Раптом завтра -20°С. Чи витримає енергетика сильні морози

10 січня 2026 р. 08:33

10 січня 2026 р. 08:33

Методично «звільняючи» українців від світла і тепла в помешканнях , РФ розраховує, у тому числі, й на підтримку ситуативного «союзника» — зимової погоди. Про те, що нинішня зима може бути не такою лагідною, як попередні, синоптики попереджали заздалегідь. Із листопада Україна вже пережила кілька періодів різкого зниження температури . Але, на щастя, вони були нетривалими, тож майже непомітними.

Натомість прогноз на найближчі вихідні і на наступний тиждень нас добряче лякає. Попереду ймовірні морози — до 15, 20 і навіть 23°С. А погодні вихватки кінця цього тижня нагадали, що взимку біда приходить не лише із морозами, а й із «дітками» — снігопадами, ожеледдю та іншими, кажучи мовою синоптиків, «метеорологічними явищами», які можуть шкодити нашим енергосистемі та ЖКГ.

Восени фахівці й чиновники звітували: до зимового періоду українська енергетика більш-менш готова. Але поновлення із жовтня масованих ворожих атак на генерацію та передавальні мережі звело чимало попередніх зусиль нанівець і нині вимагає нових надзусиль енергетиків для відновлення зруйнованого. Чого ж чекати надалі, якщо на вулиці і справді буде -20°С?

Кожен градус — додаткова потреба у 200 МВт електрики

Хоч би якою була погода (а уникнути снігопадів, обледеніння мереж, періодів істотного зниження температур неможливо навіть в умовах відносно лагідних зим), головним викликом для енергетики залишаються російські атаки на об’єкти генерації, електро- і газопостачання. Тактика ворога за останні роки змінилася: від точкових ударів по великих ТЕС, ГЕС і ТЕЦ він перейшов до «килимових» обстрілів енергоінфраструктури окремих регіонів (передусім прифронтових) з акцентом на розподільчі мережі. Завдання — від’єднати міста, райони чи й області від Об’єднаної енергосистеми, а «в ідеалі» — роз’єднати енергосистеми Лівобережжя і Правобережжя України.

Часто агресор повторно б’є по об’єктах, які енергетикам щойно вдалося бодай мінімально відновити після попередніх обстрілів («снаряд двічі в одну вирву не падає» — не про цю війну). Звісно ж, противник охоче користується проблемами, з якими наші енергосистема та громади стикаються через примхи погоди. Приклад — масована атака на Київ у ніч проти п’ятниці, одразу після того, як снігопади, потужні вітри та обледеніння наробили лиха, поваливши електроопори й дерева, що, поміж іншого, спричинило обриви ліній електропередачі.

На жаль, очікуване посилення морозів може бути ще одним каталізатором такої активності. Тому про будь-які сценарії проходження періоду екстремальних (як на нинішні зими) холодів експерти кажуть із застереженням: «якщо не буде нових обстрілів»… Але маємо розуміти, що будуть.

Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв у коментарі ZN.UA нагадав, що взимку зниження середньодобової температури на 1° — це плюс 200 МВт·год електричної енергії до обсягів споживання. «Відповідно, якщо матимемо середньодобову температуру -10°C (тобто, наприклад, -15° уночі та -5° удень), споживання зросте приблизно на 2 ГВт·год», — продовжив підрахунки експерт.

Він нагадав, що навіть за нинішніх температур дефіцит електрики іноді перевищує 4 ГВт·год . До 2,3 ГВт можна компенсувати завдяки імпорту, ще щось — за рахунок великого бізнесу, який має власну генерацію. Решту ж (десь 1,5 ГВт) доводиться заощаджувати, обмежуючи споживання.

«А от якщо матимемо до -20°С (вночі — 25°, вдень -15°), і, наприклад, на півночі України, включаючи Київ, такі температури триматимуться протягом трьох-чотирьох діб, то додатково потребуватимемо ще до 4 ГВт·год електрики, тобто загалом дефіцит сягатиме 8 ГВт. Це відповідає сумарним обсягам генерації Запорізької (до тимчасової окупації ворогом) і Хмельницької атомних електростанцій», — пояснив Станіслав Ігнатьєв.

Імпорт електрики: підмога, та не панацея

Покрити такий енергодефіцит нереально. Навіть попри постійні роботи з відновлення зруйнованої ворогом генерації, наростити виробництво електроенергії всередині країни практично неможливо. Ситуативне збільшення передачі в систему електрики з альтернативних джерел комплексно проблеми не розв’язує. Хоча зроблені свого часу кроки для розвитку відновлюваних джерел енергії, безперечно, цю проблему послаблюють.

Тож і під час очікуваних морозів багато залежатиме не тільки від температури, а й від інших погодних особливостей. Сонячний, навіть дуже холодний, день — це одне, похмурий, із сильними опадами та потужними вітрами — зовсім інше. Небезпечні й періоди різкого похолодання після відлиги, дощу чи мокрого снігу (повалені дерева й електроопори під час негоди цього тижня — як приклад).

А от у ясні погожі дні навіть узимку помічною для українців буде сонячна генерація. За такої погоди СЕС спроможні видавати в мережу до 20% від своєї потужності.

«Пам’ятаємо блекаути дві зими поспіль в Одесі та області. Якраз сонячна генерація в ясну погоду рятувала хоча б критичну інфраструктуру. Звісно, сонячні станції більше допомагають улітку, коли забезпечують до 40% від загальної генерації в енергобалансі. Взимку цей показник — десь 8%. Але ж для нас кожен відсоток доданої електричної енергії в такі скрутні часи дуже важливий», — коментує Ігнатьєв.

Дещо поліпшити ситуацію з енергопостачанням допоможе і зростання імпорту. Можливості (передусім технічні спроможності) для закупівель електроенергії за кордоном останнім часом покращилися. Приміром, у січні вдалося збільшити максимальну потужність міждержавних перетинів для імпорту електроенергії з Євросоюзу — із 2300 до 2450 МВт.

Однак це не означає, що обсяги закупівель пропорційно зростуть. Адже треба не лише прийняти вироблену в Європі електрику, а й доправити її до споживачів. Із цим же проблеми: через пошкодження інфраструктури транспортування енергії ресурс складно передавати до регіонів, які його найбільше потребують. Звідси висновок експертів: навіть ті потужності для імпорту, які ми мали у грудні, використовувалися не на повну.

Варто враховувати ще й таке: профіциту електрики у наших європейських сусідів, у яких ми можемо купувати ресурс, нині немає. Там теж зима і теж очікуване посилення морозів. Можливості для збільшення виробництва енергії тамтешніми генеруючими компаніями, звісно ж, є. Але виробникам не вистачає фінансових стимулів. Аби генерація, а з нею і обсяги європейського енергоекспорту в Україну зростали, потрібно, щоб наш бізнес нарощував комерційні закупівлі електрики. Але у пікові періоди вона на сусідніх ринках дуже дорога. В Україні ж діють так звані прайс-кепи (цінові обмеження) на ринку на добу наперед (РДН), що і обмежує імпортні постачання.

Скасування цінових обмежень — один із варіантів збільшення імпорту в найскладніші періоди. Та, по-перше, вартість такої енергії буде захмарною, а по-друге, маємо зважати й на значні її втрати через величезні відстані при транспортуванні через усю країну. А також на згаданий уже брак передавальних потужностей.

Тож, за висновками фахівців, навіть у найкращому випадку імпорт може забезпечити не більш як 15% потреб України в електриці.

Експертні прогнози: від 12 до 18 годин без електрики

За таких умов безальтернативний (на жаль) вихід — значне посилення графіків від’єднань для побутових споживачів. Найгірший сценарій — ситуація, коли за 20-градусних морозів стабільне електропостачання українцям гарантуватимуть у середньому впродовж 6-8 годин на добу.

Зрозуміло, в західних областях, особливо наближених до атомних електростанцій (Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька), буде краще. За тривалої відсутності нових обстрілів енергоінфраструктури навіть у морози графіки відключень там можуть зовсім не застосовувати чи задіювати лише одну чергу відключень.

«А ось Київ, Київська область, Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запорізька, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Чернігівська і Сумська області матимуть більш жорсткі графіки і тривалі періоди відключень. Якщо ж середня температура не опускатиметься нижче -10°С, люди будуть без стабільного електропостачання в середньому по пів доби (12–14 годин)» , — спрогнозував експерт.

Ситуація у прифронтових районах узагалі непрогнозована. Навіть якщо упродовж відносно тривалих періодів інтенсивність обстрілів ворогом енергоінфраструктури буде мінімальною, до аварійних відключень електрики там, судячи з усього, вдаватимуться протягом усієї зими.

Якщо за роки війни українці вже навчилися жити в умовах, коли світло в оселях є лише по кілька годин на добу, то системи теплопостачання — особливий наш біль і головний пріоритет при ліквідації наслідків ворожих атак. За оцінками Станіслава Ігнатьєва, у межах підготовки до опалювального періоду ризики для теплопостачання у більшості регіонів (за винятком деяких прифронтових районів) мінімізували — завдяки генераторам, газопоршневим установкам, мобільним котельням.

«У столиці, приміром, у кращих умовах будуть мешканці старої забудови («хрущовки», «сталінки», панельні дев’ятиповерхівки), оскільки вся київська теплосистема розрахована якраз на забезпечення тиску для обігрівання цих будинків. А от у мешканців вищої забудови, якщо ОСББ чи керуюча компанія вчасно не подбали про генератор або інше джерело резервного живлення для насосної групи, можуть бути проблеми. Маємо розуміти: відповідальність теплокомуненерго закінчується там, де встановлений лічильник на вході в будинок», — нагадує експерт Українського інституту майбутнього.

Підняти воду і забезпечити теплопостачання кожної квартири у «висотці» — завдання ОСББ чи керуючої компанії. З іншого боку, такі будинки зазвичай краще утеплені. Тож часу для того, аби за відсутності тепла вони перетворилися на «холодильники», треба більше.

«І дуже важливий елемент, про який мало хто говорить, — це відведення рідких нечистот, тобто каналізація. Йдеться про забезпечення живлення насосних груп, що працюють як у самих будинках, так і на каналізаційно-насосних станціях», — нагадує Станіслав Ігнатьєв. На жаль, достовірних даних про стан цього господарства та його готовність до роботи за сильних морозів немає. І експерти не відкидають, що в багатьох регіонах із цим також можуть бути серйозні проблеми.

«Першочергове питання — забезпечення електроенергією об’єктів критичної інфраструктури (котелень, каналізаційно-насосних станцій тощо). Зрозуміло, коли буде можливість подати бодай мінімальну кількість електрики, заживлюватимуть передусім такі об’єкти. А якщо через обстріли лінії електропередачі буде зруйновано? Ситуація у Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі показала, що багато об’єктів критичної інфраструктури, зокрема, вежі мобільного зв’язку, й досі не забезпечені генераторами. Хоча нам таке обіцяли ще 2023 року, пояснюючи необхідність підвищення операторами тарифів», — каже у коментарі ZN.UA голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.

Окремо він наводить приклад Кривого Рогу, де, як виявилося, на п’ятому році війни шість котелень узагалі не мають резервного живлення.

Також, за спостереженнями експерта, майже ніде місцева влада не напрацювала чітких алгоритмів, порядку дій і не визначила відповідальних осіб на випадок, якщо через відсутність теплоносія доведеться зливати воду із будинкових мереж. Приміром, у одній зі столичних райдержадміністрацій нараду із цих питань уперше провели лише цього тижня — вже після того, як синоптики попередили про ймовірне посилення морозів.

Сподіваємося, потреби зливати воду не лише в деяких будинках, як було минулої п’ятниці у Києві, а й у цілих мікрорайонах чи населених пунктах не буде. Та все ж мусимо констатувати: Україна знову наступає на старі граблі, коли замість того, щоб заздалегідь мінімізувати ризики, ми змушені докладати героїчних зусиль постфактум для ліквідації наслідків недоробок. А ворог і негода цього, на жаль, не прощають.

Економіка