Євросоюз запровадив нові санкції проти російського «тіньового флоту»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

15 грудня 2025 р. 14:41

15 грудня 2025 р. 14:41

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість ~~1799 грн~~ . Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас. В період акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁

Деталі

До санкційного списку внесли бізнесменів, пов’язаних із компаніями «Роснєфть» і «Лукойл». Зокрема, це керівники та бенефіціари азербайджанської 2Rivers Group (колишня Coral Energy) Анар Мадатлі, Талат Сафаров і Етібар Ейюб, а також пакистанський підприємець Муртаза Лакхані та громадянин Росії Валерій Кілдіяров.
Крім того, обмеження застосували до судноплавних компаній з ОАЕ, В’єтнаму та Росії, які володіють або керують танкерами «тіньового флоту». Йдеться про Nova Shipmanagement LLC-FZ (раніше Sterling Ship Management), Citrine Marine SPC, Hung Phat Maritime Trading та «Сєвєртрансбункєр».
Санкції передбачають замороження активів, заборону фінансових операцій з боку громадян і компаній ЄС, а також заборону на в’їзд і транзит територією Євросоюзу для фізичних осіб.

Контекст

Доходи від експорту нафти й газу залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету РФ, забезпечуючи близько чверті його надходжень. Зменшення цих доходів болісно позначається на економіці Росії, яка після початку повномасштабної війни проти України у лютому 2022 року різко наростила видатки на оборону та безпеку.

Україна разом із західними партнерами неодноразово наголошували, що прагнуть примусити Росію – другого у світі експортера нафти – згорнути війну шляхом ослаблення її економічного потенціалу.

Мінфін РФ спочатку прогнозував надходження від нафти й газу на рівні 10,94 трлн рублів у 2025 році, однак у жовтні був змушений переглянути оцінку через падіння світових цін на нафту на тлі побоювань щодо надлишкової пропозиції.

У листопаді рублева ціна російської нафти для податкових розрахунків знизилася на 17,1% проти жовтня – до 3605 рублів за барель.

Водночас обсяги російської нафти, що перебувають у морських сховищах на танкерах, зросли до максимуму за два з половиною роки – 3,68 млн барелів на добу. Надлишок сировини посилює тиск на світові ціни та ускладнює для Москви фінансування війни проти України.

5 грудня агентство Reuters з посиланням на джерела повідомило, що країни G7 та ЄС розглядають варіант відмови від механізму цінової стелі й запровадження повної заборони на надання морських послуг для російської нафти.