Україна не допустила Росію до Ради Міжнародної морської організації

28 листопада 2025 р. 16:53

28 листопада 2025 р. 16:53

На 34-й Асамблеї Міжнародної морської організації (ІМО) в Лондоні Росія не змогла отримати місце в Раді організації, що відповідає за глобальну безпеку судноплавства. Це рішення стало результатом системної дипломатичної роботи України та підтримки міжнародних партнерів.

Росію не обрали до керівного органу ІМО

За результатами голосування Росія не була обрана до категорії А, яка включає держави з найбільшим інтересом у наданні міжнародних судноплавних послуг.

"Необрання Росії до Ради ІМО - це перемога міжнародного права. Спільнота чітко вказала агресору на його місце - за межами цивілізованого демократичного прийняття рішень. Країна, яка системно атакує порти, вбиває цивільних моряків та шантажує світ голодом, не має жодного морального права керувати глобальною безпекою судноплавства", - зазначає віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Рішення не допустити Росію до складу Ради Міжнародної морської організації стало результатом послідовної та скоординованої роботи Міністерства розвитку громад і територій та Міністерства закордонних справ України. Важливу роль у цьому процесі відіграла українська делегація на 34-й Асамблеї ІМО, яку представляли перша заступниця міністра Альона Шкрум та заступник міністра Андрій Кашуба. У ході роботи Асамблеї українська сторона надала державам-членам вичерпні аргументи щодо несумісності дій Російської Федерації із принципами міжнародного морського права та її невідповідності статусу члена керівного органу ІМО.

Протиправна діяльність РФ у Чорноморському регіоні

Україна наголосила, що Росія системно знищує цивільну морську інфраструктуру та створює загрозу глобальній безпеці судноплавства. Лише з початку 2025 року пошкоджено або частково зруйновано 384 об’єкти портової інфраструктури, 124 цивільні судна, загинули 136 мирних громадян і моряків.

Попри постійні атаки, шість українських морських портів продовжують роботу, забезпечуючи стабільний експорт зерна та інших критично важливих товарів на світові ринки, що має ключове значення для глобальної продовольчої безпеки.

Водночас Росія вже понад десять років незаконно утримує під окупацією п’ять українських портів у Криму, два порти в Азовському морі та один у Чорному морі. Крім того, три морські порти не можуть повноцінно функціонувати вже третій рік поспіль через постійну загрозу з боку РФ у Чорному морі, що фактично обмежує свободу судноплавства через Керченську протоку.

Окрему небезпеку становить так званий "тіньовий флот" РФ - застарілі та незастраховані судна, які використовуються для обходу санкцій і фінансування війни проти України. За оцінками, близько 1 500 танкерів залучені до транспортування російської нафти, створюючи не лише економічну, а й значну екологічну загрозу для морських екосистем.

Про роботу Чорноморського коридору

Коли у липні 2023 року Росія вийшла з "зернової угоди ", яка дозволяла Україні безпечно транспортувати сільгосппродукції через три порти в Одеській області.

Україна у відповідь створила тимчасовий "гуманітарний коридор" для вантажних суден, які рухаються до або з морських портів України.

Український морський коридор з березня, після отримання необхідних дозволів з боку ВМС ЗСУ, став працювати цілодобово .

Коридор пролягає в прибережній зоні, використовуючи маршрут від портів Великої Одеси до придунайських портів Рені та Ізмаїла.

На відміну від попередньої "зернової угоди" цим коридором перевозять не лише агропродукцію, але й інші товари, зокрема метал та контейнери. Для забезпечення безпеки в портах облаштовуються стаціонарні та мобільні укриття.

Економіка