Законопроєкт №14110-д: чому підхід "заборонити все" може не спрацювати – думка юриста

06 січня 2026 р. 18:52

06 січня 2026 р. 18:52

Вже цього місяця Верховна Рада готується розглянути законопроєкт №14110-д, який стосується врегулювання обігу нікотиновмісних продуктів для орального застосування – паучів. Документ пропонує запровадження жорстких обмежень на вміст нікотину в паучах до 1 мг на виріб, що може фактично унеможливити легальний обіг цієї продукції та витіснити ринок у тінь.

Як пише Delo.ua , про це у своєму блозі на Liga net повідомляє юрист Андрій Вігірінський.

Експерт звертає увагу, що запропоноване обмеження формально не виглядає як пряма заборона, однак у практичному вимірі не залишає простору для легального ринку. За його словами, продукція з таким рівнем вмісту нікотину фактично відсутня в обігу.

"Проблема полягає в тому, що така продукція (з дозуванням нікотину до 1 мг – ред.) на ринку, як свідчать фахівці, – відсутня, що означає фактичну заборону, з відповідним перетіканням виробництва, продажу та споживання в ту тінь, в якій вже знаходяться заборонені для всіх електронні сигарети та будь-які нікотиновмісні продукти для неповнолітніх", – зазначає Вігірінський.

Юрист також звертає увагу, що подібний заборонний підхід уже застосовувався до інших нікотиновмісних продуктів і не дав очікуваного результату. Зокрема, йдеться про заборону продажу ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідин до них, яка набула чинності у 2024 році. За словами Вігірінського, попри запроваджені обмеження, проблему нелегального обігу вирішити не вдалося.

"Як свідчить дослідження ринку електронних сигарет в Україні, проведене у липні–серпні 2025 року компанією Kantar Ukraine, у категорії електронних сигарет загалом частка нелегальної продукції становить 93,6%. Найвищий рівень нелегальності – у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальної продукції наближається до 100%", – зазначає Вігірінський.

За словами експерта, наслідком заборонного підходу стає не зменшення споживання, а витіснення ринку за межі правового поля. Він наголошує, що використання заборон як єдиного інструменту регулювання призводить до прямо протилежного результату.

"Зворотній ефект від заходів, які передбачають єдиним засобом регулювання заборони, стає зростання обігу продукції за межами правового регулювання, тобто те, що ми звикли називати "чорним", нелегальним ринком продукції", – підкреслює Вігірінський.

Юрист окремо звертає увагу на те, що законопроєкт не містить належного економічного обґрунтування. За його словами, у пояснювальній записці до документа відсутній аналіз фінансово-економічних наслідків запропонованих обмежень.

"В пояснювальній записці не наведено розрахунків фінансово-економічного ефекту від запровадження відповідних норм", – додає юрист.

Водночас, посилаючись на оцінки інших експертів, Вігірінський застерігає, що реалізація заборонного підходу може призвести до значних втрат для бюджету. За їхніми підрахунками, держава ризикує недоотримувати близько 21 млрд грн податкових надходжень щороку.

Підсумовуючи, Вігірінський наголошує, що абсолютні заборони для всіх категорій споживачів можуть мати негативні наслідки, і справа не обмежується лише фінансовим аспектом. За його словами, законодавці використовують статистику споживання неповнолітніми як обґрунтування для заборон, попри те, що в аналогічних випадках такі ж заходи щодо іншої продукції не виключили її доступності для неповнолітніх. Відтак, юрист закликає до більш зваженого підходу до регулювання.

"Підхід до правового регулювання необхідно ускладнити, вивчити ефективність заходів, які використовувались раніше, з’ясувати причини, чому вони не спрацювали, в тому числі і ті, які стосуються безпосередньо правозастосовчої діяльності контролюючими та правоохоронними органами", – резюмував Вігірінський.

Економіка