Україна наближається до гуманітарної катастрофи, – гендиректор ДТЕК

24 січня 2026 р. 08:41

24 січня 2026 р. 08:41

• Україна стикається з гуманітарною катастрофою через російські удари по енергетичній інфраструктурі.
• У ДТЕК наголошують на потребі енергетичного перемир'я та розвитку децентралізованої генерації.

Україна опинилася на межі гуманітарної катастрофи через багатомісячні російські удари по енергетичній інфраструктурі. Тож будь-які майбутні мирні домовленості мають обов'язково передбачати припинення атак на енергетичні об'єкти.

Про це заявив генеральний директор найбільшого приватного енергетичного виробника країни ДТЕК Максим Тімченко . Подробиці розповідає агенція Reuters .

Дивіться також Окупанти гатили дронами по Харкову: моторошні кадри наслідків атаки

Яка ситуація в енергетиці України?

За словами Тімченка, Росія, яка майже чотири роки тому розпочала повномасштабне вторгнення, з жовтня 2025 року веде цілеспрямовану кампанію "енергетичного терору", завдаючи ударів по електростанціях і перевантажуючи систему протиповітряної оборони України.

Варто зауважити, що найбільше від обстрілів постраждали Київ і навколишні регіони. Міська влада столиці навіть закликала мешканців тимчасово виїхати , якщо вони мають таку можливість.

Нам потрібне енергетичне перемир'я – припинення ударів по енергетичних об'єктах. Неможливо говорити про мир і водночас атакувати людей, знаючи, що вони мерзнуть,
– наголосив Тімченко.

Він зазначив, що Україна вже два тижні переживає сильні морози. Температура повітря трималася в межах від мінус 15 до мінус 20 градусів. У той самий час країна-агресорка завдавала ударів по газотранспортній системі, сховищах і видобувних об'єктах.

Через це мешканці багатьох міст мають електроенергію лише 3 – 4 години, після чого вони занурюються у темряву до 10 – 15 годин. У деяких багатоквартирних будинках опалення відсутнє вже кілька тижнів.

Росія, зі свого боку, заявляє, що нібито атакує військові та енергетичні об'єкти, які використовуються в інтересах ЗСУ.

Тімченко підкреслив, що Україні вдається втримувати систему лише завдяки імпорту газу, зокрема зі США, адже через обстріли газові, вугільні та гідроелектростанції працюють не на повну потужність.

Зауважте! ДТЕК уже втратив 60 – 70% своїх генерувальних потужностей, а сума завданих збитків сягає сотень мільйонів доларів.

За оцінками Світового банку, відновлення енергетичного сектору України коштуватиме 65 – 70 мільярдів доларів, причому в багатьох випадках йдеться не про ремонт, а про створення повністю нових об'єктів.

На думку Тімченка, Україна має вже зараз прискорити розвиток децентралізованої генерації, зокрема сонячних електростанцій, "зелених" енергопарків і систем зберігання енергії. Такий підхід ускладнить ураження об'єктів дронами та ракетами.

Ми не можемо розраховувати лише на підписання мирної угоди. Потрібно готуватися вже сьогодні: накопичувати критичне обладнання та посилювати протиповітряну оборону,
– підсумував він.

До чого готуватися українцям?

• Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що 22 січня стало найскладнішим днем для енергетичної системи України з часу масштабного блекауту 2022 року – через безперервні ворожі удари. Стан енергосистеми залишається критичним, особливо в Києві, на Київщині та Дніпропетровщині.

• Зважаючи на ситуацію, у МВС закликають громадян підготуватися до можливих ускладнень: мати запас води, їжі, ліків і корму для тварин щонайменше на 3 – 5 днів, зібрати "тривожну валізу", а також перевірити заряд павербанків, інших джерел живлення та готовність транспорту.

Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що 22 січня стало найскладнішим днем для енергетичної системи України з часу масштабного блекауту 2022 року – через безперервні ворожі удари. Стан енергосистеми залишається критичним, особливо в Києві, на Київщині та Дніпропетровщині.

Зважаючи на ситуацію, у МВС закликають громадян підготуватися до можливих ускладнень: мати запас води, їжі, ліків і корму для тварин щонайменше на 3 – 5 днів, зібрати "тривожну валізу", а також перевірити заряд павербанків, інших джерел живлення та готовність транспорту.

Економіка