Наскільки зросли збитки об'єктам енергетики і як триває відновлення, відзвітували в уряді

26 листопада 2025 р. 09:49

26 листопада 2025 р. 09:49

Це стало предметом обговорення 15-го засідання керівного комітету Донорської платформи, створеної для координації міжнародної допомоги, забезпечення невідкладних потреб і довгострокового відновлення України.

Міністерство розвитку громад та територій України повідомляє, що йдеться про стабільне проходження опалювального сезону, фізичний захист енергетики, відновлення зруйнованого житла та інфраструктури.

Наш спільний обов'язок зараз - зосередити зусилля на прифронтових регіонах, де руйнувань найбільше, і забезпечити людям базові умови для життя. Щоб прискорити відновлення, нам необхідне передбачуване та прозоре фінансування. Саме тому ми закликаємо партнерів долучитися до запуску Recovery Fund, створення Recovery Task Force та підтримки Агентства відновлення. Відновлення України - це не витрати, це інвестиція в мир і безпеку всієї Європи. Дякуємо нашим партнерам за постійну підтримку, - наголосив віцепрем'єр-міністр із відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Зростання масштабів руйнувань в Україні та запуск RDNA5

Рік тому RDNA4 оцінила загальні збитки у понад 524 млрд доларів. Тільки у 2025 році збитки енергетичним об'єктам зросли майже на 70%. Порти Чорного моря і Дунаю регулярно піддаються обстрілам. "Укрзалізниця" також під ударом. Житлові квартали в багатьох областях продовжують ставати цілями.

Саме тому минулого тижня уряд України спільно з партнерами запустив RDNA5. Особливістю п'ятої оцінки стане особлива увага прифронтовим регіонам і формування оцінки для комплексного відновлення.

Безперебійна робота систем тепла та енергетики під постійним навантаженням в умовах щоденних ударів по критичній інфраструктурі

Щоб підтримувати стабільність, міністерство формує резерви обладнання для швидких ремонтів і розвиває децентралізовану генерацію.

Ця робота найбільш затребувана в регіонах, де тривають обстріли, тож обладнання спрямовується в громади прифронтового поясу. Когенераційні установки, модульні котельні та генератори забезпечують роботу лікарень, пунктів обігріву та інших критично важливих об'єктів. Міністерство залучає допомогу міжнародних партнерів.

Робота Координаційного центру з фізичного захисту критичної інфраструктури

У середині жовтня 2025 року уряд створив спеціальний Координаційний центр із фізичного захисту критичної інфраструктури. Мінрозвитку спільно з Агентством відновлення, військовими інженерами, обласними адміністраціями, профільними міністерствами та службами розробило 16 варіантів технічних рішень для захисту об'єктів критичної інфраструктури. Кожне враховує специфіку різних типів об'єктів і можливості українських виробників.

Роботи почалися приблизно на 100 об'єктах першої черги. Вони розподілені за ступенем критичності та технічними характеристиками, з пріоритетом для прифронтових областей. Масштаб потреб значний, тому Міністерство координує ресурси з партнерами, щоб посилювати захист системно.

Прифронтові регіони - у центрі політики відновлення

Саме туди спрямовується більшість ресурсів. Пріоритети залишаються незмінними: укриття, вода, тепло, освіта, медицина. Там, де громади працюють в умовах постійних руйнувань, держава має посилювати місцеве самоврядування.

Мінрозвитку створює Recovery Fund - швидкий, стабільний і прозорий інструмент, який акумулюватиме державні та донорські ресурси.

Він дасть змогу фінансувати відновлення через єдиний портфель пріоритетних проєктів у рамках Single Project Pipeline . Кошти спрямовуються туди, де вони найпотрібніші - у регіони, які постраждали найсильніше.

Другий критично важливий крок - запуск Recovery Task Force .

Це має бути об'єднана команда донорів і представників уряду, яка координуватиме роботу всіх сторін, забезпечуватиме єдиний темп ухвалення рішень, синхронізуватиме дії та унеможливлюватиме дублювання.

Українська платформа донорів об'єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, а також 7 учасників, серед яких міжнародні фінансові організації та ОЕСР.

Керівний комітет Платформи складається з вищих посадових осіб України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях як активні учасники.

Економіка