“Ми обіцяємо лише те, за що готові відповідати репутацією”, – Мачей Шишко, голова правління ПрАТ СК «ПЗУ Україна»

09 грудня 2025 р. 10:08

09 грудня 2025 р. 10:08

Страховий ринок України переживає наймасштабнішу трансформацію за десятиліття – від зміни поведінки клієнтів до переосмислення підходів до ризиків у воєнний час. Група PZU Україна , яка працює на ринку понад чверть століття, зберігає фінансову стійкість й готова інвестувати в післявоєнне відновлення – від інфраструктури до агросектору.

На тлі стрімкої цифровізації компанія робить ставку не на гучні заяви, а на прозорі продукти, реальне покриття та відповідальність за репутацію – принцип, який у складні роки стає ключовим фактором довіри. Про це у ексклюзивному інтервʼю Delo.ua розповідає Мачей Шишко , голова правління ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

Враховуючи останні три роки, як війна змінила страхову галузь і поведінку клієнтів в Україні?

– Трансформація страхової галузі та клієнтська поведінка в Україні почалася задовго до повномасштабного вторгнення. І, якщо бути чесним, триває вже близько 20 років.

Я пам’ятаю часи, коли в Україні почалося масове кредитне автострахування, і на ринку з’явилося автокаско. Клієнт змінився, його потреби змінилися, ринок змінився. Пряме врегулювання, яке, між іншим, з’явилося вперше за ініціативи PZU Україна й об’єднало пул найбільших страховиків, також вплинуло як на ринок, так і на клієнтський сервіс.

Кілька революцій в Україні, під час яких горіли автомобілі, нищилися будівлі… Чи вплинуло це на страховий бізнес і підходи до нього? Однозначно так! Коронавірус взагалі змусив страховиків адаптувати продукти та процеси, а клієнтів — по-новому поглянути на медичне страхування.

Повномасштабне вторгнення… Так, безумовно, вплинуло на страховий бізнес. Масовий відтік клієнтів: 7–9 мільйонів українців проживають за кордоном, величезна кількість — на фронті, і все це — виклик для будь-якого бізнесу, не лише страхового. Тому ринок змінився і буде змінюватися. Особливо з огляду на те, що Україна прямує до Євросоюзу, а це означає, що через 5 років ринок буде зовсім іншим, і ліміт за ОСЦПВ, наприклад, становитиме вже не 250 тис., а 1,22 млн євро, як у Європі. Клієнтам потрібно це розуміти та прийняти, а страховикам — уже зараз адаптовуватися до неминучої реальності.

Як Група PZU Україна забезпечує фінансову стійкість у кризових умовах і утримує довіру клієнтів?

– Кризові умови — поняття відносне. Наша Група присутня в Україні практично з моменту її Незалежності, і за цей час ми бачили багато криз — від банківських до військових.

Чи стосувалися вони нас? Так, у різній мірі. Але правда в тому, що за всі роки роботи в Україні, попри будь-які кризи, у нас жодного разу не змінювалася назва компанії чи наші принципи — настільки впевнено ми почуваємося на ринку. Не знаю, як для України, але для Європи це показник багаторічної довіри клієнтів.

Безумовно, крім цього, нам вистачає капіталу та досвіду, щоб грамотно забезпечувати стабільність як нашому бізнесу, так і нашим клієнтам.

З іншого боку, глобально, страховому бізнесу в Україні бракує можливостей для довгострокового інвестування. Це б багато що вирішило. Більш ніж на 3–5 років у нас немає можливості придбати облігації — їх просто не випускають, а довгі інвестиції — це можливість довгострокового фінансового планування для бізнесу й підтримка національної економіки.

Важливо пам’ятати, що страховий ринок оцінюється не лише за обсягом премій — суттєву роль відіграє й інвестиційна складова, адже наші резерви мають бути надійно розміщені на тривалий термін. У цьому сенсі я маю великі надії на післявоєнне відновлення — воно має величезні перспективи.

Наприклад, ми, як Група, готові інвестувати у проєкти відновлення будинків, доріг тощо у великих обсягах. Нам це дозволяє наш інвестиційний портфель, але держава має дати можливість купувати українські облігації на 10, 15, 20 і більше років. І, запевняю вас, ми — не єдині. Кожен великий бізнес очікує періоду відновлення.

Корпоративне страхування дуже залежить від надійного перестрахування ризиків, особливо військових. Як вибудовується робота з європейськими перестраховиками і якою є політика Групи PZU Україна в цьому питанні?

– Військові ризики, у різному обсязі, покриваються в багатьох лініях бізнесу. Те, що в Україні вже існує цей ринок, значно спрощує розподіл такого ризику для страховиків. Питання пошуку надійних перестраховиків для нас, як для Групи, також не стоїть — вони є.

Запит на покриття військових ризиків у корпо, безумовно, теж є: бізнес шукає сильний, надійний захист. Але є нюанс — ціна такого ризику. Надійне перестрахування військових ризиків апріорі не може бути дешевим. Як показує наш щоденний досвід, бізнес у своїй більшості не змирився з такою реальністю й часто погоджується на усвідомлений ризик, залишаючись без покриття.

Так, на відміну від корпоративних, для індивідуальних клієнтів на ринку зараз багато пропозицій, пов’язаних із військовими ризиками, але… диявол криється в деталях, і клієнтам потрібно про це пам’ятати.

Саме тому в Групі ПЗУ Україна ви не знайдете гучних слоганів на цю тему. У нас є і продукти, і пропозиції, і перестраховики. Але ми обіцяємо лише те, за що готові відповідати репутацією, і гарантуємо тільки реальне покриття військових ризиків.

PZU Україна — активний учасник ринку агрострахування. Як, на вашу думку, почувається ринок сьогодні?

– Ринок агростраховиків вкрай невеликий, буквально кілька реальних учасників галузі. І цьому є пояснення. Агросфера — надзвичайно важлива індустрія, від якої залежить значна частина ВВП країни. Відповідно, ринок сам по собі дуже специфічний, і бути присутніми на ньому можуть дозволити собі лише великі страхові компанії.

У PZU Україна справді багаторічний досвід у цій сфері, у нас чудові спеціалісти, які глибоко розуміють агросектор, напрацьований портфель, є статистика. Ми спостерігаємо, як змінюється клімат, бачимо, як негативно війна вплинула на український агроринок у цілому. Тому як страховик ми відстежуємо ці процеси, адаптуємо під них свої продукти, покриття та даємо бізнесу найкращі пропозиції.

Ми маємо змогу пропонувати клієнтам справді унікальні продукти, зокрема індексне страхування. Тому я з упевненістю можу сказати, що в агрострахуванні ми справді найкращі, з прогресивним підходом до всього, що відбувається в цій сфері. Крім цього, ми — активні учасники всіх проєктів Мінагро й вдячні Міністерству не лише за конструктивні діалоги, але й за можливість своєчасно відстежувати всі тенденції та тренди.

Зараз усі активно обговорюють упровадження ШI у процеси страхування. Яка ваша думка, чи зміниться в цьому аспекті ринок у найближчі роки? І як Група PZU Україна планує адаптуватися до нової цифрової реальності?

– Гадаю, тема ШI для страхової сфери дещо перебільшена. По суті, його функція — спростити процеси, стати ШI-асистентом. Але суть страхування від цього не зміниться. Важно це усвідомлювати. Ми займаємося дистрибуцією ризику, ШI — автоматизує супровідні процеси, зменшує адміністративне навантаження.

Наприклад, коли у 80–90-х у страхуванні почали використовувати комп’ютери — це значно полегшило операційні процеси, пришвидшило їх, але ринок це не змінило. Андеррайтинг чи врегулювання не зникли, а лише автоматизувалися.

Тому на сьогодні логічно розглядати ШI як ще один крок у бік автоматизації процесів. Так, я бачу багато напрямів, у яких ми будемо і вже використовуємо ШI зараз, але ставлюся до цього як до робочого інструменту, не більше.

Також варто пам’ятати, що Європейський Союз минулого року ухвалив AI Act — перший закон про штучний інтелект. І хоч дискусії в цьому напрямі ще тривають, таке регулювання має право на існування, оскільки у ШI немає єдиного алгоритму — він дає відповіді на базі свого модуля. А це означає, що вони не завжди однакові.

Попри це, у перспективі розвиток ШI однозначно позитивно позначиться на страховій галузі, оскільки це органічна еволюція бізнес-процесів.

Поговорімо про страхування життя. Який напрям став основою бізнесу цього року? І як у сьогоднішніх умовах ви компенсуєте валютні ризики та інфляцію?

– У нашій Групі страхування життя саме по собі досить стабільне. Фаворит — накопичувальні програми — це реальний масштаб, який формувався понад 15 років і є головним джерелом стабільної клієнтської бази.

Банкіншуранс — важливий канал продажів, навіть попри те, що в довгостроковій перспективі він не надто підсилює портфель.

Цього року ми бачимо певні тенденції: наприклад, зріс попит на корпоративні програми. Насамперед це пов’язано з тотальною кадровою проблемою через війну. Бізнес намагається утримувати персонал соціальними гарантіями — і це правильно. Ми як страховик зі свого боку даємо найкращі пропозиції для таких клієнтів.

Також великий потенціал бачимо в напрямі комплексного покриття у сфері життя та здоров’я. Це логічний і потрібний крок назустріч клієнту, і таке страхове рішення максимально актуальне в умовах сьогодення.

На вашу думку, що чекає страховий ринок найближчі роки?

– Очікування страхового ринку, і, думаю, будь-якого, безпосередньо залежать від ситуації в країні. Але, оскільки на календарі грудень і попереду нас чекають Різдвяні свята, хочеться дозволити собі трохи світлих очікувань і прогнозів. Тому в цьому контексті я б хотів, щоб Україна якомога швидше увійшла в етап післявоєнного відновлення. Цей період принесе масштабні національні проєкти, а для страхового сектора — можливість підтримати країну в найважливіших процесах.

І це не про обороти — це про участь в історично важливих для країни проєктах. Група PZU Україна має достатньо такого досвіду, і щоразу — це про цінності. У 2016 році ми страхували польоти «Антонова» — і змогли доторкнутися до захисту національного символу, брали участь у страхуванні другого саркофага на ЧАЕС і надавали страховий захист футбольному клубу «Шахтар».

Прикладів, насправді, набагато більше, але все це — частина історії, важлива і зрозуміла кожному українцю.

У розрізі сьогоднішніх подій ми хотіли б брати участь, наприклад, у процесі відновлення роботи аеропорту «Бориспіль». Для мене особисто і, думаю, для всіх українців — це був би дуже зрозумілий і, звичайно, емоційний сигнал: небо відкрите, ми повертаємося до нормального життя — до свободи, подорожей, зустрічей, відпочинку.

Можливо, поки це звучить як мрія, але, якщо чесно, саме такі мрії дають сили продовжувати рухатися вперед.

Економіка