Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від
sinoptik.ua
Які є проблеми з трудовими мігрантами — думки експертів
Українські роботодавці дедалі активніше залучають трудових мігрантів.
Про це
пише
strana.ua
, ми вибрали основне.
За словами керівника Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, нещодавно деревообробне підприємство із Закарпаття завезло 150 робітників із Бангладеш. Про те, що замовили рекрутерам вербування людей з Індії, Пакистану та Бангладеш, «Страна» повідомили одразу кілька компаній на будівельному ринку.
«Поки що на будмайданчиках їх немає, все в процесі. Але тема дуже перспективна», — каже керівник однієї з девелоперських компаній.
Причини
Причини, що змушують український бізнес шукати персонал «на стороні» — дефіцит «своїх» кадрів досяг катастрофічних розмірів і дисбаланс на ринку праці тільки зростає через виїзд українців до Європи, війни і масової мобілізації, під час якої багато чоловіків ховаються по домівках і бояться виходити на вулиці.
«Надалі потреба України у трудових мігрантах буде тільки зростати. У
перспективі найближчих 10 років Міжнародна організація праці оцінює нестачу трудових ресурсів у нашій країні на рівні 8,8−8,7 млн.
Цифри сформовані з урахуванням відновлення країни після закінчення війни. Але й зараз людей не вистачає, а замінити їх, крім як іноземними робітниками, — крім іноземних робітників, ніким», — каже глава асоціації агенцій з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
За словами Олега Пендзіна, навіть зараз українські роботодавці готові працевлаштовувати до 400−450 тисяч іноземців на рік. Тобто йдеться про досить великий потік мігрантів.
Втім, не все так просто. Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що іноземні працівники коштують недешево.
Ще 5 тисяч — посередникам, причому, не разово, а, як мінімум, щомісяця протягом першого півріччя. Ще стільки ж — на податки. У результаті виходить 32 тисячі гривень на місяць, що, м’яко кажучи, дорогувато. Поки ми не змогли домовитися.
.Власник мережі продуктових магазинів, сам виходець з Таджикистану каже, що «посередники виламують руки» не випадково.
«На завезенні людей вже збудовано прибутковий бізнес. Тому що привезти робітника навіть за наявності робочої візи та всіх дозволів дуже складно — на кордоні людей масово розгортають. Через посередників питання із забороною на в’їзд можна вирішити за 1−3 тисячі доларів», — зазначив бізнесмен.
За його словами, «сірі» кадровики готові завозити іноземців на роботу не лише під офіційні документи, а й нелегально.
«Вже спливають історії з нелегалами, яких тримають як рабів, змушуючи працювати за копійки. Але ніхто чомусь особливо не розуміється, як вони потрапили до України», — каже бізнесмен.
Купити «раба»
Є посередники, які взагалі пропонують «купити раба», якому «не потрібно платити зарплату» за 4−5 тисяч доларів.
Наприклад, у вересні цього року поліція накрила злочинну групу, яка завозила до Київської області робітників із Узбекистану, обіцяючи їм високі зарплати. Але насправді людей змушували працювати у сільському господарстві фактично на рабських умовах.
Зазначимо, що завезення людей з-за кордону на роботу в Україну — явище поки що не масове, але активно набирає обертів.
За словами Олега Пендзіна, останнім часом в Україну активно почали привозити працівників із Бангладеш.
«Наприклад, на Закарпатті 150 людей уже почали працювати у деревообробці», — каже Пензін.
За його словами, можливістю працевлаштування іноземців цікавляться також аграрні підприємства, будівельні компанії, фірми, які виконують дорожні роботи, транспортники.
Представники одразу кількох будівельних компаній Київської області розповіли нам, що також розпочали рекрутинг громадян Бангладеш.
«Шукаємо різноробочих, а також представників будівельних спеціальностей та водіїв. Але все поки що тільки в процесі, на будівельних майданчиках нашого регіону іноземців ще немає», — каже керівник девелоперської фірми.
Представник великої київської компанії каже, що «завезення іноземців — модна зараз тема, бізнес її активно обговорює».
Багато хто вже робить попередні прорахунки: скільки коштуватиме «імпорт» робітників.
Олександр Барсук зазначає, що вони «поки що не домовилися», оскільки попередній цінник досить високий.
Ще близько 5 тисяч гривень на місяць — посередникам мінімум протягом першого півріччя після працевлаштування, а потім, можливо, трохи менше. Плюс 5 тисяч на місяць на податки. їх привозять дуже мало, по кілька сотень", — розповів Олександр Барсук.
Власник столичної мережі продуктових магазинів, сам виходець із Таджикистану, каже, що він регулярно привозить до України роботу своїх земляків, а також громадян Узбекистану. За його словами, незважаючи на війну, люди готові їхати в Україну, оскільки влаштуватися в росії, де вони працювали раніше, вже не так просто. При цьому українські оклади 500−600 доларів їх цілком влаштовують.
«На батьківщині вони і таких грошей не можуть заробити, а сім’ї годувати треба», — каже бізнесмен.
Для наших підприємців, за його словами, ті ж таджики та узбеки — «вихід зі складної кадрової ситуації».
«Я шукав працівника на склади серед українців, але не знайшов. Люди просто не хочуть працювати за 20−30 тисяч на місяць, особливо якщо кожен день є ризик потрапити під «бусифікацію» по дорозі на роботу чи додому. Платити більше «за ризики» я не можу. А робітники з Таджикистану їдуть на 500 доларів. підприємець.
За словами Василя Воскобойника, насправді з початку війни кількість іноземних робітників в Україні не лише не збільшилась, а й навпаки, різко зменшилась.
Наприклад, за даними Державної служби зайнятості, у 2021 році було видано нових та продовжено старих 24 тисячі дозволів на працевлаштування. 2024 року — лише 6 тисяч, а на жовтень 2025 року — 6,4 тисячі. Тобто після великого спаду йде невелике зростання, але рекордним його поки що назвати складно.
Найбільше дозволів на працевлаштування
видається громадянам Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. А серед топ-3 роботодавців — оптова та роздрібна торгівля, ремонт авто та будівництво.
Далі йде сільське господарство. Платять трудовим мігрантам приблизно стільки ж, скільки українцям на аналогічних вакансіях — 500−550 доларів на місяць. Але для роботодавця є додаткові витрати, оскільки потрібно забезпечити недешеву логістику, заплатити за дозвіл на роботу (14 400 гривень на два роки), забезпечити людей житлом та ін.
«Але багато компаній на ці витрати йдуть, тому що просто не можуть закрити всі робочі місця за рахунок внутрішнього ринку праці. І бажаючих працевлаштувати іноземців з кожним днем стає все більше», — каже Воскобойник.
Також за темою
Які є проблеми з трудовими мігрантами — думки експертів
Чи допомагають сонячні панелі в умовах відключення світла
Київський метрополітен закупить молока майже на 700 тисяч гривень
Адміністрація Трампа перегляне статус усіх біженців, прийнятих за президентства Байдена
ТОП-5 країн, де найбільше обманюють туристів напередодні 2026 року (інфографіка, приклади)
Зарплата військових та виплати ветеранам: на які суми насправді живуть військовослужбовці в Україні
Чи допомагають сонячні панелі в умовах відключення світла
Київський метрополітен закупить молока майже на 700 тисяч гривень
Адміністрація Трампа перегляне статус усіх біженців, прийнятих за президентства Байдена
ТОП-5 країн, де найбільше обманюють туристів напередодні 2026 року (інфографіка, приклади)
Зарплата військових та виплати ветеранам: на які суми насправді живуть військовослужбовці в Україні
Джерело: finance.ua
Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua
Новини рубріки
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
26 листопада 2025 р. 22:00
На програму «Зимова підтримка» через Дію надійшло майже 11 мільйонів заявок - Президент
26 листопада 2025 р. 21:29
Чи допомагають сонячні панелі в умовах відключення світла
26 листопада 2025 р. 20:37