Розірвання договорів на постачання електроенергії: що це означає й чому так відбувається

04 лютого 2026 р. 20:27

04 лютого 2026 р. 20:27

• В Україні послабили цінові обмеження на закупівлю електроенергії на ринку, що сприяло розширенню імпорту в умовах відключень світла .
• Підвищення прайс-кепів несе більше вигоди для трейдерів, але може викликати несхвалення великого бізнесу, зацікавленого в нижчих цінах на електроенергію.

В Україні послабили цінові обмеження на закупівлю електроенергії на ринку. Через це постачальники зазнають збитків за раніше укладеними договорами, адже передбачені в них тарифи є нижчими за ринкові ціни, і пропонують замовникам розірвати угоди.

Чи вплине розірвання договорів на побутових споживачів?

Розірвання контрактів на постачання електроенергії стосується непобутових споживачів і напряму не вплине на населення. Водночас Україна має відійти від зайвого регулювання на енергетичних ринках, адже це може створювати простір для зловживань. Про це в коментарі 24 Каналу розповів експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев .

Дивіться також Підстанції українських АЕС під загрозою атак: що буде з енергосистемою та яких відключень чекати

Про випадок розірвання контрактів на постачання електроенергії повідомляв Укрінформ . У січні Енергоатом розірвав договори з 9 компаніями на 1 гігават потужності , укладеними за результатами торгів 14 січня. Трейдери добровільно погодилися на це, адже продані обсяги дісталися їм за значно нижчими, ніж ринкові, цінами.

До прикладу, через публічні обговорення аукціону й ризик репутаційних втрат компанія ДТЕК ініціювала дострокове розірвання угоди з Енергоатомом , де "Д.Трейдінг" міг отримати 400 мільйонів гривень прибутку завдяки різниці цін.

Ситуація склалася через те, що торги відбулися за кілька днів до підвищення максимальних граничних цін на закупівлю електроенергії, ухваленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Головний науковий спів­робітник Національного ін­ституту стратегічних досліджень

Це не матиме негативного впливу на кінцевого споживача безпосередньо. Це скоріше сигнал для НКРЕКП і для інших установ та організацій, які здійснюють контроль на цьому ринку, про те, що аукціони продажу електричної енергії, чесно кажучи, є недосконалими. І окремі компанії, можливо, зловживають своїм становищем на ринку для того, щоб отримувати неправомірні вигоди.

Загалом на торгах 14 січня Енергоатом продав 2,1 гігавата базового навантаження на 21 – 31 січня за середньою ціною 7 566 гривень за мегават-годину. На той час діяли встановлені НКРЕКП граничні ціни для ринків залежно від часу доби й ринку.

Зауважте! Максимальна ціна за мегават-годину електроенергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 становила 5 600 гривень . Тоді як з 17:00 до 23:00 гранична ціна досягала 15 тисяч гривень .

Проте 16 січня все змінилося, адже Нацрегулятор встановив максимальну межу незалежно від часу на рівні:

• 15 тисяч гривень за мегават-годину – на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку;
• 16 тисяч гривень за мегават-годину – балансуючому ринку.

Нові правила почали діяти з 17 січня. Тому укладені за кілька днів до цього контракти Енергоатому стали збитковими. За словами нардепа Ярослава Железняка, можливі втрати України становили б 2 мільярди гривень .

Як працює ринок електроенергії в Україні?

Ринок електричної енергії в Україні регульований . Це означає, що закупівлі електроенергії за договорами між постачальниками й замовниками здійснюють з урахуванням граничних цін – прайс-кепів . Їх встановлює Національний регулятор і періодично переглядає в бік підвищення, аби стимулювати українських виробників та імпорт з ЄС, особливо в пікові години споживання.

Для трейдерів підвищення прайс-кепів від 17 січня стало економічно вигідним, адже тепер вони можуть продати закуплену електроенергію на українському ринку за ціною, яка покриває витрати та забезпечує маржу.

До перегляду ситуація була зворотною, адже низькі максимальні граничні ціни стримували імпорт . Тому максимальну пропускну спроможність перетинів для імпорту електроенергії з ЄС використовували не на повну.

Кому може бути невигідним підвищення граничних цін?

На думку експерта Геннадія Рябцева, підвищення прайс-кепів на закупівлю електроенергії можуть зачіпати інтереси великого бізнесу, який зацікавлений у нижчих цінах.

Рішення про підвищення прайс-кепів викликало негативну реакцію окремих великих споживачів, зокрема металургійних компаній і підприємств хімічної промисловості, які хотіли мати електричну енергію за значно нижчими цінами. Існування обмеження на максимальні граничні ціни дозволяло цим компаніям отримувати значно більші прибутки за рахунок штучно заниженої ціни на електричну енергію,
– каже експерт.

За словами Геннадія Рябцева, для ефективної роботи ринку важливо, аби всі регуляторні рішення НКРЕКП були максимально прозорими й зрозумілими, а оператор аукціонів повідомляв Нацрегулятора про підозрілу поведінку деяких учасників, які можуть зловживати становищем чи використовувати інсайдерську інформацію.

Зверніть увагу! Як повідомили "Наші гроші" , від проданого Енергоатомом на торгах 14 січня обсягу майже 20% припало на компанію "Д.Трейдінг" з групи Ріната Ахметова. Решту викупили понад десяток трейдерів, які наростили закупівлі електроенергії у 2 – 5 разів у порівнянні з попередньою діяльністю.

Компанії, що брали участь в аукціоні / Джерело –"Наші гроші"

Експерт Геннадій Рябцев говорить, що зайве регулювання на енергетичних ринках шкодить їхньому розвитку, тож від втручань доцільніше відмовитися.

Викривлює ринок і не дозволяє йому ефективно функціонувати те становище, яке на ньому мають дві величезні компанії – Енергоатом та Укргідроенерго, на які покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії. Потрібно прибирати якомога більше цих обмежень, а для цього депутати мають ухвалити закон фактично про об'єднання українського та європейського енергетичних ринків. Щоб на наших ринках були такі самі правила. Але цей закон просто гальмують,
– резюмує Геннадій Рябцев.

Досить гостро у зв'язку з цим стоїть питання доцільності фіксованих цін на комунальні послуги для населення, зокрема тарифу на електроенергію .

Через непокриту різницю ринкової вартості й встановленої для побутових споживачів ціни росте заборгованість, а постачальники послуг зазнають збитків.

Як Україна покриває потреби споживачів в електроенергії?

• Через наслідки російських атак в українській енергосистемі сформувався дефіцит електроенергії . Щоб частково компенсувати його, Україна імпортує електроенергію.
• У січні зафіксували рекордний добовий імпорт електроенергії в розмірі майже 42 гігавати-години . Його вдалося досягти завдяки збільшенню технічних можливостей міждержавних перетинів до 2 450 мегаватів, а також підвищенню прайс-кепів на короткострокових сегментах ринку.

Економіка