У Нацбанку розповіли, чи тисне МВФ на Україну з вимогою девальвувати гривню і яким був би курс без щоденних інтервенцій

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Нацбанку розповіли, чи тисне МВФ на Україну з вимогою девальвувати гривню і яким був би курс без щоденних інтервенцій

24 листопада 2025 р. 13:28

24 листопада 2025 р. 13:28

Чи тисне МВФ на Україну з вимогою девальвувати гривню і яким був би курс без щоденних інтервенцій Нацбанку?

На ці питання відповів перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук у подкасті «Що з економікою?».

Контрольована девальвація

Ніколайчук зазначив, що не пам’ятає жодної публічної заяви МВФ про необхідність контрольованої девальвації в Україні.

Він наголосив, що НБУ працює не з чутками, а з міжнародними партнерами в межах програм співпраці. Від кінця 2022 року ця співпраця була конструктивною. Спершу діяла моніторингова програма, потім програма розширеного фінансування, яку переглянули вісім разів.

Тепер триває переформатування дев’ятого перегляду у нову програму. Українська сторона традиційно обговорює з МВФ питання монетарної та валютно-курсової політики.

Політика курсоутворення та інфляційна ціль

За словами Ніколайчука, стратегічні документи НБУ визначають режим гнучкого інфляційного таргетування та керованої гнучкості курсу. Основна ціль залишається незмінною, це цінова стабільність. Кількісним орієнтиром є інфляційна ціль 5% на прийнятному горизонті політики.

Що буде з доларом до кінця року, і чи варто скуповувати валюту

НБУ ставить перед собою завдання підвищувати гнучкість курсу, щоб він реагував на зміни попиту та пропозиції на валютному ринку. Водночас у Національного банку немає цілей щодо фіксованого рівня курсу, коридору або контрольованої девальвації. Йдеться лише про відповідність курсу ринковим умовам.

Поточна робота НБУ на валютному ринку

Ніколайчук нагадав, що до повномасштабного вторгнення курс формувався у більш гнучкому режимі. Тоді НБУ здійснював переважно структурні інтервенції для поповнення резервів або згладження коливань. Зараз механіка інтервенцій подібна, однак масштаби значно інші.

До війни регулятор оголошував ринку конкретні обсяги, наприклад 10, 15 або 20 мільйонів доларів. Нині НБУ ці суми не оголошує, однак вони залишаються приблизно сталими та залежать від можливостей викупу валюти в уряду. Курс реагує на ринкові події з урахуванням цього стабільного продажу.

Експерт спрогнозувала курс гривні на 2 роки вперед

«Так, ми, звісно, можемо виходити на ринок із додатковими інтервенціями, коли бачимо, що ця волатильність починає зашкалювати і стає для нас некомфортною, але загальний принцип того, як ми діємо на ринку, дуже схожий до того, що ми мали раніше. Просто обсяги нашого втручання, на жаль, сьогодні є більшими, ніж до повномасштабного вторгнення», — пояснив він.

Яким був би курс без інтервенцій

Ведучий подкасту Максим Самойлюк запитав, як би виглядав курс без інтервенцій НБУ. Він попросив уточнити, чи міг би курс бути ближче до 43 гривень за долар чи до 143 гривень за долар, і чи можна оцінити, наскільки Україна зараз близька до повної гнучкості курсу.

Сергій Ніколайчук відповів, що без щомісячних продажів приблизно $3 мільярдів Україна могла б мати близько $200 мільярдів міжнародних резервів у гіпотетичному сценарії. Проте курс у такій ситуації скоріше нагадував би другий варіант, який озвучив Самойлюк. «Ми ж всі розуміємо, що це якась трохи нереалістична реальність», — уточний Ніколайчук.

До якої позначки може впасти долар протягом усього терміну президентства Трампа — думка експерта

За його словами, якби НБУ не викуповував валюту в уряду і не продавав її приватним учасникам ринку, а Міністерство фінансів виходило б на ринок самостійно, то ринок був би більш збалансованим. У такому випадку НБУ міг би проводити невеликі інтервенції лише для поповнення резервів, як це було до війни. Натомість не виникало б ситуації, коли НБУ щодня присутній на ринку.

Але питання в тому, що ці потреби уряду є дуже нерівномірними.

«В один день, упродовж тижня чи двох тижнів, ми можемо викупити у Міністерства фінансів величезну суму, а потім Міністерство фінансів не потребує наших послуг. Тому ми й маємо цей механізм. Він дозволяє нам, з одного боку, забезпечувати нормальну функціональність валютного ринку, а з іншого — поступово посилювати гнучкість курсу», — підсумував перший заступник голови НБУ.

Економіка України стагнує: який прогноз щодо курсу на 2026 рік

Нагадаємо, у жовтні Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомляв , що НБУ зазнає тиску з боку Міжнародного валютного фонду щодо девальвації гривні. МВФ наголошував на перевагах контрольованої девальвації гривні як заходу, що може допомогти зміцнити напружену фінансову ситуацію в Україні шляхом збільшення бюджетних доходів, номінованих у національній валюті.

Зі свого боку в Національному банку заявили , що Міжнародний валютний фонд не тисне на українського регулятора і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.

Альона Лістунова