Кожна сота гривня на безпеку і оборону: скільки зекономить Україна, якщо не платитиме за кабальними боргами Яресько

12 грудня 2025 р. 09:44

12 грудня 2025 р. 09:44

Україна розпочала процес реструктуризації боргових зобов’язань перед приватними кредиторами на суму близько $2,6 млрд за так званими ВВП-варантами, емітованими в 2015 році на загальну суму понад $3,2 млрд.

В разі успіху Україна зекономить одномоментно як мінімум близько $600 млн бюджетних коштів на виплаті винагороди приватним кредиторам за економічний ріст 2023 року.

Як повідомили виданню Delo . ua в Міністерстві фінансів, реструктуризація ще не відбулась — наразі міністерство запросило всіх власників ВВП-варантів проголосувати за обмін їх на облігації та очікує на результати голосування до 17 грудня. Тим часом запропоновані українською стороною умови реструктуризації Мінфін 9 грудня оприлюднив в оголошенні на біржі Euronext . Всі фінальні деталі та умови можливої реструктуризації українські посадовці пообіцяли опублікувати після завершення транзакції.

Наразі нагадаємо, про що йде мова, а також пропонуємо стислий розбір умов реструктуризації, викладених в оголошенні на Euronext.

Про що мова

Реструктуризація, яку від початку повномасштабної війни з перемінним успіхом намагається провести Мінфін, стосується боргових зобов’язань, які взяла на себе держава Україна ще в 2015 році (на тлі військової агресії Росії проти України) в рамках реструктуризації наявного на той момент зовнішнього державного боргу. Тоді Міністерство фінансів, очолюване Наталією Яресько, домовилося про списання 20% з 18 млрд доларів зобов'язань за євробондами. Натомість Мінфін випустив ВВП-варанти — "інструмент повернення вартості" для кредиторів — на 3,24 млрд доларів.

Виплати за варантами прив'язані до динаміки ВВП:

· якщо ВВП за рік зростає менш ніж на 3%, то виплати не здійснюються взагалі;

· якщо ВВП зростає від 3% до 4%, то виплата становить 15% від суми зростання понад 3% ВВП;

· якщо зростання ВВП перевищує 4%, то платити за варантами слід 40% від суми зростання понад 4%, плюс — вже згадані виплати за зростання від 3% до 4%.

Випуск варантів мав на меті заохотити кредиторів підтримати Україну, надаючи їм частку в майбутньому зростанні її економіки. Однак цей інструмент став суперечливим після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, оскільки Київ разом зі своїми західними партнерами не бажають, щоб гроші, які надають нам партнери, перетікали до приватних інвесторів.

Ще до початку повномасштабної війни Мінфін задля зменшення потенційних негативних бюджетних наслідків виплат за ВВП-варантами почав викуповувати їх з ринку за низькими котируваннями на тлі новин про підготовку РФ до війни. Тоді вдалося викупити близько 20% варантів.

Після початку війни, у 2022 році, Мінфін домовився з тримачами ВВП-варантів про відтермінування платежів на два роки. Термін обігу варантів продовжили до 2041 року, а їхнім власникам пообіцяли так звану плату за згоду. 1 серпня 2024 року Мінфін виплатив тримачам варантів 130,1 млн доларів в якості плати за згоду, і 70,5 млн доларів в якості відтермінованого платежу за зростання економіки у 2021 році.

Згідно домовленостей від 2022 року, в кінці травня 2025-го Україна мала виплатити власникам ВВП-варантів платіж за зростання ВВП у 2023 році, яке тоді завдяки низькій базі порівняння склало 5,3%. Величина платежу мала скласти близько 600 млн доларів. Але домовленості між українським урядом та тримачами ВВП-варантів досягнуто не було. Україна вперше у власній економічній історії оголосила дефолт за ВВП-варантами, не сплативши згадані 600 мільйонів кредиторам.

З тих пір (з травня 2025-го) і донині українська сторона продовжує перемовини з приватними кредиторами щодо реструктуризації заборгованості за ВВП-варантами. Останній у часі етап перемовин — третій раунд закритих переговорів зі Спеціальним комітетом власників ВВП-варантів — тривав з 25 по 30 листопада. 1 грудня Україна офіційно оголосила про запуск пропозиції обміну (exchange offer) та запиту на згоду зміни умов (consent solicitation) щодо ВВП варантів .

А вже 9 грудня Міністерство фінансів оприлюднило оновлене оголошення про запуск процесу реструктуризації . Оновлене оголошення враховує результати широких консультацій з інвесторами та обговорень зі Спеціальним комітетом власників ВВП-варантів. Міністерство фінансів наголошує, що запропоновані умови є оптимальним рішенням для виконання довгострокового зобов’язання України щодо реструктуризації ВВП-варантів з метою відновлення боргової стійкості держави. Пропозицію розглянули Міжнародний валютний фонд і Група офіційних кредиторів.

За умови виконання необхідних вимог завершення транзакції передбачається у 2025 році з урахуванням бюджетних обмежень України. Період раннього голосування продовжено до 15 грудня. Період обміну триває до 17 грудня, а розрахунки очікуються 29 грудня.

Що пропонує уряд кредиторам

Український уряд пропонує приватним тримачам державних деривативів України (ВВП-варантів) обміняти наявні у них цінні папери на облігації зовнішньої державної позики України 2025 року ( нові облігації частини В ) та отримати плату за обмін.

Ті, хто погодиться на такий обмін (за умови, що вони сукупно тримають понад 50% суми варантів), отримають за кожен наявний у них варант номінальною вартістю $ 1 тис. нову облігацію частини В вартістю $ 1,34 тис. Плата за обмін складе $ 10 за кожен варант. Додаткова плата за обмін у розмірі $10 за варант буде здійснена виключно у випадку ухвалення та виконання рішення кваліфікованої більшості держателів деривативів (які разом представляють щонайменше 75 % сукупної суми державних деривативів) про запровадження обовʼязкового обміну варантів на нові облігації.

У випадку обовʼязкового обміну варантів, держателі, які не візьмуть участь в їх обміні, отримають додаткові облігації ( частини Б, першої та другої серії ) з розрахунку $ 1360 за кожен цінний папір номінальною вартістю $ 1000.

Якщо держателі щонайменше 50 % сукупної суми варантів дають згоду на їхній обмін на нові облігації, то:

по-перше, держателі варантів позбавляються права безпосередньо звертатися з позовами до держави;

по-друге, варанти виключаються з реєстру фондової біржі Euronext Dublin, тобто відбувається делістинг цих цінних паперів.

Нові облігації частини В розміщуються у доларах, за номінальною вартістю $ 1000, з датою остаточного погашення 1 лютого 2032 року. Погашення цих облігацій здійснюється трьома амортизаційними платежами у такі дати та в таких розмірах:

· 1 лютого 2030 року — в розмірі 450 доларів на 1000 доларів номінальної суми нових облігацій частини В;

· 1 лютого 2031 року — аналогічно;

· 1 лютого 2032 року — в розмірі 100 доларів на 1000 доларів суми облігацій.

Відсотковий дохід за новими облігаціями частини В сплачується щопівроку 1 лютого та 1 серпня кожного року до дати остаточного погашення за такими ставками дохідності:

· починаючи з дати розміщення нових облігацій частини В (включно) до 1 лютого 2027 року — 4 % річних;

· починаючи з 1 лютого 2027 (включно) до 1 серпня 2029 — 5,5 %;

· починаючи з 1 серпня 2029 (включно) до 1 лютого 2032 — 7,25 %.

Відсотковий дохід за новими облігаціями частини В нараховується починаючи з дати їхнього розміщення (включно) до 1 лютого 2032 року та сплачується починаючи з 1 лютого 2026-го.

Умови нових облігацій частини В передбачають положення щодо режиму найбільшого сприяння кредиторам, що забороняє державі здійснювати будь-яку договірну виплату держателям варантів на більш сприятливих умовах погашення, ніж ті, що отримали держателі нових облігацій частини В. Забороняється також будь-яка договірна виплата або врегулювання за старими облігаціями.

Умови нових облігацій частини В передбачають положення щодо суми відновлення зобов’язання, за яким у разі порушення Україною умов випуску і обслуговування цих облігацій зобов’язання за ними стають негайно належними до сплати.

На cуму відновлення зобов’язання нараховується відсотковий дохід за ставкою дохідності 7,75 % річних, починаючи з дати відновлення зобов’язання і до моменту сплати такої суми.

Що виграє Україна від реструктуризації ВВП-варантів

Завдяки реструктуризації ВВП-варантів Україна зекономить значні бюджетні кошти та зменшить борговий тягар. Це усуває ризики потенційно величезних платежів за державним боргом при швидкому зростанні ВВП, особливо в майбутньому. Можлива реструктуризація ВВП-варантів робить державний борг більш керованим і прогнозованим для відновлення економіки. Хоча точна сума можливої економії залежить від майбутнього зростання ВВП, реструктуризація усуває "кабальні" умови та забезпечує фінансову стійкість.

Щонайменше мова може йти про економію державним бюджетом протягом найближчих декілька років згаданих $600 млн (понад 25 млрд гривень за нинішнім курсом) за економічний ріст України 2023 року. А це майже 1% усіх власних доходів державного бюджету України на 2026 рік, а також сота частина витрат держави на національну безпеку і оборону, запланованих на наступний рік в сумі 2,8 трлн гривень.

Економіка