Що чекає гривню в 2026 році: хто і як визначатиме "механіку" курсу, або до чого тут НБУ

06 січня 2026 р. 08:51

06 січня 2026 р. 08:51

Від початку повномасштабної війни в Україні курс гривні визначається переважно “політичною волею” Національного банку і меншою мірою залежить від балансу ринкового попиту та пропозиції. Поки триватиме війна, ситуація навряд чи кардинально зміниться. Менше з тим, видається, що регулятор щиро намагається потроху ослабляти валютну хватку щоразу, коли з’являється сприятлива економічна ситуація.

Хто і що визначає курс гривні від початку повномасштабної війни в Україні; які чинники і як саме впливатимуть на курс гривні до долара та євро протягом 2026 року; які можливі сценарії розвитку подій — про це редакція Delo . ua запитала у регулятора, учасників фінансового ринку та профільних експертів.

Національний банк України

В Національному банку нагадують, що на початку повномасштабного вторгнення НБУ перейшов до режиму фіксованого обмінного курсу. До 3 жовтня 2023 року курс гривні до долара утримувався Національним банком на певному рівні: до 21 липня 2022 року — 29,2549 грн/дол., з 21 липня 2022 року і до 3 жовтня 2023 року — 36,5686 грн/дол.

Починаючи з 3 жовтня 2023 року в Україні діє режим керованої гнучкості обмінного курсу. За такого режиму динаміка курсу гривні до долара все більшою мірою визначається змінами у балансі попиту та пропозиції валюти на ринку, стверджують в НБУ. Коли чистий попит на валюту (попит мінус пропозиція) зростає, гривня слабшає, коли зменшується — гривня зміцнюється.

Так, наприклад, якщо у серпні-вересні 2025 року на тлі "спокійної", сприятливої ринкової кон’юнктури коливання курсу були відносно помірними і гривня переважно зміцнювалася, то у жовтні-грудні курс гривні відреагував на посилення чистого попиту на валюту під впливом сезонних чинників.

Загалом курс гривні 2025 року коливався в обидва боки, його поточний рівень до долара США є близьким до показника початку року.

В НБУ пояснюють, що за режиму керованої гнучкості регулятор виконує на валютному ринку дві основні функції.

По-перше, Національний банк пом’якшує спричинені війною структурні викривлення у функціонуванні валютного ринку та фінансової системи — переспрямовує частину міжнародної допомоги, яка конвертується урядом, через валютний ринок  в приватний сектор економіки. Це створює для курсу можливість коливатися в обидва боки, реагуючи на зміни у попиті та пропозиції валюти на ринку.

По-друге, НБУ не допускає загрозливих курсових коливань, щоб зберегти контрольованість курсових та інфляційних очікувань. Йдеться не про незмінність курсу, а про такі помірні двосторонні коливання, які не перешкоджають приведенню інфляції до цілі НБУ 5% на горизонті політики НБУ.

В НБУ пояснюють: на динаміку курсу гривні впливає багато чинників. Серед них:

· фундаментальні — експорт та імпорт, обсяги міжнародної допомоги та бюджетних видатків, обсяги залучення інвестицій в економіку;

· сезонні — сезонність простежується як в межах року (наприклад, цикли вирощування та продажу сільгосппродукції), так і в межах місяця (періоди сплати податків, виплат заробітних плат тощо);

· ситуативні — разова велика купівля або продаж валюти як через об’єктивні, так і інколи – через суб’єктивні, психологічні чинники.

Національний банк традиційно не оприлюднює та не коментує курсові прогнози. Водночас там зазначають, що відповідно до режиму керованої гнучкості динаміка курсу гривні до долара у 2026 році визначатиметься передусім змінами у балансі попиту та пропозиції на валютному ринку. НБУ й надалі обмежуватиме надмірні курсові коливання в обидва боки.

Сергій Колодій, головний експерт з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку

Співрозмовник Delo.ua зазначає, що під час війни валютний ринок знаходиться під контролем НБУ, який намагається знайти оптимальну комбінацію його регулювання з огляду на інфляційну динаміку, девальваційні очікування та конкурентоздатність українського експорту. Важливою складовою здатності НБУ регулювати валютний ринок через валютні інтервенції є наявність золотовалютних резервів, що є похідною від співвідношення зовнішньої допомоги та дефіциту торгівельного балансу.

Саме достатньо великі обсяги зовнішньої допомоги, які дещо перевищували торгівельний дефіцит, дозволили постійно зростати золотовалютним резервам під час війни. І це дещо спростило завдання НБУ.

Але в цілому ситуація на валютному ринку під час війни, звісно, не є типовою, тому НБУ намагається, дещо змінюючи свою політику та поведінку на валютному ринку, реагувати на актуальні виклики, зазначає аналітик.

"Ми очікуємо, що 2026 рік буде дещо схожим на 2025-й, але й матиме певні відмінності. В 2025 році пара USD/UAH практично не змінилася, хоча рік розпочався з видимої девальвації гривні. Натомість доволі неочікуване падіння курсу долара до євро з часом дещо змістила фокус НБУ і на пару EUR/UAH. Тому ми бачили, що у періоди посилення євро до долара темпи девальвації гривні до нього сповільнювалися і навіть були від’ємними. Окрім цього інфляційна динаміка виявилася гіршою за очікування НБУ, тому він намагався вплинути на її динаміку та девальваційні очікування через стабілізацію USD/UAH", — нагадує Сергій Колодій.

У 2026 році євро продовжить помірно посилюватися до долара, а значить темпи девальвації гривні до євро будуть вищими. Інфляція в другій половині 2025 році показує достатньо позитивні тенденції, тому очікується, що НБУ матиме менше побоювань щодо негативного внеску девальвації до інфляційної динаміки і не намагатиметься через стабілізацію USD/UAH стримувати інфляцію.

Війна залишається найсильнішим ризиком, що впливає на торгівельний баланс. Але навіть за умови певного покращення безпекових ризиків ситуація з валютними потоками від торгівлі не стабілізується швидко. А, значить, НБУ залишиться основним гравцем на валютному ринку і в 2026 році.

"За базовим сценарієм ми очікуємо на помірну (4-6%) річну девальвацію гривні до долара США і дещо вищу до євро. У разі реалізації позитивного сценарію, пов’язаного з покращенням безпекових ризиків, курс євро може короткостроково зрости до інших валют. Погіршення безпекових ризиків в Україні означатиме погіршення їх і для ЄС, тому євро, скоріше за все, не зростатиме до долара, а темпи девальвації до обох валют становитимуть близько 10% на рік", — прогнозує співрозмовник Delo . ua .

Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку

У 2026 році вартість долара коливатиметься в діапазоні 43-45 грн, а євро — у межах 50-52 грн. Таким чином, офіційний курс долара порівняно з 2025 роком може зрости в середньому на 2-7%.

Будь-які курсові зміни будуть повільними та контрольованими, що позбавить учасників ринку шоку та не спричинить різке зростання попиту на готівковому ринку.

“З одного боку позиція та стратегія Нацбанку є досить зваженою: протягом року ми побачили, що регуляторові вдавалося знайти баланс між монетарним регулюванням (зокрема йдеться про збільшення облікової ставки з метою зміцнення гривні), та реалізацією режиму “керованої гнучкості” на валютному ринку, суть якого полягає в максимальному насиченні попиту та встановленні рівноваги між попитом і пропозицією. З іншого боку, уряду та народним депутатам довелося переглядати держбюджет, адже на курсовій різниці виникла “діра” на 400 млрд грн. Цілком можливо, що у 2026 році Україна зможе уникнути додаткового дефіциту бюджету через невідповідність бюджетного та реального курсів”, — зазначив Сергій Мамедов.

За його прогнозом, у 2026 році на валютний ринок впливатиме низка стратегічних факторів.

По-перше, перебіг або припинення війни. На думку банкіра, це базовий чинник, від якого залежатиме не лише економічний розвиток країни, а й взагалі існування як незалежної суб’єктної держави.

По-друге, обсяг міжнародної фінансової допомоги. За бюджетною оцінкою, у наступному році Україна потребуватиме щонайменше $46,5 млрд, які будуть спрямовані передусім на покриття видатків бюджету.

“Дуже важливо, що ЄС ухвалив рішення про надання Україні безвідсоткової позики на суму 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Адже від цих коштів залежатиме здатність України на швидке відновлення та фінансування нагальних потреб країни, адже війна “висмоктує” фінанси та послаблює економіку”, — зауважив Сергій Мамедов.

По-третє, монетарна політика та валютне регулювання Нацбанку. Передусім, йдеться про активну монетарну стратегію регулятора — в умовах прогнозованого зниження інфляції до показників 9,7% у 2026 році у Нацбанку з’явиться можливість дещо знизити облікову ставку. Водночас залежно від воєнних та економічних обставин на ринку діятиме режим “керованої гнучкості” з поступовим зниженням регуляторної ролі Нацбанку.

В 2026 році НБУ, як і раніше, відіграватиме провідну роль, корегуючи попит і пропозицію через валютні інтервенції тим самим унеможливлюючи різкі та хаотичні зміни курсових показників. Протягом першого кварталу 2026 року передусім через необхідність бізнесу здійснювати податкові платежі, а також через сезонне зменшення попиту на валюту, офіційний курс долара може коливатися в межах 42,6-43 грн.

“Цілком можливо, що і наступного року валютний ринок буде досить збалансованим. За оптимістичного розвитку подій, як то, наприклад, припинення активних бойових дій, при сталій й всеосяжній фінансовій підтримці України з боку міжнародних партнерів та активному відновленню економіки (разом із залученням потужних міжнародних інвесторів), курсові показники не викликатимуть ажіотажу та занепокоєння”, — підсумував Сергій Мамедов.

Інвестиційна група ICU

Економіка і надалі функціонуватиме в умовах рекордно високих зовнішніх дисбалансів (без урахування зовнішньої фінансової допомоги). Ключові фактори дисбалансів — високий дефіцит зовнішньої торгівлі через стрімке зростання імпорту та високий попит населення на іноземну валюту. Проте зовнішня фінансова допомога і надалі буде у достатніх обсягах потрапляти у резерви НБУ і далі використовуватися Національним банком для покриття дефіциту на валютному ринку практично у необмежених обсягах. НБУ і надалі зберігає низьку схильність до політики поступової девальвації гривні. Та все ж, значне сповільнення інфляції, зростання зовнішніх дисбалансів та, дуже ймовірно, рекомендації МВФ, спонукатимуть НБУ дещо послабити курс гривні до долара протягом року.

"Наш прогноз курсу наприкінці 2026 року — 44,3 грн / дол. Резерви НБУ будуть і далі залишатися на рекордних рівнях завдяки фінансуванню від ЄС. Вони забезпечуватимуть належний захисний буфер на випадок реалізації додаткових ризиків для макроекономічної стабільності", — прогнозують в інвесткомпанії ICU .

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень

На думку співрозмовника Delo . ua , якщо абстрагуватися від глобальних факторів, які, зокрема, змінюватимуть курсове співвідношення долар/євро, то чинники, що визначатимуть курс гривні в 2026 році, будуть такими:

· стабільність надходження зовнішньої допомоги;

· очікування, насамперед безпекові;

· валютні надходження від експортерів (особливо восени — залежно від врожаю, але логістика, зокрема ризики для портів, даватиметься взнаки);

· стійкість внутрішнього попиту (що вельми залежить від стабільності бюджетних видатків);

· ймовірне збільшення припливу інвестицій у разі поліпшення безпекової ситуації;

· політичні рішення щодо припустимості девальвації у разі погіршення платіжного балансу і проблем з надходженням допомоги.

"За "планового" перебігу подій ситуація очікується рівною. Із зовнішньою допомогою начебто питання вирішене, підтримка партнерів, у тому числі безпекова, дозволяє підтримувати прогнозованість ситуації та стабільність очікувань", — говорить Ярослав Жаліло.

Проте є точки ризику, які можуть створити додаткові девальваційні тренди. Це, зокрема:

· перебої із зовнішньою допомогою (наприклад, глобальна фінансова криза);

· значне ускладнення експортної логістики (посилені атаки на чорноморські порти, цілеспрямоване руйнування Дунайського напряму тощо);

· поганий врожай зернових та подальше зменшення експорту;

· значне погіршення ситуації на фронті — втрата територій, відплив людей за кордон;

· необхідність перекрити недобір коштів до бюджету (зокрема, за рахунок коштів від імпортного ПДВ та акцизів, номінованих у євро).

Проте настання таких ризиків не видається надто ймовірним. Натомість поліпшення припливу валюти на відновлення (у разі завершення гарячої фази війни) більш імовірне, вважає експерт. Це працюватиме на зміцнення курсу гривні. Проте насправді, скоріше, приплив валюти замістить частину інтервенцій та прискорить накопичення золотовалютних резервів НБУ.

KSE Institute. Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу, Ксенія Олексин, аналітикиня

Експерти нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення динаміка обмінного курсу змінилася та відійшла від переважно ринкового механізму. Ключовим інституційним субʼєктом впливу на обмінний курс виступає Національний банк. На початку війни він запровадив жорстку фіксацію курсу, а згодом перейшов до режиму керованої гнучкості, що є нашим режимом наразі. Він забезпечується регулярними валютними інтервенціями та залежить від міжнародних резервів НБУ. Ідея полягає в тому, щоб гасити надмірні коливання валюти внаслідок структурних чинників, наприклад великий точковий сплеск імпорту через надходження партії зброї та матеріалів для відбудови енергетичної системи.

Дедалі більший структурний торговельний дефіцит створює постійний девальваційний тиск на гривню. На противагу цьому зовнішня підтримка від міжнародних партнерів збільшує міжнародні резерви НБУ, що створює простір для валютних інтервенцій та захисту гривні проти надмірної девальвації. НБУ навіть описували показник “широкого базового балансу”, де враховується надходження допомоги щоб вирахувати ту частину, котра дійсно чинить тиск на курс.

Таким чином, обмінний курс зараз визначається не лише динамікою зовнішньої торгівлі, але й стійкістю фінансової допомоги від міжнародних партнерів. Водночас ринкові очікування населення відіграють меншу роль відповідно до обсягів. Але все одно накопичення дисбалансів і значне погіршення очікувань може значно вплинути на рівень курсу. Тому НБУ таргетує, зокрема, й помірність на ринку валют. Така модель очікувано зберігатиметься в 2026 році та загалом до завершення війни, вважають співрозмовники Delo . ua .

У 2026 році визначальними чинниками курсу гривні до долара та євро залишаться міжнародна допомога та торговельний баланс.

Структурний торговельний дефіцит в 2025 році становив 47,5 млрд дол. Очікується, що в 2026 році дефіцит буде на схожому рівні. Високий імпорт, зумовлений необхідністю закупівлі зброї, техніки та енергоносіїв з-за кордону, при послабленому експорті через вплив війни здійснюватиме структурний тиск на гривню через підвищений попит на іноземну валюту.

Курсові очікування населення діють на обмінний курс як підсилювальний механізм. Фінансові аналітики очікують, що курс гривні до долара у грудні 2026 року становитиме 45 грн/дол.

Чим гірші курсові очікування, тим більший попит на валюту з боку населення та бізнесу. Це створює додатковий тиск на гривню.

Варто зазначити також роль реальної продуктивності економіки, тиску МВФ щодо необхідності девальвації гривні, а також структури міжнародних резервів та динаміки обмінного курсу долара та євро. За умови послаблення долара, курс гривні щодо долара може залишатися відносно стабільним без зміни основних макроекономічних показників, хоч девальвація відносно євро буде продовжуватися, застерігають співрозмовники видання.

На їхню думку, сценарії розвитку обмінного курсу гривні протягом 2026 року будуть визначатися насамперед доступною зовнішньою допомогою, обсягом міжнародних резервів, та власне чинниками великого розриву торгівлі. І, звичайно, війною.

Одне з найпоширеніших припущень — війна впродовж 2026 року. Воно автоматично впливає на інші припущення та індикатори. Якщо війна закінчиться різко та швидко, то українці житимуть в трошки іншій реальності відносно стандартних прогнозів і припущень. Враховуючи вже затверджене фінансування, можна очікувати значний спад імпорту (навіть з урахуванням переходу до етапу відбудови) й поліпшення балансу, що може призвести і до зміцнення гривні.

За умови стандартного припущення з війною у 2026 році, достатнього та регулярного фінансування з боку міжнародних партнерів, без розривів, як було на початку 2024, валютні резерви Національного банку будуть залишатися на відносно стабільному рівні чи помірно скорочуватимуться. Тому збережеться спроможність НБУ проводити валютні інтервенції. Вони частково компенсуватимуть тиск, спричинений торговельним дефіцитом.

За таким сценарієм девальвація буде відбуватися повільно без різкого послаблення гривні. Очікується, що курс гривні до долара становитиме близько 43 грн/дол.  в середньому та 44,5 грн/дол. на кінець року. Водночас процентна ставка прогнозовано буде знижена до близько 14% у 2026 році на тлі очікуваного сповільнення інфляції до 7%. Номінальний ВВП становитиме 230,5 млрд дол., при реальному прирості в 2,6%. Торговельний дефіцит залишиться структурною проблемою і в 2026 році з очікуваним експортом товарів в розмірі 44,2 млрд дол. та імпортом товарів обсягом 86,6 млрд дол. Таким є останній прогноз KSE Institute, описаний в Ukraine Macroeconomic Handbook October 2025.

У разі затримок чи часткового недоотримання допомоги резерви будуть скорочуватися швидше. Відповідно, простір для валютних інтервенцій НБУ звузиться і найімовірніше НБУ прийме рішення стосовно швидкої короткочасної девальвації гривні, а потім збалансує очікування вже на новому рівні.

Негативний сценарій може реалізуватися, якщо зовнішнє фінансування різко скоротиться при стабільно високому імпорті та воєнних ризиках. Причинно-наслідковий механізм працюватиме за таким самим принципом, як і в двох попередніх сценаріях. Якщо обсяг міжнародної допомоги різко впаде, це призведе до швидкого виснаження резервів та значного звуження простору для валютних інтервенцій НБУ. Це може призвести до різкої чи навіть стрибкоподібної девальвації гривні. Таким чином, сценарій, за яким буде визначатися обмінний курс, залежатиме переважно від зовнішнього фінансування, вважають в KSE Institute.

Економіка