Вільне ціноутворення в автоцивілці: для кого можуть подешевшати поліси

30 січня 2026 р. 15:30

30 січня 2026 р. 15:30

Автовласники з позитивною страховою історією вже отримують більш вигідні умови, тоді як наявність страхових подій у минулому впливає на вартість поліса в бік її зростання.

Саме ця логіка сьогодні лежить в основі змін на ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ). Із запровадженням вільного ціноутворення, яке запрацювало з 2025 року, страхові компанії отримали можливість відходити від усереднених тарифів і оцінювати ризики індивідуально. Для водіїв це означає, що вартість поліса поступово починає залежати не лише від формальних параметрів, а й від реальної поведінки на дорозі та страхової історії: безаварійна їзда може конвертуватися у вигідніші умови, тоді як наявність ДТП — впливати на ціну в бік її зростання.

Як працює нова модель, хто від неї виграв і як вона змінює конкуренцію, — розбиралось Delo.ua .

Від регульованих тарифів до персональної ціни поліса

До переходу на вільне ціноутворення ринок ОСЦПВ функціонував у межах адміністративно обмеженої моделі ціноутворення. Страхові компанії мали чітко визначену максимальну вартість поліса та обмежений перелік параметрів, які дозволялося враховувати при розрахунку страхового платежу. Фактично це означало, що тариф був у значній мірі усередненим і лише частково відображав реальний рівень ризику конкретного водія чи транспортного засобу, зазначає заступниця директора департаменту андерайтингу СК ІНГО Ольга Погоріла.

У такій системі страховики не могли нормально регулювати ризик через ціну. Якщо якась група водіїв регулярно завдавала збитків, компанія не мала змоги підвищити для них тариф, або знизити — для безпечних водіїв. В результаті менш ризикові водії фактично " підтримували " тих, хто частіше потрапляв у ДТП.

Заступник голови правління з бізнес-девелопменту компанії "Арсенал Страхування" Павло Стефаниць каже, що до 2025 року розмір базового платежу встановлювало Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) — він був однаковим для всіх компаній. Бюро також задавало чіткі межі для кожного коефіцієнта, виходити за рамки яких страховики не мали права.

" З 1 січня 2025 року підхід змінився принципово. Страхові компанії отримали право самостійно розробляти методики розрахунку страхового платежу за договорами ОСЦПВ. Така методика визначає перелік ризикових факторів, логіку їх застосування та ступінь впливу кожного з них на фінальну ціну поліса. Відповідно, тариф перестав бути фіксованим і став результатом індивідуальної оцінки ризику " , — пояснює Ольга Погоріла.

Зараз страхова компанія може самостійно визначати значення цих параметрів, спираючись на власну статистику. Саме в цьому полягає сутність вільного ціноутворення: страхові компанії можуть встановлювати значення базового платежу та ризик-коефіцієнтів без будь-яких обмежень, додає Павло Стефаниць.

Як страховики рахують ризик

Радниця голови правління НАСК ОРАНТА Олена Машаро розповідає , що їхня компанія визначає страхові тарифи за договорами ОСЦПВ на підставі накопичених даних, використовуючи актуарно-статичні методи аналізу та розрахунків.

" Зараз в тарифній політиці компанії визначальними факторами є тип транспортного засобу, місце реєстрації власника ТЗ з урахуванням місця переважного використання автомобіля, характер експлуатації транспортного засобу, а також вікові обмеження, встановлені щодо осіб, допущених до керування авто. Безумовно, на розмір страхової премії також впливає строк страхування " , — пояснює експертка.

Павло Стефаниць розповідає, що в СК " Арсенал Страхування " вартість поліса ОСЦПВ формується індивідуально для кожного клієнта з урахуванням базових і персоніфікованих факторів ризику.

До базових факторів, за словами експерта, належать тип, марка, модель транспортного засобу (від мотоциклів до спецтехніки) та вік водія. Також використовується зональний підхід: у регіонах з вищою інтенсивністю руху застосовуються підвищені ризикові коефіцієнти.

Окрему роль у цій системі відіграє страхова історія. Клієнти без збитків для страховика створюють менше фінансових ризиків, і це поступово починає відображатися у вартості поліса.

" Водії з беззбитковим досвідом отримують нижчу ціну поліса, тоді як наявність страхових випадків у минулому впливає на її зростання. Важливо, що оцінка проводиться за сукупністю факторів, а не за окремими показниками " , — зазначає Павло Стефаниць.

В СК ІНГО підтверджують, що сьогодні оцінка ризику відбувається комплексно. Окрім класичних параметрів, аналізуються вік легкового автомобіля, адже технічний стан і вартість ремонту напряму впливають на середній розмір збитку. Враховуються вікові обмеження щодо водіїв, допущених до керування транспортним засобом, а також сфера використання авто — приватна чи комерційна, що має принципово різний рівень інтенсивності експлуатації та аварійності. Окрему роль, за словами Ольги Погорілої, також відіграє страхова історія.

" Саме страхова історія дозволяє оцінити поведінкові ризики, які не видно з технічних характеристик автомобіля. У сукупності ці параметри формують більш точний профіль ризику та дозволяють уникати ситуацій, коли різні за рівнем небезпеки водії платять однакову ціну " , — пояснює Ольга Погоріла.

Експерти кажуть — безаварійна історія водіння вже враховується страховими компаніями, але у 2025 році масові та автоматичні знижки ще не були запроваджені через обмежену статистику. Водночас цей фактор закладений у методики тарифікації і в перспективі має стати реальним стимулом для відповідальної поведінки на дорозі, коли обережні водії отримуватимуть фінансову вигоду.

Паралельно з можливістю знижок для безаварійних водіїв ринок зіткнувся зі зростанням вартості полісів для окремих категорій клієнтів. Це пов’язано як з новою логікою ціноутворення, так і зі змінами в правилах врегулювання.

За словами Павла Стефаниця, значно підвищилися ліміти виплат за страховими випадками: по майну вони зросли зі 160 до 250 тис. грн, а по здоров’ю потерпілих — з 250 до 500 тис. грн. Крім того, тепер усі виплати здійснюються без урахування коефіцієнта зносу деталей, а франшизи повністю скасовані. Також було скасовано окремий ліміт виплат за Європротоколом, який раніше становив 80 тис. грн, і тепер він прирівняний до загального ліміту по майнових збитках у 250 тис. грн.

Ольга Погоріла додає, що перехід на вільне ціноутворення дозволив переглянути сегменти, які раніше були недотарифікованими. Через обмеження максимальної ціни страховики не могли повноцінно враховувати високий рівень ризику, що призводило до постійних збитків у окремих категоріях.

Найбільш показовим прикладом стали пасажирські перевізники, особливо з реєстрацією в регіонах, портфелі яких у багатьох випадках стабільно були збитковими, але коригувати тариф було неможливо. Саме ці сегменти першими відчули значне підвищення вартості ОСЦПВ після 2025 року.

Окремо варто відзначити легкові електромобілі, для яких у 2025 році спостерігалося одне з найшвидших зростань тарифів. Це пов’язано з високою частотою страхових випадків та особливостями врегулювання збитків, зокрема вартістю ремонту та запчастин.

" Також для юридичних осіб ситуація змінилася принципово. Страховики отримали право проводити індивідуальний андерайтинг автопарків, аналізуючи історію страхування всіх транспортних засобів клієнта. Це дозволило відійти від усереднених тарифів і формувати ціни, які відповідають реальній збитковості конкретного бізнесу " , — зазначає Ольга Погоріла.

Олена Машаро додає, що подорожчання ОСЦПВ також відчули молоді водії та власники електромобілів. До реформи страховики мали обмежені можливості адекватно оцінювати ризики в цих сегментах, хоча саме вони демонстрували підвищену збитковість.

Запровадження вільного ціноутворення вплинуло не лише на тарифи, а й на характер конкуренції між страховими компаніями. За фіксованої ціни ключовим фактором зростання для страховиків була кількість укладених договорів і частка ринку. Саме обсяг портфеля дозволяв досягати ефекту масштабу, утримувати агентські мережі та забезпечувати операційну ефективність. При цьому якість сервісу майже не впливала на вибір страхувальника, оскільки компанія врегульовувала збиток потерпілого, а не власного клієнта.

" Ситуація принципово змінилася після запровадження системи прямого врегулювання. Страховик почав працювати зі своїм клієнтом у момент ДТП, і саме досвід врегулювання став чинником лояльності та повторного вибору компанії. У таких умовах сервіс перестав бути другорядним елементом і перетворився на реальний інструмент конкуренції " , — розповідає Ольга Погоріла.

Вільне ціноутворення доповнило ці зміни, зробивши цінову конкуренцію більш гнучкою та диференційованою. Страхові компанії отримали можливість пропонувати різну ціну для конкретного профілю водія, поєднуючи її з різним рівнем сервісу та швидкістю врегулювання, додає Олена Машаро.

Загалом експерти сходяться на думці, що запровадження вільного ціноутворення в автоцивілці з 2025 року дозволило страховим компаніям оцінювати ризики індивідуально, пропонувати персональні тарифи залежно від поведінки водія та страхової історії, а також підвищувати якість сервісу. Це дало змогу знизити збитковість портфелів, стимулювати відповідальну поведінку на дорозі та сформувати більш прозорий і конкурентний ринок, де ціна поліса відповідає реальному рівню ризику конкретного клієнта.

Економіка