Ситуація з опаленням на Троєщині є наслідком загального стану системи життєзабезпечення Києва

01 лютого 2026 р. 13:00

01 лютого 2026 р. 13:00

Нині багато блогерів, експертів та голів районних державних адміністрацій звинувачують міську владу Києва в тому, що "вона чотири роки нічого не робила" та що не можна було зосереджувати виробництво електрики та тепла лише на двох ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Водночас потужні теплоцентралі Києва є економічно найвигіднішими, оскільки можуть видавати 1800 Гкал/год та 2070 Гкал/год відповідно й паралельно генерувати електроенергію: одна ТЕЦ — 700 МВт, інша — 750 МВт, наголосив директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко у статті "Як рятувати Троєщину, або Про життя в містах в умовах війни".

За його словами, 12 районних котелень у столиці видають лише близько 80 Гкал/год кожна, а ще 150 локальних котелень — ще менше. Сергієнко вказує, що заяви окремих віцепрем’єр-міністрів, що в столиці не було розподіленої генерації, — "це просто незнання матчастини".

"Питання може полягати лише в тому, якою мірою система теплопостачання об’єднана, як, приміром об’єднана система водопостачання столиці", — додає він.

Автор статті наголошує, що Троєщині в цьому питанні не пощастило, оскільки теплопостачання всіх будинків здійснювалося від найближчої ТЕЦ-6.

"Звинувачувати когось у цьому також неправильно — в умовах того, мирного, часу це було абсолютно логічно й економічно доцільно, настільки доцільно, що дешевше було гнати теплоносій по трубах на інший берег Дніпра, на Оболонь і Поділ, аніж будувати там іще одну ТЕЦ", — пояснює Сергієнко.

Експерт вказує, що відповідно до законодавства, міська влада має відповідати за системи життєзабезпечення міста, які є у комунальній власності та надають населенню житлово-комунальні послуги. Водночас центральна влада має відповідати  за постачання електроенергії та безпеку Києва — для цього було створено Київську міську військову адміністрацію.

Сергієнко повідомив, що Київ закупив понад 69 мобільних котелень, понад тисячу резервних генераторів та інше обладнання, водночас центральна влада, "Укренерго" та Міністерство енергетики України побудували укриття лише для половини високовольтних трансформаторів енергосистеми нашої країни.

Автор статті наголошує, що центральна влада не впоралася із завданням щодо захисту критичної інфраструктури Києва від ракетно-дронових ударів РФ.

Сергієнко додає, що в цій ситуації місто не могло підготуватися краще.

"За чотири роки теоретично можна було б побудувати ще одне джерело теплогенерації, умовну "ТЕЦ-7", окремо для Троєщини, але навіщо тоді ТЕЦ-6? І чи не розбомбить її ворог так само, як інші ТЕЦ?", — стверджує він.

Автор статті підкреслює, що нині вся система життєзабезпечення та інфраструктури Києва потребує переосмислення в сенсі забезпечення стійкості під час війни.

Сергієнко робить висновок, що ситуація щодо теплопостачання на Троєщині — це не поодинока аварія, а наслідок загального стану системи життєзабезпечення Києва.

"Центральна влада в умовах війни справді мислить не районами й навіть не містами, а енергосистемою загалом. Її завдання — зберегти керованість, не допустити колапсу генерації та втримати країну від повного блекауту", — пояснює він.

Сергієнко вказує, що енергосистема після корупційних скандалів, років кадрових експериментів, ручного управління енергетикою, політичних призначень та хронічного "проїдання ресурсів" формально є централізованою, але фактично крихкою.

"Те, що в мирний час іще можна було латати, у воєнних умовах почало сипатись одразу. Як наслідок, держава намагається керувати тим, що давно втратило запас міцності. Централізована модель, яка мала бути опорою, перетворилася на точку вразливості. Й коли черговий удар виводить із ладу великий об’єкт, локальні аварії швидко стають гуманітарною проблемою", — заявляє автор статті.

Сергієнко наголошує, що ситуація, яка виникла з опаленням на Троєщині не є чиєюсь окремою помилкою та випадковістю, а "симптом того, як корупційно й управлінськи ослаблена система життєзабезпечення входить у війну, до якої вона просто не була готова".

Сьогодні міський голова Віталій Кличко повідомив, що у столиці досі без опалення залишаються 1000 будинків.

Економіка