Бізнес пропонує передати НКЦПФР роль арбітра у визначенні ціни акцій

06 лютого 2026 р. 19:24

06 лютого 2026 р. 19:24

Арбітром у визначенні ціни акцій під час процедури обов’язкового викупу (squeeze-out) має стати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Таку позицію озвучили представники бізнесу під час круглого столу в Укрінформі, організованого за участі Федерації роботодавців України.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на " Укрінформ ".

Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький нагадав, що процедура squeeze-out запроваджувалася як інструмент стабілізації корпоративного управління та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами. Водночас, за його словами, нині вона перетворилася на джерело правової невизначеності та механізм блокування роботи підприємств.

Народний депутат Андрій Ніколаєнко звернув увагу на те, що в умовах фактично зупиненого фондового ринку в Україні суди почали самостійно визначати "справедливу" ціну акцій, керуючись різними підходами залежно від аргументації сторін. Це, на його думку, створює серйозні ризики для корпоративної стабільності.

Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний зазначив, що первинною метою squeeze-out було усунення так званих "мертвих душ" серед акціонерів і мінімізація ризиків рейдерських захоплень. Однак ключовою проблемою стала вартість викупу акцій міноритаріїв.

За його словами, хоча закон передбачає визначення ціни незалежним оцінювачем, бізнес стикається з випадками, коли міноритарні акціонери через кілька років після завершення процедури ініціюють судові спори з вимогою значно підвищити ціну. При цьому суди дедалі частіше апелюють не лише до ринкової, а й до так званої "справедливої" вартості, методики визначення якої в Україні не існує.

Адвокат Групи "Метінвест" Андрій Гінінгер наголосив, що в країнах ЄС, які імплементували Директиву про пропозиції поглинання, коригування ціни обов’язкового викупу здійснює саме регулятор, а не суди. В українських реаліях таку функцію логічно покласти на НКЦПФР. За його словами, після регуляторного коригування ціни подальших судових спорів, як правило, не виникає.

Схожої позиції дотримується і адвокат компанії "Рудь" Роман Кудрицький. Він вважає, що регулятор має відігравати ключову роль у процедурі squeeze-out і встановлювати ціну викупу акцій на максимально можливому рівні, що дозволить захистити інтереси міноритарних акціонерів і водночас зняти ризики для бізнесу.

У Федерації роботодавців підкреслили, що проблему squeeze-out неможливо вирішити виключно через судову практику або точкові законодавчі зміни. Потрібен комплексний підхід, який забезпечить баланс між захистом прав міноритаріїв, роллю незалежної оцінки та межами судового втручання у корпоративні процеси.

Процедура squeeze-out діє в Україні з 2017 року відповідно до статті 65-2 закону "Про акціонерні товариства" і була запроваджена як елемент наближення корпоративного законодавства до європейських стандартів.

Також додамо, в Україні планують спростити та здешевити процедуру реєстрації непублічних випусків акцій . Наразі цей процес залишається складним і витратним, що створює серйозні бар’єри для малих і середніх компаній, а також бізнесу на ранніх етапах розвитку.

Економіка