Профспілки заявили про ризики "вуглецевого мита" для економіки України: промисловці звернулися до посла ЄС

03 лютого 2026 р. 19:48

03 лютого 2026 р. 19:48

Профспілкові організації зі сфери металургійної і гірничодобувної промисловості стурбовані через негативний вплив запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) з 2026 року на економіку України і звернулися до посла ЄС Катаріни Матернової.

Як пише Delo.ua , про це йдеться у повідомленні Профспілки металургів та гірників України (ПМГУ).

У профспілці зазначають, що введення СВАМ на загальних засадах "може стати нищівним ударом".

"Працюючи в умовах активних воєнних дій, розірваних ланцюгів постачання, тотального браку кадрів, українська промисловість не має запасу міцності, який би дозволив впоратись з його впровадженням. Для галузей, що втратили активи через війну, зокрема, для ГМК, де зруйновано близько 40% потужностей, це – непосильне завдання", – наголошують у ПМГУ.

Також додається, що застосування СВАМ під час повномасштабної війни загрожує втратою робочих місць та посилює напругу у прифронтових регіонах, зокрема у стратегічних для утримання лінії фронту містах: Запоріжжі, Нікополі, Павлограді, Кривому Розі та Дніпрі.

Перші наслідки для "ArcelorMittal Кривий Ріг" від CBAM

Минулого тижня "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) анонсувало вимушену зупинку роботи цеху блюмінг прокатного департаменту у II кварталі 2026 року.

Голова первинної організації ПМГУ підприємства Наталя Маринюк пояснила, що основним фактором ухвалення цього кроку стало рішення Єврокомісії про запровадження CBAM із 1 січня 2026 року "без врахування об’єктивних економічних та ринкових обставин, у яких працюють українські виробники під час війни".

"Впровадження CBAM в період воєнного стану в Україні становить серйозну загрозу для української металургії, яка є експортоорієнтованою та має високу вуглецеємність. Основні наслідки включають втрату конкурентоспроможності через додаткові витрати на CBAM-сертифікати та зростання собівартості продукції, потенційне скорочення експорту, зупинку потужностей та, як наслідок, скорочення робочих місць, а на рівні держави – зниження ВВП та податків", – додала вона.

Так, додаткові витрати на доступ до ринку ЄС для "ArcelorMittal Кривий Ріг" становитимуть $60-90 за тонну, що зробить продукцію неконкурентоспроможною порівняно з європейськими або менш вуглецеємними виробниками. Через це європейські клієнти підприємства вже зупинили всі замовлення, що призвело до втрати 1,25 млн тонн експорту, запланованого на 2026 рік, додають у профспілці.

Рішення ЄК і заклики до пом’якшення запровадження СВАМ

У Профспілці металургів і гірників України наголошують, що Єврокомісія не взяла до уваги доводи українських урядовців щодо застосування ст. 30.7 Регламенту CBAM (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість відтермінування або коригування застосування CBAM для країн, що постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди економічній та промисловій інфраструктурі. Ця норма є інструментом для звільнення українського експорту від CBAM на час воєнного стану.

"Якщо Єврокомісія не прийме рішення щодо пільгового або перехідного періоду для українських виробників, то, зокрема на "АрселорМіттал Кривий Ріг", це може призвести, крім зупинки експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту, ще й до зупинки доменної печі та частини передільних виробничих потужностей, наслідком чого стане скорочення робочих місць та виведення частини персоналу у простій", – йдеться в повідомленні.

Первинна організація профспілки АМКР наразі проводить консультації з менеджментом щодо працевлаштування цих працівників в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перенавчання за рахунок компанії та збереження для них соціальних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України.

Також ПМГУ запропонувала звернутися до європейської сторони із закликом вжити заходів для пом’якшення процесу впровадження СВАМ в Україні .

Серед них можуть бути:

• продовження терміну перехідного періоду;
• запровадження окремих інструментів підтримки українських виробників;
• створення спеціальних фондів фінансової допомоги та переоснащення виробничих потужностей;
• залучення представників профспілок до діалогу стосовно практичної реалізації механізму вуглецевого коригування.

Ініціативу підтримали ФПУ, профспілки вугільної, хімічної промисловості, енергетики, виробництва будівельних матеріалів та агропромислового комплексу. Відповідний лист направлений Матерновій.

Економіка