Дорогу в Буковель потрібно буде побудувати, але вже після війни, — Сергій Сухомлин, Держагентство відновлення

20 грудня 2025 р. 12:47

20 грудня 2025 р. 12:47

Голова Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин в інтерв'ю Delo.ua розповів про те, як агентство будує захист підстанцій "Укренерго", чому заморозили дорогі проєкти третього рівня захисту, як працюють під обстрілами в прифронтових регіонах, а також про економію бюджетних коштів, прозоре ціноутворення та перспективи дорожньої інфраструктури.

Про будівництво захисту для підстанцій "Укренерго"

Держагентство будує захист частини підстанцій "Укренерго", а захист іншої — сама компанія. Чому так та хто розподіляє ці об'єкти?

— Захист об'єктів критичної інфраструктури в першу чергу — це задача балансоутримувача, тобто "Укренерго", "Енергоатому", "Нафтогазу" тощо. Ми самі, як агентство, не визначаємо, що ми хочемо будувати, а що — ні.

У 2023 році "Укренерго" вирішило, що вони не встигнуть все побудувати самі. Тоді компанія попросила в уряду допомоги. А уряд дав відповідне доручення агентству та виділив на це кошти з державного бюджету. Тож ми будуємо захист для 22 підстанцій, це приблизно третина від ключових об'єктів. Але потрібно розуміти, що на кожній підстанції може бути декілька об'єктів та елементів захисту.

Скільки коштів Держагентству було виділено на будівництво другого рівня захисту підстанцій "Укренерго" у 2025 та скільки за попередні роки? Скільки з них було фактично витрачено на будівництво?

— У 2023 році Держагентству для будівництва другого рівня захисту виділили 9,4 млрд грн, з яких використали 4,7 млрд грн, у 2024 — 5,4 млрд грн, а використали 4,4 млрд. А у 2025 нам виділили 3,6 млрд і всі вони будуть використані до кінця року.

Чому у попередні роки була така суттєва різниця між виділеними та використаними коштами?

— Це пояснюється, в першу чергу, тим, що ні в кого не було досвіду будівництва такого захисту, бо ніхто такого раніше не робив. Фактично почали будувати без проєктів. Це була передпроєктна документація, розрахунки робили разом з військовими. А за цей час суттєво змінилися засоби ураження у росіян. Ми пам'ятаємо перші "Шахеди", де бойова частина складала 40 кг, а зараз це 100 кг.

Тоді потрібно було щось будувати, але ніхто до кінця не розумів, що саме. Робочі проєкти на такі об'єкти повинні робитися 6-8 місяців, але тоді терміни були набагато меншими.

У вас була нагода оцінити ефективність цього захисту?

— Ми це щодня перевіряємо в режимі онлайн. На базі агентства створено координаційний штаб, і ми цілодобово отримуємо інформацію щодо об'єктів, які ми будували, після повітряних ударів. У нас є об'єкти, в які за годину було влучання десяти "Шахедів", є об'єкти, в які били ракети. За останні два тижні в нас було декілька таких об'єктів, і всі вони витримали. Фактично жоден трансформатор, де агентство будувало захист, не був уражений та продовжував роботу після атаки.

Об'єкти регулярно відновлюють після атак, бо навколо них є величезна кількість антидронового захисту у вигляді сіток та каналів. Він спрацьовує, коли дрон підлітає, і бетонна капсула вже бере на себе ударну хвилю. Це фактично розхідний матеріал, який після атаки потрібно замінити.

Про недобудовані системи захисту від ракет та захист трансформаторів у прифронтових регіонах

За даними парламентської тимчасової слідчої комісії, було укладено 22 договори на виконання робіт з будівництва фортифікаційних споруд третього рівня захисту, що має захистити від прямого влучання ракети. Загальна сума договорів склала майже 100 млрд грн. Скажіть, яка подальша їх?

— Ця історія почалася у 2023 році, і тоді передбачалося, що поруч з діючими підстанціями на вільних ділянках будуть збудовані бетонні об'єкти, які захистять не лише трансформатори, але й усю інфраструктуру підстанції. Це фактично були б підземні підстанції.

Я повторюсь: тоді ніхто ще не вмів цього робити. Попередні розрахунки показали одну вартість, а потім, коли почали будувати, то зрозуміли, що це коштуватиме навіть не у два рази, а в декілька разів більше. Навіть наші американські партнери ставилися до цього скептично. Не в плані ефективності, а в плані терміну і вартості проєктів. Це дуже дорогі об'єкти, але зараз вони фактично нічого не захищають. Тому їх недобудова жодним чином не впливає на ситуацію в енергосистемі.

Загальна сума, що була виділена на ці об'єкти, — це приблизно 17 мільярдів гривень за ці три роки. Там велика заборгованість перед підрядниками, але на сьогодні готовність цих об'єктів складає від 10% до 50%. На сьогодні ці об'єкти не будуються, і їх будівництво буде закінчено вже після війни. Але до цього потрібно буде підійти більш зважено і подивитися, як їх можна буде використати, крім як для захисту підстанцій.

Підрядники не судяться з вами через припинення будівництва?

— Договори з підрядниками ніхто не розривав, вони діючі, тож поки що на нас не подають до суду.

Перелік енергетичної інфраструктури, для якиої ви будуєте захист, планують переглядати чи розширювати?

— Два місяці тому уряд доручив нам будівництво захисту критичної інфраструктури в прифронтових регіонах. Мова йде про відносно невеликі трансформатори — 110/150 кВ. Це окрема програма, що включає понад 100 об'єктів. Зараз цей захист будується. Тут у нас немає трьох років, як будувався другий рівень захисту більших підстанцій раніше, а потрібно все закінчити вже у січні.

Це складна задача, бо їх дуже багато і всі вони абсолютно різні. Тут неможливо взяти один проєкт та застосувати його до всіх підстанцій. Крім того, складнощі завданню додає близькість до лінії фронту. За останні кілька тижнів під час будівництва 57 з цих об'єктів зазнали уражень. У Сумській та Чернігівській областях наші підрядники працюють під постійними обстрілами. 15 грудня було дев'ять шахедів, а 16 — три.

Які кошти передбачено для цього проєкту на наступний рік?

— Їх виділили цього року, і вони фактично є перехідними. Загалом для будівництва 120 об'єктів передбачено 6 млрд грн.

Щоб не було спекуляцій щодо вартості будівництва або матеріалів, Кабмін минулого місяця видав постанову, яку ми називаємо "про прозоре ціноутворення". Підрядники можуть закладати реальну заробітну плату, реальну вартість матеріалів та реальний прибуток. Раніше цього не було. Ми працювали за радянською системою, коли прибуток в кошторисах показували на рівні 0,5-1%, і підрядники були змушені завищувати вартість матеріалів. А це потім приводило до антикорупційних розслідувань, публікацій в ЗМІ та дій з боку правоохоронців.

Ця постанова змінює підхід, і тепер ми щоп'ятниці публікуємо на сайті агентства всі закупівлі. Ми не розголошуємо адреси, але в рамках області показуємо загальну вартість всіх закупівель. Кілька тижнів тому "Економічна Правда" у своїй публікації вказувала ціну арматури в державних закупівлях, і там середня ціна була 36-38 тис. грн/т, а у нас сьогодні це 32-34 тис. грн/т.

Ви сказали, що повинні побудувати всі 120 об'єктів у січні. А який стан їх готовності зараз?

— На деяких з них відсоток готовності вже 60-70%, а деякі об'єкти готові на 10% через безпекову ситуацію. Безпека людей на будівельних майданчиках також дуже важлива. На жаль, у нас тиждень тому через обстріл загинув будівельник у Харківській області, на іншому майданчику двоє людей було поранено. Це мирні люди, будівельники, й ми б хотіли уникнути таких випадків.

Про ремонт доріг

Згідно з вашими даними, прогноз на планове фінансування ремонту та утримання доріг на 2026 рік складає 8,494 млрд грн, що на 40% менше показника 2025. У вересні передбачалося, що на це буде виділено 12,8 млрд, і тоді міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба казав, що цього недостатньо , а для нормального функціонування дорожньої галузі на рік потрібно майже 80 мільярдів гривень. Чи очікуєте ви, що поточне фінансування протягом року буде переглянуто? Якщо ні, то на чому ви економитимете в першу чергу?

— Якщо не буде коштів, підрядники працюватимуть в борг. Все одно потрібно буде прибирати дороги від снігу або ремонтувати ями на дорогах. Більше ніж половина коштів на утримання доріг були спрямовані саме на прифронтові регіони. Тут не просто питання зручності чи пересування. Сьогодні від цього залежить дуже багато: логістика військових, евакуаційні шляхи.

Ситуація на фронті іноді кардинально змінює транспортну логістику. Є дороги між невеликими населеними пунктами, які раніше майже не використовувалися і тому не були в пріоритеті та знаходились в жахливому стані. А зараз їх потрібно приводити до ладу, бо вони потрібні військовим. Бо зробити лише ту дорогу, яка є на балансі служби, щоб потім військові уперлись в місцеву непроїзну дорогу нелогічно...

Якщо взяти 2023-2024 роки, коли вже була війна, на дороги виділялося в середньому 23-24 млрд грн. На цей рік у нас буде 8,5 млрд їх на утримання доріг. Минулого року ми переглянули вартість ремонту доріг . По одній області вона складала 2400 грн за 1 кв. м, а у деяких областях це було 1100 грн. Наш інститут тоді зробив розрахунки за 2024 рік, і ми довели до підрядників, що справедлива вартість 1 кв. м не повинна перевищувати 1200 грн. А за тендерами, які вже відбулися, підписали договори на 2-3 роки. Через два тижні ми з усіма підрядниками перепідписали угоди щодо зниження вартості ремонту доріг . Внаслідок цього економія в цьому році склала 960 млн грн.

Тож у 2026 ми будемо економити. Я сподіваюсь, що буде можливість виділити з бюджету додаткові кошти. Але варто розуміти, що у бюджету зараз інші пріоритети, й ніхто не буде скорочувати видатки на оборону.

Ви сказали, підрядники будуть працювати в борг. Як часто ви користуєтесь такою практикою?

— Через специфіку нашого бюджетного фінансування їм доводиться періодично працювати в борг в середньому 2-3 місяці. Це звичайна практика, бо якщо бюджетні кошти закладені з 1 січня, то через наші процедури вони можуть потрапити до підрядників вже в березні. Це звичайна практика, до якої вони вже звикли.

Зрозуміло, що ми не братимемо на себе зобов'язань більше, ніж передбачено бюджетом. Але варто зауважити, що утримання доріг може включати, наприклад, покіс трави. Тож, якщо через ремонт фронтових доріг ми не покосимо траву, то якось це переживемо. Нам потрібно забезпечити проїзд, і це головне завдання.

Щодо скандальної дороги на Буковель . Ви повідомляли, що її почали будувати в т.ч. у відповідь на запит "Нафтогазу". До вас зверталися безпосередньо з Групи "Нафтогаз" чи з одного з дочірніх підприємств?

— Можливо, я неправильно пояснив. Там є два тендери. Один з них — це дорога конкретно на гірськолижний комплекс, і там тільки проєктування, а не будівництво. Зовсім інший тендер — це 17 громад виділили співфінансування для будівництва дороги в їх регіоні. В тому числі був запит від "Нафтогазу". Вони будують в цьому регіоні нові об'єкти, до яких вантажна техніка не може проїхати, бо там 15 аварійних мостів, і потрібно хоч щось зробити. Це не має ніякого відношення до Буковеля. Загальна вартість всіх цих робіт з ремонтом мостів та капремонтом доріг — приблизно 2 млрд грн.

Якою буде подальша доля дороги на курорт? Плануєте повернутися до неї пізніше?

— Цей проєкт закритий. Наразі фінансування для цього не передбачено ні у нас, ні в бюджеті. В нас Буковель — чомусь дуже чутливе питання. Хоча розвиток карпатського дорожнього кола має об'єднати всі туристичні маршрути Прикарпаття та Закарпаття. Це дозволить залучити додаткові інвестиції та збільшити потік туристів в регіон. Тож це дуже важливий для країни проєкт, і коли війна закінчиться, потрібно буде повернутися до нього. Бо це можливість залучити величезні інвестиції в розвиток Карпат та збільшити потік туристів з Європи.

Про будівництво пунктів перетину та перерозподіл зекономлених коштів

Ще ви модернізуєте пункти пропуску на державному кордоні. Скільки ви оновили у цьому році та скільки за прогнозом на 2026 рік?

— В Україні є великі путнкти пропуску, якими користуються зазвичай місцеві жителі, та великі - на основних транспортних магістралях. На малих пунктах за добу проходить 200-300 легкових автомобілів та до двох сотень пішоходів. Зараз там фактично вагончики, в яких знаходяться прикордонники та митники, і встановлені біотуалети. Користуватися ними не дуже приємно.

Ми цього рогу реконструюємо дев'ять малих КПП. Щоб зекономити ми розробили модульні рішення. Конструкції можна виготовляти на підприємствах і потім монтувати на кордоні. Вони включають навіси, стаціонарні вбиральні, кімнату матері з дитиною — тобто вся інфраструктура, що потрібна для роботи такого пункту. Так вартість реконструкції пункту "Кельменці - Ларгана", що на кордоні з Молдовою, склала 19,3 млн грн замість 200 млн грн, які ми мали витратити. Це з оновленням дорожного покриття і підводом комунікацій.

Паралельно з цим ми проводимо реконструкцію трьох великих пунктів пропуску коштом польського кредиту. Пункт пропуску "Ягодин" ми плануємо розширити вдвічі й побудувати там сервісну зону для людей.

Ще один важливий проєкт — у Білій Церкві в Закарпатській області на кордоні з Румунією. Це дуже великий пункт пропуску, що містить дві смуги для вантажівок та шість — для легковиків. Румуни зі свого боку вже повністю побудували дорогу та профінансували будівництво моста через Тису. Українська сторона мала почати будівництво ще кілька років тому, але фактично стартувала у цьому році. Я думаю, протягом перших місяців 2026 року ми зможемо його відкрити.

Ви постійно вказуєте на економію бюджетних коштів при реалізації проєктів. Куди потім йдуть зекономлені кошти?

Тут є різні сценарії. Наприклад, у цьому році закінчується проєкт з будівництва дороги на Чернігів коштом міжнародних партнерів. У цьому році ми зекономили на цьому проєкті €14 млн. Ми направили до Кабміну пропозицію щодо перерозподілу коштів на інші наші проєкти, але думаю, що вони все-таки залишаться в державному бюджеті.

Щодо економії на утримання доріг на 960 млн грн, то ці кошти залишаються у нас. В результаті ми можемо більше відремонтувати. А от від економії на пунктах пропуску коштів у нас немає — це віртуальна економія. Ми не просили ці кошти, й вони залишилися в бюджеті країни.

А якщо взяти проєкт з будівництва Миколаївського водогону, то він передбачав декілька стадій. Перша передбачала будівництво самого водогону, друга — будівництво очисних споруд, третя — каналізацію для Нової Одеси, четверта — сонячні електростанції, п'ята — реконструкцію водосховища.

Вартість робіт на першій стадії спочатку оцінювалась у 8,7 млрд грн, ми побудували її за 6,3 млрд грн та запропонували Верховній Раді перерозподілити кошти на будівництво інших водогонів. Але голосів в парламенті для цього не вистачило, тож ці кошти залишились на балансі агентства, і ми використаємо їх для наступних стадій проєкту.

Економіка