Світовий державний борг: до чого варто готуватися

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Світовий державний борг: до чого варто готуватися

09 грудня 2025 р. 15:01

09 грудня 2025 р. 15:01

Зростання світового державного боргу вже тривалий час викликає занепокоєння. Якщо раніше турбував державний борг розвинених країн, то те, з якою швидкістю примножують фінансові зобов’язання бідніші країни, свідчить про більш системну проблему. Про це пише Віктор Козюк, д.е.н., проф., завідувач кафедри економічної теорії Західноукраїнського Національного Університету, член Ради НБУ (2016-2023 роки), в статті "Глобальний борг. Куди веде світ безвідповідальність".

Світовий державний борг: до чого варто готуватися

"Метрики граничності боргового навантаження у 60% ВВП виглядають анахронізмом. Країни, що підтримують співмірний рівень боргу, вже виглядають як взірець макроекономічної стриманості та фіскальної ощадливості", - пише автор.

Світовий державний борг: до чого варто готуватися

За словами автора, на боці факторів, що підштовхують боргове навантаження урядів угору, вже традиційно розглядаються видатки, пов’язані із старінням населення. Але до них додалися витрати на "зелений" перехід і промислову політику. Геополітична напруженість суттєво вплинула на те, що підвищення військових видатків буде суттєвим драйвером боргового навантаження на найближчу перспективу.

З одного боку, історично пікові зростання рівня державного боргу були пов’язані з війнами. Тому зниження боргового навантаження відбувалося відносно стабільно після завершення воєн.

З іншого боку, уряди часто покладалися на центробанки для послаблення тягаря саме пікових рівнів боргового навантаження. Тобто не бракує свідчень, що значні обсяги державної заборгованості обмежують площу маневру з допомогою відсоткових ставок і регулювання фінансового сектора.

Більшість сучасних досліджень однозначні. Монетарна політика може створити відчуття знеболювального для боргових запозичень шляхом підтримання нижчих ставок. Однак у довгостроковому періоді ринки повертаються до коректної оцінки ризиків інфляції та боргової стійкості, внаслідок чого монетарні стимули не дають очевидних переваг, але посилюють тиск у бік підвищення інфляційних премій.

Отже, якщо стабілізація боргової траєкторії навряд чи перебуватиме на фіскальному боці, то до чого готуватися центробанкам? Найпростіша відповідь — до тиску.

Очевидною є проблема співставлення електоральних втрат і вигід від тиску на центробанки і реформ у публічних фінансах . Вигоди від тиску є більш короткостроковими, а тому в інтересах владної коаліції. Вигоди від реформ є більш довгостроковими, а тому їхня конвертація в електоральні переваги є невизначеною.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.