Реформа ДБР, посилення НАБУ і САП та комплексні зміни до КПК. Україна та ЄС визначили пріоритети змін на 2026 рік

11 грудня 2025 р. 19:10

11 грудня 2025 р. 19:10

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн . Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁

Деталі

• У заяві наголошується на необхідності ухвалити комплексні зміни до КПК та іншого законодавства, щоб забезпечити оперативне та якісне правосуддя. Зокрема, йдеться про: скасування автоматичного закриття кримінальних проваджень через завершення строків досудового розслідування та перегляд цих строків; усунення процесуальних бар’єрів у кримінальних справах, включно зі справами про топкорупцію; продовження строків давності у корупційних злочинах та розширення підстав для їх переривання; посилення незалежності НАБУ і САП та захист їхньої юрисдикції через чіткий розподіл повноважень між органами слідства; розширення підслідності НАБУ і САП на всі посади з високими корупційними ризиками на основі незалежної оцінки.
• Також НАБУ має отримати повноцінний доступ до неупереджених, своєчасних і якісних судових експертиз.
• Окремо наголошено на потребі комплексного перегляду процедури призначення і звільнення генерального прокурора із залученням Венеціанської комісії. Крім того, Україна має ухвалити закон, що встановить прозорий і заснований на заслугах процес відбору та призначення прокурорів на керівні та інші посади в Офісі Генпрокурора та в регіональних прокуратурах, із чіткими критеріями доброчесності та професійної компетентності.
• У документі наголошують на необхідності реформувати Державне бюро розслідувань. Зокрема, провести незалежний аудит інституційної структури ДБР, механізмів доброчесності та наглядових функцій, що має стати підґрунтям для підготовки та ухвалення нового закону, який урахує напрацьовані рекомендації.
• Україна має без зволікань призначити суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку, а також – у тісній співпраці з Єврокомісією – визначити формат та розширити участь міжнародних експертів у конкурсній комісії для ВККС.
• Також необхідно ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, який розширить зміст декларацій та вдосконалить процедуру їх перевірки, з тимчасовим залученням міжнародних експертів для перевірки суддів Верховного Суду. Серед інших пріоритетів – ухвалення законодавства щодо ефективного виконання судових рішень і цифровізація цих процесів.
• Крім того, до другого кварталу 2026 року Україна повинна затвердити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму й забезпечити їх належне виконання. Також ЄС очікує посилення систем внутрішнього антикорупційного контролю, включно з проведенням Держаудитслужбою системних оцінок, розробкою національного плану приведення внутрішнього контролю й аудиту до міжнародних стандартів та інтеграцією інструментів НАЗК у практику держорганів.
• У заяві наголошується, що ці кроки демонструють рішучість України зміцнювати інституції та просуватися в межах Кластера «Основи процесу вступу до ЄС». Єврокомісія, зі свого боку, підтвердила готовність і надалі надавати політичну, фінансову та технічну підтримку для прискорення реформ.
• Сторони також підтвердили, що розширення ЄС має ґрунтуватися на чітких, справедливих і заснованих на заслугах правилах, які відображають реальний прогрес країн-кандидатів. У документі наголошено, що попри виклики, спричинені агресією Росії, Україна продовжує демонструвати стійкість і послідовність у впровадженні реформ, що зміцнюють прозорість, підзвітність і довіру громадян – ключові елементи руху до членства в Євросоюзі.

Контекст

28 лютого 2022 року, на п’ятий день після початку повномасштабної агресії Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Уже 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні європейську перспективу та статус кандидата, а 23 червня 2022 року ця рекомендація була офіційно затверджена .

Вступ до ЄС – це тривалий і багатоступеневий процес, який передбачає виконання великої кількості вимог і зазвичай займає понад десятиліття. Так, наприклад, Хорватія – остання держава, що приєдналася до ЄС – пройшла весь шлях за десять років і стала членом Союзу у 2013 році.

У 2025 році Україна планує відкрити всі шість переговорних кластерів , що охоплюють ключові сфери законодавства, які мають бути узгоджені з нормами ЄС. Для відкриття кожного з них потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн-членів.

Попри виконання встановлених критеріїв, Україна досі не може розпочати роботу над ключовим кластером «Основи» через блокування Угорщиною. Прем’єр-міністр Віктор Орбан систематично перешкоджає просуванню України в цьому напрямку. За даними литовського видання LRT від 26 серпня, Литва запропонувала країнам ЄС на неформальній зустрічі міністрів у Копенгагені 1–2 вересня розпочати переговори з Україною та Молдовою у форматі, який дозволить обійти угорське вето.

Якщо 26 держав-членів підтримають таку пропозицію, переговори з Україною можуть стартувати на технічному рівні, а їхнє формальне затвердження відбудеться пізніше – після зміни позиції Будапешта або зміни влади в Угорщині.

Економіка