В Україні з’явилась мапа енергоефективності житлових будинків

24 грудня 2025 р. 12:46

24 грудня 2025 р. 12:46

ЛУН презентував мапу енергоефективності житлових будинків — онлайн-інструмент, що показує стан житлового фонду та допомагає порівнювати будинки за рівнем теплових втрат і класом енергоефективності. Мапа покликана зробити інформацію про реальну вартість проживання в житлі більш відкритою та зрозумілою для покупців і орендарів.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на ЛУН.

За даними платформи ЛУН, переважна більшість житла в Україні досі не відповідає сучасним стандартам енергоефективності. Неутеплені будинки здебільшого мають класи E–G, що свідчить про значні втрати тепла, нижчий рівень комфорту для мешканців і суттєві витрати на опалення в зимовий період.

“Енергоефективність — це практичний показник, який напряму впливає на витрати на опалення та рівень комфорту в будинку. Ми в ЛУН хочемо, щоб люди могли оцінювати житло не лише за ціною квадратного метра, а й за тим, скільки коштуватиме життя в ньому”, — коментує Анна Денисенко, керівниця напрямку соціальної відповідальності ЛУН.

Чому це важливо

Енергоефективність будинку визначається не лише типом опалення, а передусім технологією будівництва, станом огороджувальних конструкцій і наявністю утеплення. Навіть за централізованого теплопостачання будинок може бути економним і комфортним, якщо він модернізований: має утеплені фасади, теплоізольовані мережі та індивідуальний тепловий пункт. Натомість у застарілому житловому фонді тепловтрати можуть сягати до 30%, а можливості мешканців впливати на температурний режим часто залишаються обмеженими.

Саме тому утеплення будівель є одним із ключових чинників зниження споживання енергії. Неутеплені будинки втрачають значну частину тепла через стіни, покрівлю та підвальні приміщення, що безпосередньо позначається на витратах домогосподарств під час опалювального сезону.

Що відображає мапа

Мапа енергоефективності збирає інформацію про житлові будинки та дає змогу користувачам:

• переглядати клас енергоефективності будівлі;
• оцінювати рівень потенційних тепловтрат;
• порівнювати будинки між собою в межах району або міста.

Інструмент орієнтований не лише на покупців і орендарів житла, а й на девелоперів та органи місцевого самоврядування — як показник стану житлового фонду.

Зараз на мапі видно 10 280 житлових будинків у Києві. Розробники наголошують, що проєкт має динамічний характер: його географія поступово розширюватиметься, а дані будуть оновлюватись в міру надходження нової інформації.

Інформацію для мапи сформовано на основі даних первинного та вторинного ринків житла, а також від девелоперів. Методологічну й експертну підтримку проєкту надає громадська організація “Екодія”. У перспективі також планується залучення ОСББ та представників будинків для актуалізації даних безпосередньо на місцях.

Що далі

У ЛУН звертають увагу: енергоефективність - більше, ніж питання побутового комфорту, це важлива складова житлової політики. Відкриті та зрозумілі дані дають змогу ухвалювати обґрунтовані рішення на різних рівнях — від вибору квартири окремими людьми до планування програм модернізації житлового фонду на рівні громад.

“На українському ринку житла покупці та орендарі часто не мають доступу до зрозумілої інформації про енергоспоживання будівель. Мапа енергоефективності робить ці дані відкритими ще до моменту купівлі або оренди житла. Водночас енергетичний сертифікат, на якому базуються такі оцінки, є ключовим інструментом для участі в державних програмах з енергоефективності — зокрема для отримання пільгових кредитів, грантів чи компенсацій на утеплення”, — пояснює фахівчиня з енергетичної політики ГО “Екодія” Ірина Климась.

Також розробники закликають голів ОСББ та девелоперів долучатися до наповнення мапи та надавати актуальну інформацію про свої будинки. Зробити це можна безпосередньо на платформі, скориставшись функціями “Додати локацію” та “Доповнити інформацію про будинок”.

Нагадаємо, у листопаді мешканці енергоефективних багатоквартирних будинків у Києві сплачували за опалення на 20–40% менше, ніж у будинках без енергомодернізації. Вартість опалення одного квадратного метра в таких будівлях коливалася в межах 11–16 грн, тоді як у звичайних багатоповерхівках столиці цей показник у середньому сягав 19,8 грн за кв. м.

Економіка