Як блекаути та брак кадрів впливають на український бізнес

20 січня 2026 р. 13:11

20 січня 2026 р. 13:11

Дефіцит робочої сили , відключення енергопостачання та ворожі бомбардування — ці фактори стали найвагомішими перешкодами для ведення бізнесу, затьмаривши собою зростання цін , корупцію та тиск з боку правоохоронців. Днями експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій презентували результати грудневого, 44-го, опитування підприємств, яке проводиться щомісяця.

Головна перешкода — брак робочої сили

Під час опитувань експерти ІЕД фіксували невелике погіршення довгострокових очікувань на тлі зростання невизначеності в перспективі двох років. За результатами опитувань у грудні минулого року на першому місці серед перешкод для ведення бізнесу залишається брак робочої сили . Результати грудневих опитувань, порівняно з листопадом, для цієї перешкоди практично не змінилися: було 61% опитаних, стало — 62%. Майже 55,6% опитаних повідомляють, що складно знайти кваліфікованих працівників і 35, і 34% кажуть, що є така проблема, коли шукають некваліфікованих працівників.

На другій сходинці залишилася така перешкода, як небезпека, а на третій — перебої з електро- та теплопостачанням. Незначною мірою зросла така перешкода, як зростання цін. Вона посідає третю сходинку разом з перебоями електропостачання.

Менш актуальним стало зменшення попиту на продукцію. У листопаді цю перешкоду вказали 26% опитаних, у грудні — 20%.

Цікаво, що корупція та тиск з боку правоохоронних органів вже не є суттєвими проблемами на  тлі таких перешкод, як брак робочої сили, безпека та перебої з електропостачанням.

Мікробізнес страждає найбільше

Як показало опитування, мікробізнес почувається погано. З 2024 року його індекс перебуває в мінусі, тобто негативні оцінки превалюють над позитивними. Малий бізнес останні чотири місяці стоїть на рівні нуля. Найкраще почуваються традиційно великі компанії.

Щодо завантаженості виробничих потужностей порівняно з тим, що було до війни, до 24 лютого 2022 року. Після зменшення більше ніж удвічі частки тих, хто казав, що вони працюють на повну потужність (це було в жовтні минулого року), індекс залишається практично без змін. Натомість зросла з 57 до 60% частка тих, хто каже, що вони працюють на майже повну потужність. Непоганий сигнал, але хотілося б кращого.

Очікування: надія на стабільність на тлі невизначеності

Невизначеність у довгостроковій перспективі, на жаль, продовжує свій поступ вгору, тобто збільшується частка тих, хто не знає, що буде за два роки. Це впливає на довгострокові інвестиції, довгострокові плани.

Грудневі оцінки очікувань дещо погіршилися порівняно с листопадом минулого року, але всього на три відсоткові пункти. Дещо зменшилася — на 1% — частка тих опитаних, хто планує зростати за два роки, не зросла практично частка тих, хто планує скорочуватися (12%). Падати за два роки планують 3,7% опитаних. Переважна більшість — 84,3%, вважають, що все залишиться без змін.

Але різні галузі демонструють різні тенденції. Зокрема, очікування в машинобудуванні трошки пішли вгору, а реальні показники роботи як впали нижче нуля, так там і залишаються.

У деревообробній промисловості очікування за останні 2-3 місяці йдуть в одному темпі з реальною ситуацією. Щодо будівельних матеріалів різко впали показники роботи, але очікування пішли зовсім в інший бік. Харчова промисловість демонструє базову стійкість. Експорт має таку саму динаміку, як виробництво, тобто темпи позитивності очікувань суттєво впали.

Ціни зростали й зростатимуть за очікуваннями підприємців.

Небезпека — погані передчуття наростають

Щодо небезпеки відбулося суттєве зростання абсолютного значення. В листопаді було 49% опитаних, у грудні вже 57%. Очевидно, що це відбулося через посилення ворожих обстрілів енергетичної інфраструктури та погіршення загальної безпекової ситуації. Якщо 2023 року певне занепокоєння щодо безпеки праці вказували близько третини бізнесів, з 2024 року про цю перешкоду традиційно говорила приблизно половина опитаних, то в грудні 2025-го вже 70% великих підприємств вказали, що працювати небезпечно й це є перешкодою для них. Дійсно, великі підприємства — це переважно великі інфраструктурні об'єкти, які можуть бути об'єктом атак ворога.

Що стосується регіонального розрізу, то тут ми бачимо, що зберігається зрозумілий значний рівень побоювань щодо безпеки роботи в прифронтових регіонах, таких як Харківська, Дніпропетровська, Запорізька області, а також в центральній Україні. На заході країни про безпеку роботи бізнес говорить набагато рідше.

Розрив ланцюжків постачання стає дедалі вагомішим негативним фактором

Щодо логістичних проблем. Якщо в категорії «складнощі з перевезенням сировини» оцінка майже не змінилася — було 15% опитаних, стало 16, то актуальнішим став розрив ланцюжків постачання. Абсолютне значення цієї перешкоди зросло з 14% у листопаді до 19% у грудні.

Ми бачимо, що, наприклад, у листопаді не було відключень лише у 6% підприємств, при цьому в жовтні не було у 23%. Якщо подивитися в цілому на те, чи доводилося бізнесу тимчасово призупиняти роботу через відключення електроенергії, ми бачимо, що в листопаді 2025 року тимчасово призупиняли роботу 58% підприємств. У жовтні таких було 42%, у вересні 22% опитаних.

Близько третини опитаних у грудні підприємств не працювали десь від 1 до 10% робочого часу. Ще 20% призупиняли роботу від 11 до 25% робочого часу. 6% підприємств не працювали від 26 до 50% робочого часу.

Втрати робочого часу в розрізі галузей і регіонів

Щодо втрат робочого часу бізнесу. У листопаді втрати були близько 8% (в жовтні було 9%). Якщо подивитись на втрати за регіонами, то найгірша ситуація в Дніпропетровській області, де втрати робочого часу в середньому становили 28%. Також високі втрати в Сумській та Житомирській областях — по 20%, в Чернігівській — 18%, у Хмельницькій — 15%. При цьому мікро- та малий бізнес втрачає робочого часу більше, ніж великий. Якщо у вересні мікробізнес втрачав у середньому 3% робочого часу, в жовтні — 12%, то в листопаді це вже 14% робочого часу. Водночас серед великих підприємств у нас показник втрат тримається на рівні 5%, серед середніх — 8%.

Якщо подивитись на ситуацію за галузями, то найбільші втрати робочого часу були у виготовленні будматеріалів. У листопаді показник втрат для цієї галузі становив 13%. Також високі втрати в металургії та машинобудуванні — по 11%. Найнижчі втрати робочого часу були у деревообробній промисловості — 5%.

Держава: друг, ворог, партнер, регулятор?

Дослідники ІЕД запитували бізнес про роль держави в контексті його роботи. Найчастіше підприємства сприймають державу як регулятора — 45% підприємств. Лише близько 8% підприємств сприймають державу як партнера, а 3% — як друга. Тобто, в принципі, більш як половина бізнесу відносно позитивно сприймають роль держави. Однак, на жаль, близько чверті підприємств казали, що держава є перешкодою, і 2% відсотки казали, що держава є ворогом для бізнесу.

Те, яким чином сприймається роль держави для бізнесу, може залежати від розміру підприємства. Цікаво, що великий і середній бізнес позитивніше оцінюють роль держави. Така закономірність зберігається протягом усіх хвиль опитувань. У грудні 54% великих підприємств казали, що держава є регулятором, і 51% середніх підприємств вибрали такий самий варіант відповіді. Водночас лише 13% опитаних великих підприємств назвали державу перешкодою. Але серед мікропідприємств лише 28% підприємств вважають державу регулятором, при цьому 39% сприймають державу як перешкоду.

Український бізнес демонструє стійкість, але не впевненість. Брак робочих рук, блекаути та безпекові ризики — реальність, до якої адаптуються по-різному: великі компанії тримаються краще за мікробізнес, а регіональні диспропорції наростають. Короткострокові покращення, на жаль, не переростають у довгострокові плани — доки не зменшиться невизначеність, про справжнє відновлення економіки говорити зарано.

Експерти ІЕД опитали у грудні 485 підприємств усіх розмірів, головним чином промисловості, в 21 з 27 регіонів України. Основне ключове повідомлення, ключовий меседж — певне покращення на тлі обережності щодо майбутнього. Відновлення залишається доволі несталим, непевним, переважно через те, що короткострокові покращення показників діяльності бізнесу поки що не трансформувалися у позитивні очікування, ймовірно, через зростання довгострокової невизначеності.

Економіка