Війна заводів: ринок озброєння і військової техніки в Україні швидко зростає

06 грудня 2025 р. 12:05

06 грудня 2025 р. 12:05

Бізнес став драйвером розвитку defense tech, але потребує більших інвестицій та впорядкування галузі.

Потужність українського оборонно-промислового комплексу швидко зростає. За даними Міноборони, 2024 року українські оборонні підприємства виготовили озброєння і військової техніки (ОВТ) на $9 млрд, що втричі перевищує рівень 2023-го. Станом на вересень 2025 року обсяги виробництва сягнули $11 млрд.

"Реальні обсяги виробництва зростають кратно. У січні 2025-го випуск дронів був у 10 разів більшим за аналогічний показник попереднього року. Упродовж 2023-2024 років вітчизняне виробництво артилерії зросло утричі, бронетранспортерів — у п’ять разів, протитанкових засобів — удвічі, боєприпасів — у 2,5 раза", — зазначають в Українській раді зброярів.

Здобутки defense tech

Найбільші доходи отримують виробники військових транспортних засобів, вибухових речовин, артилерійських систем, літальних апаратів. Сукупні доходи першої десятки підприємств, що спеціалізуються на виробництві ОВТ, за останні півтора року сягнули майже 200 млрд грн. Лідерами за чистим доходом за цей період, згідно з даними аналітичної системи YouControl, стали такі виробники, як "Українська бронетехніка", Павлоградський хімічний завод і Краматорський завод важкого верстатобудування. За першу половину 2025 року сумарний дохід топ-10 підприємств зріс на 14%, до 72,5 млрд грн. Високу динаміку доходів, окрім великих підприємств, демонструють також виробники безпілотників і ракет, зокрема, "Укрспецсистемс", "Девіро" та "Файєр Поінт".

Загалом спроможність вітчизняного виробництва ОВТ за три роки покращилася у 35 разів — від $1 млрд у 2022-му до $35 млрд у 2025-му. У 2024 році українські компанії лише FPV-дронів виготовили понад 2 млн, а тепер вони спроможні виробляти вже 10 млн, повідомляє Міноборони. Українські виробники ОВТ помітно наростили спроможності, сукупний виробничий потенціал перевищив $35 млрд, вторить Українська рада зброярів (УРЗ).

Про значний потенціал галузі, який можна конвертувати у збільшення виробництва та експорту, свідчать також результати опитування, проведеного УРЗ щодо інвестиційних намірів компаній. З’ясувалося, що приблизно дві третини виробників ОВТ планують залучати інвестиції у розвиток оборонного напряму.

В УРЗ вважають, що нещодавнє рішення Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO) інвестувати $5 млн у венчурний фонд D3 (який також входить до екосистеми УРЗ), стало сигналом довіри до українського defense tech.

Основним драйвером зростання виробництва ОВТ в Україні стали приватні підприємства, визнають у Міноборони. "За 2024 рік приватний сектор зріс удвічі. Сьогодні понад 70% виробників — це приватні компанії. Вони активно користуються державними інструментами підтримки та забезпечують левову частку виробництва БпЛА, боєприпасів і засобів РЕБ", — наголошує заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр.

За оцінками Української ради зброярів, у 2024 році приватні компанії забезпечили понад половину випуску ОВТ, і у 2025-му їхня роль посилюється. Збільшуються обсяги серійного випуску БпЛА, систем РЕБ і роботизованих комплексів, а частка українських виробів у закупівлях Державного агентства з оборонних закупівель за січень-липень 2025 року перевищила 71%. "Індустрія переходить від поодиноких проєктів до масштабованої серії, і приватні виробники є ключовим драйвером цього зростання", — запевняє виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Не випадково серед 15 найбільших підприємств ОПК саме приватних компаній, за підрахунками авторів цього тексту, вже вдвічі більше, аніж державних (за чистим доходом упродовж 2024-го та першої половини 2025-го). До речі, очолює цей рейтинг теж приватна компанія — "Українська бронетехніка", що спеціалізується на виробництві військових транспортних засобів.

Український defense tech дійсно дорослішає, мужніє і вже має чимало звитяг. Найголовнішим досягненням за результатами 2025 року, на думку співзасновника групи компаній DroneUA Валерія Яковенка, стала локалізація виробництв. Адже на початку повномасштабного вторгнення більшість техніки, яку збирали в Україні, особливо у високотехнологічному секторі, складалася із закордонних частин. А тепер виробництва локалізовані — від тепловізорів до окремих двигунів, дронів та інших елементів робототехніки. Майже все це вже масштабно виробляється в Україні, пояснює експерт.

"Ми демонструємо приклад для всього світу, як під шаленим тиском у надзвичайних умовах окрема країна змогла подолати обмеження і спростувати тезу про неможливість локалізованого виробництва високотехнологічних приладів за таких обмежень", — зауважує співзасновник DroneUA.

В Українській раді зброярів вважають, що найбільшим досягненням 2025 року став перехід українського ОПК від підходу ad hoc (тимчасових, імпровізованих рішень. — Ред.) до індустрії зі стійкими гравцями та чіткими R&D-пріоритетами. І нагадують, зокрема, про те, що в Україні запущені "проривні механізми" для підтримання зброярів (приміром, Defence City) та нарощування міжнародних спроможностей співпраці (до прикладу, програма Build with Ukraine).

Підтримка зброярів

Держава надає певну підтримку виробникам зброї. Згідно з Програмою діяльності Кабміну, найпершим із 12 головних пріоритетів уряду на 2025-2026 роки є національна безпека й оборона країни.

Головне завдання  сьогодні — забезпечити успішну діяльність виробників ОВТ та надати комплекс сервісів згідно з їхніми запитами, зауважують у Міноборони. І запевняють, що у 2025-му підтримка зброярів з боку держави значно посилилася. Якщо у 2023-2024 роках лише формувалися перші програми, то нині вже діє набір інструментів: грантові програми, кредити під 5% до 500 млн грн, можливість бронювання до 100% працівників.

Відповідаючи на запит "ТОП-100" щодо підтримки зброярів за ключовими напрямами у 2025 році станом на вересень, Міноборони стверджує: "За програмою пільгового кредитування вже понад 50 компаній отримали позики на суму більш ніж 2,7 млрд грн, ще 25 заявок на майже 2,5 млрд грн погоджено. 70% усієї підтримки припадає на приватні компанії, зокрема виробників БпЛА та компонентів, боєприпасів і засобів РЕБ. Працює й грантова програма "Зроблено для перемоги" — до 8 млн грн для виробників компонентів на придбання, доставлення, монтаж та запуск виробничого обладнання. Цю програму ми запустили поточного року спільно з Мінекономіки — на 1 млрд грн. Також понад 170 підприємств вже користуються "Бібліотекою комплектуючих", що спрощує кооперацію виробників складників та готових виробів ОВТ у межах України. Маємо понад 550 випробувань оборонної продукції через "Залізний полігон" — сервіс швидкого і доступного випробування зразків на стадії проєктування".

Варто також додати, що нещодавно парламент ухвалив створення нового податкового простору Defence City для оборонних підприємств. "Спецрежим Defence City передбачає податкові пільги, спрощення митних процедур, механізм релокації виробництв у безпечніші регіони, розширення державної фінансової підтримки та можливості для експорту й інтеграції у глобальні ланцюги. Такі спеціальні умови для виробників дозволять сотням компаній ще швидше та ефективніше виробляти й безперебійно постачати зброю у військо, нарощувати обсяги виробництва, вдосконалювати вироби, запускати нові розробки та серійні виробництва", — пояснює заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр.

Виробники ОВТ під егідою Української ради зброярів очікують, що Defence City зафіксує прості та прозорі правила для резидентів оборонної індустрії й створить умови для розвитку, масштабування, модернізації обладнання та інновацій. Врешті компанії матимуть змогу економити операційні витрати у межах режиму й спрямовувати весь прибуток на реінвестування. Це впливатиме на якість, швидкість і надійність виробництва, а не обов’язково на кінцеву ціну. Передбачена релокація підвищить безпеку, що своєю чергою забезпечить вчасність постачань. В УРЗ очікують також пришвидшення процедур для імпорту критичних компонентів і кращий доступ до фінансування завдяки передбачуваним правилам.

Станом на осінь 2025 року вдалося створити умови для приходу сотень приватних виробників у сферу, яка раніше була закритою. Запустили ключові сервіси державної підтримки виробників озброєння та військової техніки. Покращили нормативну базу — від визнання комп’ютерної програми складовою озброєння, можливості зміни вартості контракту для виробників БпЛА та засобів РЕБ тактичного рівня, спрощення процедури імпорту вибухових речовин та компонентів для виробників боєприпасів до визначення критеріїв критичності для бронювання підприємств ОПК, розповідає Ганна Гвоздяр.

Чимала добірка сервісів для зброярів представлена на сайті zbroya.gov.ua. Там доступно майже десять державних послуг для представників ОПК. Серед нових сервісів, які держава запустила нещодавно чи планує це зробити незабаром, у Міноборони виокремлюють спецрежим Defence City та програму лізингової підтримки виробників ОВТ.

Найближчим часом запрацюють механізми Defence City — нові можливості від держави, які дозволять швидше виробляти й постачати зброю у військо. Наразі напрацьовують низку нормативно-правових актів для реалізації цього спецрежиму, інформує Міноборони. Зокрема, напрацюють порядок ведення реєстру Defence City. Визначать порядок подання та розгляду заяв про надання статусу резидентів спецрежиму. Також на фінальній стадії запуску програма лізингової підтримки виробників ОВТ — на придбання засобів виробництва, техніки та обладнання. Нещодавно запустили портал zbroya.gov.ua і поступово наповнюють його всіма необхідними сервісами, які полегшать життя зброярам. Завдання — створити повну екосистему для виробників в одному місці, щоб завдяки порталу можна було реалізувати всі етапи створення зброї: тестування, кодифікацію, залучення фінансів та працівників, масштабування виробництв — деталізує відомчі плани МОУ.

"Стратегія на майбутнє проста: збільшення частки української зброї, масштабування виробництв та підтримка інновацій, — каже Ганна Гвоздяр. — Для цього продовжуємо з командою працювати над сервісами для підтримання виробників, законодавством та механізмами для підтримки інвестицій в ОПК, міжнародним напрямом, популяризацією української зброї у світі та розвитком людського капіталу в оборонно-промисловій сфері".

Проблеми оборонки

Разом із досягненнями та позитивними трендами у галузі сформувалася також низка нагальних проблем. Одна з головних — у держбюджеті мало коштів на розвиток сектору ОВТ.

У бюджеті досі бракує коштів і, що не менш важливо, інструментів для планування довгострокових платежів. Тож для понад 84% компаній відсутність прогнозованих замовлень на середньо- та довгостроковому горизонті залишається ключовою перепоною для повноцінного масштабування, зазначають в Українській раді зброярів.

"Ми регулярно моніторимо ставлення виробників до державних ініціатив: очікування високі, але ринок чекає відповідей на кілька суттєвих питань. По-перше, потрібні чіткі роз’яснення щодо ключових юридичних положень майбутнього закону про Defence City щодо процедур та доступу до інфраструктури. По-друге, бракує інформованості про наявні інструменти підтримки: за нашим опитуванням, лише приблизно третина компаній чула про пільгове кредитування для ОПК, а п’ята частина — про гранти на обладнання. По-третє, незмінним є запит на експорт: згідно з нашим дослідженням, понад 94% виробників планують вихід на зовнішні ринки й хибно пов’язують із Defence City очікування щодо спрощення процедур" — розповідає виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

Ще одна проблема — необхідність витримувати високу швидкість процесів у галузі. Певні компанії не встигають за змінами, а швидкість має бути ще вищою. Україна, приміром, є лідером з розроблення нових рішень у секторі безпілотних засобів збройної боротьби. Однак північний ворог переганяє Україну у масштабуванні та налагодженні масового виробництва аналогів. Україна загалом програє перегони масштабування оборонки, вважають критично налаштовані потенційні інвестори.

Усі труднощі у секторі безпекових технологій в Україні пов’язані більше не з проблемами, що стоять між процесом та результатом. Йдеться радше про еволюційні проблеми, труднощі зростання, оскільки індустрія розвивається настільки швидко, що бюджетне виділення коштів, швидкість виконання державних проєктів та реалізація довгострокових контрактів не встигають фізично за темпами розвитку ринку, наголошують у компанії DroneUA.

"Тож головне завдання для всіх учасників ринку безпекових технологій — утримувати високу швидкість зростання. Ми будуємо найбільшу в світі фабрику безпекових технологій. І Україна у перспективі стане постачальником таких технологій для всього світу. Але для цього не можна зменшувати темпи, потрібно продовжувати інвестувати у цей напрям. Потрібні приватні інвестиції, підтримка держави, прихід на ринок іноземних компаній з інвестиціями", — наголошує співзасновник групи компаній DroneUA Валерій Яковенко.

Розвиток defense tech в Україні гальмується також через надмірну зарегульованість експорту зразків ОВТ та загалом безпекових технологій, насамперед у сфері залучення коштів на масштабування виробництв, кажуть галузеві експерти. Більшість виробників не лише зацікавлені в експорті, а й уже проводили оцінювання потенційних зовнішніх ринків. Експорт сьогодні є надважливим для розвитку українського ОПК, запевняють виробники.

Часткове відкриття експорту дало би зниження собівартості на внутрішньому ринку завдяки масштабу, полегшило би доступ до інвестицій і забезпечило би стабільний попит, що веде до серійного виробництва. Врешті мали би кращу забезпеченість Сил оборони та більші надходження до бюджету, вважають в Українській раді зброярів.

"Компромісним рішенням є поетапне й контрольоване відкриття експорту зі збереженням пріоритету внутрішніх потреб, а пілотною базою для такої моделі може й має слугувати Build with Ukraine та режим Defence City як пробні варіанти для взаємодії з зовнішніми ринками", — наголошує Ігор Федірко.

Проблемою деякі експерти вважають також надмірну строкатість ринку ОВТ та завелику кількість її учасників. Мовляв, було би краще тепер, а особливо на перспективу, гравцям об’єднатися та створити декілька приватних компаній на кшталт "Укроборонпрому". Тоді й розвиток сегментів ОПК, які потребують більших інвестицій, можна було би пришвидшити, і зовнішні ринки успішно освоювати.

Галузеві лідери

Укроборонпром
Кількість працівників:56 000

Оборонна виручка за 2024 рік: 3 млрд грн

АТ "Українська оборонна промисловість" є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Компанія об’єднує численні ТОВ, АТ та державні унітарні підприємства у стратегічних галузях оборонної промисловості країни. "Укроборонпром" входить до 100 найбільших оборонних компаній світу, а за підсумками 2024 року посідає 49-ту позицію у рейтингу Defense News. Оборонна виручка компанії за 2024-й зросла на 36%  і перевищила $3 млрд. Якщо у 2022 році підприємства "Укроборонпрому" виготовили зброї та техніки на понад $1 млрд, то станом на жовтень 2025-го вже на понад $4 млрд. Прибутки протягом 2024-2025 років теж швидко зростають: за 6 місяців 2025-го — у 2,7 раза.

Українська бронетехніка
Кількість працівників: понад 500

Чистий дохід за 2024 рік: 58,2 млрд грн
Чистий дохід за 6 місяців 2025 року: 23,5 млрд грн

ТОВ "Українська бронетехніка" — найбільший приватний виробник озброєння та військової техніки в Україні. Окрім спеціалізованих броньованих автомобілів «Українська бронетехніка» виробляє також артилерійські боєприпаси різних калібрів, міномети та міни, інші види ОВТ. Компанія є учасником проєкту з виробництва вітчизняної САУ "Богдана". Найвідоміші бронеавтомобілі компанії — "Варта" та "Новатор". За роки повномасштабного вторгнення компанія розробила та запустила в серійне виробництво наземну логістичну платформу Protector, унікальний дрон-боєприпас UB60, розпочала виробництво легкого тактичного багі VOLS. Доходи компанії у 2024 році зросли у 1,8 раза, прибутки — у 2 рази. Чистий прибуток за 2024 рік — 1,4 млрд грн.

НВО "Практика"
Кількість працівників:1000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 7,5 млрд грн
Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 3,6 млрд грн

НВО "Практика" — український виробник спеціалізованої автомобільної техніки, заснований у 1993 році в Києві. Компанія має повний цикл виробництва та спеціалізується на броньованих машинах для військових, інкасаторських авто, патрульних автомобілях і каретах швидкої допомоги. "Практика" активно співпрацює з силовими структурами України, постачаючи техніку для ЗСУ та МВС. Виробництво сертифіковане за міжнародними стандартами ISO. У 2025 році компанія розширила експорт до країн ЄС та модернізувала лінійку бронетехніки. Продукція військового призначення поставлена на озброєння у ЗСУ та Національній гвардії України і неодноразово перевірена в бою.

Павлоградський хімічний завод
Кількість працівників: 2300

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 29,0 млрд грн
Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 14,9 млрд грн

Державне підприємство "Науково виробниче об’єднання "Павлоградський хімічний завод" є важливим підприємством в оборонній промисловості України, що спеціалізується на виробництві хімічних матеріалів та вибухових речовин. Також позиціонується як виробник зброї, боєприпасів, повітряних літальних апаратів та супутнього устаткування. Засновником підприємства є Міноборони України. Статутний капітал підприємства — понад 3 млрд грн. Фінансове становище заводу позитивне. За 2024 рік доходи підприємства зросли утричі й становили майже 29 млрд грн, а чистий прибуток — 6 млрд грн. У 2025-му доходи й прибутки продовжують майже вдвічі зростати порівняно з показниками попереднього року.

Краматорський завод важкого верстатобудування
Кількість працівників: 2000

Чистий дохід від реалізації за 2024 рік: 19,2 млрд грн
Чистий дохід від реалізації за І півріччя 2025 року: 21,4 млрд грн

ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" входить до складу групи промислових підприємств відомого в Україні підприємця. Окрім сучасних верстатів та складових для вітроенергетичних установок, КЗВВ виробляє також самохідні гаубиці "Богдана", системи розмінування Germina, стволи для артилерійських систем та інші зразки ОВТ. Підприємство демонструє високу динаміку розвитку. У 2024 році доходи заводу зросли у 3,6 раза, а за першу половину 2025-го вже перевершили показник всього попереднього року. Весь цей час заводу вдається нарощувати й прибутки. За січень-червень 2025 року чистий прибуток сягнув 1,38 млрд грн.

Економіка