Повний зрив теплопостачання посеред зими: чи можливий такий сценарій у Києві

21 січня 2026 р. 13:12

21 січня 2026 р. 13:12

• Протягом січня 2026 року Росія шість разів атакувала енергетичну систему України, залишивши понад 5 600 багатоповерхівок у Києві без тепла .
• Основною проблемою є пошкодження ТЕЦ, що ускладнює подачу тепла, а злиття води з системи є стандартним заходом при мінусовій температурі для запобігання руйнуванню конструкцій.

Протягом січня 2026 року Росія 6 разів масовано атакувала енергетичну систему України. Найбільш важкою ситуація залишається у Київській області та в Києві, що прогнозовано може призвести до колапсів.

Яка ситуація з опаленням в Києві?

Про те, чи може Київ залишитись без опалення посеред зими, в ексклюзивних коментарях 24 Каналу розповіли експерти.

Дивіться також Багатоповерхівки Києва знову без опалення: скільки часу може знадобитися на відновлення

Внаслідок масованої атаки росіян в ніч на 20 січня, понад 5 600 багатоповерхівок Києва залишились без тепла. З них майже 80% – будинки, куди нещодавно повернули тепло після атаки 9 січня 2026 року.

Після попередніх атак на відновлення теплопостачання пішло близько 8 – 9 днів. Та навіть після цього опалення не було повноцінним. Як зазначає Юрій Корольчук , експерт Інституту енергетичних стратегій, ризик нових пошкоджень зберігається.

Станом на зараз окремі будинки, зокрема в Голосіївському та Печерському районах, і досі можуть залишатися без тепла,
– додає Корольчук.

Основною проблемою залишаються пошкоджені ТЕЦ, внаслідок обстрілів. Якщо блоки, які виробляють електроенергію, нагрівають воду та подають її через тепломережі, пошкоджені – подача тепла неможлива.

Експерт додає, що навіть за відсутності обстрілів під час морозів температура у квартирах навряд би перевищувала 18 – 20 градусів.

Усі ресурси зараз направлені на збереження цілісності системи теплопостачання. Фото, які бачимо в мережі – це наслідок замерзання води, яка під час перетворення на лід розширюється і деформує конструкції. Причому незалежно від того, чи це чавунні, чи сталеві радіатори.

Нині найголовніше – забезпечити циркуляцію теплоносія в системі, навіть якщо його температура на вході в батарею становить лише 5 градусів. Цього достатньо, щоб система залишалася функціональною і не зазнала незворотних руйнувань.

Важливо! До наступного опалювального сезону потрібно буде готуватись в умовах, коли загроза ударів по критичній інфраструктурі залишиться, а система вже має пошкодження.

Чому зливали воду з системи?

Злиття води є стандартним технічним заходом при мінусовій температурі й не завжди означає тривалу відсутність тепла. Про це повідомляє Київська міська рада .

Зверніть увагу! Тільки так можна запобігти виходу з ладу опалювальної системи.

При аварійних ситуаціях, коли припиняється циркулювання води, варто злити її з системи, аби не деформувати труби та радіатори. Під час замерзання вода розширюється і руйнує конструкції.

Здренування (злиття води) потрібно починати, якщо температура повітря нижча за 0 градусів. У теперішній ситуації сильних морозів – це невідворотна процедура. Коли система циркулювання відновиться, запустять воду і батареї знову стануть теплими. Тривалість відсутності тепла може не бути тривалою, якщо не виникне проблем із налагодженням циркулювання води.

Які є варіанти вирішення ситуації?

Одним із рішень ситуації з тривалою відсутністю теплопостачання було залучення іноземної підтримки та використання обладнання партнерів .

Окрім того, Україна потребує фінансування для масової закупівлі обладнання, яке необхідне для ремонту. Ще один можливий варіант – розширення імпорту електроенергії з Європи для стабілізації енергетичної системи.

Важливим також є підтримання зв’язку та комунікації з людьми, для чого додатково залучили та розширили лінію 112.

Економіка