціалу до реальної реалізації ресурсів Чорного моря », — написав він.

Газопровід «Тузла–Подішор» завдовжки 308 кілометрів є частиною проєкту Neptun Deep — масштабного шельфового газовидобувного проєкту у румунській частині Чорного моря, який може стати альтернативою російському газу для країн на кшталт Угорщини та Словаччини.

За інформацією Transgaz, румунського оператора національної газотранспортної системи, Neptun Deep дозволить Бухаресту поетапно збільшувати експортні потужності до Угорщини — з теперішніх 2,63 мільярда кубометрів на рік до 2,98, 4,38 та 5,32 мільярда до 2029 року.

Однак, із точки зору угорського уряду, законодавство, яке зараз обговорюється, — це питання енергетичного суверенітету.

«Вони називають це диверсифікацією, але насправді це відрізає один із наших життєво важливих маршрутів постачання нафти. Комісія повністю ігнорує той факт, що це регулювання знищує енергетичну безпеку держав-членів ЄС. Енергія не повинна бути політичним питанням», — заявив міністр закордонних справ та зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто.

Водночас, згідно з документами Єврокомісії, комісар з енергетики Дан Йоргенсен нещодавно зустрічався з представниками угорської нафтогазової компанії MOL , щоб оцінити можливість поступової відмови від російських енергоресурсів.

Данський комісар обговорив варіанти диверсифікації для нафти й газу, зокрема використання хорватського нафтопроводу Janaf як альтернативи російському трубопроводу «Дружба», який тривалий час забезпечував постачання країнам без виходу до моря.

Нафтопровід Janaf, також відомий як «Адрія», бере початок у терміналі Омішаль на Адріатичному морі та має відгалуження до нафтопереробних заводів Хорватії, Угорщини, Сербії, Словаччини та Словенії.

Втім, представники MOL стверджують, що «Адрія» поки не готова впоратися з навантаженням і висловлюють жаль щодо недостатніх інвестицій Хорватії.

«Розвиток лише угорської ділянки недостатній, і ми досі не маємо надійної інформації про стан та пропускну здатність хорватської частини» , — сказав речник MOL Амбруш Галас. — «Поки що ми знаємо лише те, що Janaf, порушивши умови контракту, не зміг доставити замовлений обсяг у строк».

Гомайюн Фалакшахі, старший енергетичний аналітик агентства Kpler, заявив, що повна заборона ЄС на російські викопні ресурси «несе непропорційно більший удар» по країнах без виходу до моря, які й досі покладаються на «Дружбу» для постачання сирої нафти.

«Janaf може допомогти Угорщині та Словаччині відмовитися від “Дружби”, так само як Чехія припинила імпорт російської нафти та перейшла на Трансальпійський нафтопровід», — сказав він. — «Але це означатиме вищу собівартість для MOL через дорожчу імпортну сировину, а також потребуватиме технічних змін на нафтопереробних заводах».

Економіка