Цукор як розкіш, спеція та зброя імперій: коротка історія солодкого

27 січня 2026 р. 21:01

27 січня 2026 р. 21:01


Ще кілька тисяч років тому цукор був невідомий у західному світі, а солодощі здебільшого асоціювалися з медом, пише автор Seamus Higgins у виданні The Conversation, переказуючи темну історію "білого золота".

Усе змінилося після одомашнення цукрової тростини - культури, яку пов'язують із Новою Гвінеєю та подальшим поширенням Азією. Переломним моментом стало освоєння технології випарювання очеретяного соку й отримання кристалів: саме тоді цукор перетворився з "жувальної солодощі" на товар.

Один із найбільш ранніх відомих описів цукру належить до часів перського царя Дарія I: під час походу до Індії він нібито побачив "очерет, що дає мед без бджіл". Пізніше знання про виробництво цукру поширювалися через Персію та ісламський світ, а до Європи в Середні віки потрапляли здебільшого торговельними шляхами - дуже дорогим продуктом, який використовували скоріше як пряність, ніж як повсякденний підсолоджувач.

Справжня "цукрова революція" почалася в епоху колоніальної експансії. Тростинні плантації в Атлантиці та Карибському басейні перетворили цукор на надприбутковий товар - але ціна була жахливою: виробництво виявилося тісно пов'язаним із работоргівлею і системою примусової праці. Історики називають цукор одним із ключових продуктів, який допоміг перебудувати споживання в Європі та підживив зростання колоніальних економік.

У XVIII-XIX століттях цукор стрімко "демократизувався": зростання популярності чаю і кави закріпило звичку підсолоджувати напої, а зняття високого мита зробило продукт доступнішим для робітничих сімей. У Британії, наприклад, податок на цукор у розмірі 34% було скасовано 1874 року - це стало важливою віхою на шляху до масового споживання.

Окремий поворот дала політика і війна: на початку XIX століття, коли поставки тростинного цукру опинилися під тиском через конфлікти і блокади, в Європі прискорився розвиток альтернативи - цукрового буряка і власної переробки. Сьогодні буряковий цукор залишається важливою частиною європейського ринку.

Цукор швидко став не тільки інгредієнтом домашньої кухні, а й "паливом" для нової харчової індустрії: солодкі напої, шоколад, джеми та десерти перетворилися на масові продукти. А паралельно зростали й медичні суперечки про те, що саме в раціоні небезпечніше - жир чи цукор. У 1960-1970-х роках цукрова індустрія, як свідчать документи й аналізи, підтримувала дослідження та комунікації, які зміщували фокус ризиків у бік жирів і холестерину - цей сюжет докладно розбирався в науковій літературі.

Сьогодні цукор залишається одним із символів сучасної дієти: шлях від рідкісної "заморської спеції" до повсякденного компонента зайняв історично зовсім невеликий термін - і тепер дедалі більше уваги приділяється тому, як надлишок солодкого пов'язаний зі зростанням хронічних захворювань і навантаженням на системи охорони здоров'я.

Цукор як розкіш, спеція та зброя імперій: коротка історія солодкого

Джерело: socportal.info (Бізнес)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua