Розкол у Європі: дві країни проти нафтових санкцій для Росії

10 лютого 2026 р. 15:24

10 лютого 2026 р. 15:24

• Греція та Мальта виступили проти пропозиції ЄС щодо заборони морських послуг для транспортування російської нафти .
• Ці країни побоюються, що такі санкції негативно вплинуть на європейську судноплавну галузь та призведуть до зростання цін на енергоносії.

Єврокомісія запропонувала замінити цінову "стелю" на російську нафту повною забороною морських послуг, необхідних для її транспортування. Однак дві країни ЄС, ознайомившись із пропозицією, виступили проти неї.

Чому Греція і Мальта проти санкцій?

Мова йде про Грецію та Мальту. Під час зустрічі послів ЄС ці дві країни висловили занепокоєння щодо нового пакета санкцій, пише Bloomberg .

Дивіться також Цей один болючий удар по Кремлю дасть негайний результат

За словами джерел, Греція і Мальта остерігаються, що повна блокада морських послуг для перевезення російської нафти вдарить по європейській судноплавній галузі . Зокрема, такий крок нібито може призвести до стрибка цін на енергоносії.

Але цим країни не обмежилися. Також їхні представники попросили надати додаткові роз'яснення щодо санкцій , які розглядаються у 20-му пакеті ЄС:

• відносно обмежень для портів третіх країн, які займаються обробкою нафти з Росії;
• щодо посилення контролю за продажем суден, які зрештою опиняються у "тіньовому флоті" Кремля.

Представник Мальти в Брюсселі Нестор Лайв’єр лише коротко прокоментував позицію його країни, не пояснивши її позицію.

Мальта бере участь у технічних дискусіях, щоб остаточне рішення можна було реально впровадити,
– тільки й сказав він.

Зауважте! Речник грецького уряду взагалі відмовився від будь-яких коментарів.

Яку заборону пропонує ЄС?

Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила пропозиції до 20-го пакета санкцій проти Росії .

Центральною його частиною має стати заборона на надання будь-яких послуг, необхідних для морського експорту нафти Росії. Йдеться насамперед про страхування та логістичні послуги.

Ця ініціатива відображає обмежену ефективність цінової стелі у скороченні нафтових доходів Росії,
– пише видання.

Проте запровадження заборони на послуги залежатиме від підтримки країн "Великої сімки", які разом ввели цінову "стелю" на російську нафту наприкінці 2022 року. Поки що позиція США по цьому питання залишається незрозумілою.

Разом з тим новий санкційний пакет передбачає :

• обмеження проти низки компаній у Китаї та інших країнах, які постачають важливі компоненти для російського озброєння;

• заборону для операторів криптовалют, а також певних банків у Центральній Азії та Лаосі, які підозрюють у допомозі Росії в обході санкцій;

• заборону на експорт верстатів і деякого радіообладнання до Киргизстану тощо.

обмеження проти низки компаній у Китаї та інших країнах, які постачають важливі компоненти для російського озброєння;

заборону для операторів криптовалют, а також певних банків у Центральній Азії та Лаосі, які підозрюють у допомозі Росії в обході санкцій;

заборону на експорт верстатів і деякого радіообладнання до Киргизстану тощо.

Варто знати! Проти обмежень для Киргизстану вже виступила Німеччина. У Берліні вважають, що це може негативно вплинути на двосторонні відносини.

Яку заборону для портів розглядають?

• Брюссель розглядає можливість запровадження санкцій проти портів у Грузії та Індонезії, які залучені у перевалці російської нафти. У разі ухвалення це може стати безпрецедентним кроком – уперше ЄС внесе до санкційних списків портову інфраструктуру третіх країн.

• Під обмеження потенційно можуть потрапити щонайменше два об’єкти: грузинський порт Кулеві та індонезійський порт Карімун.

• Європейським компаніям і приватним особам ці санкції заборонять здійснювати будь-які фінансові та ділові операції з цими портами. Проте для санкцій потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС.

Брюссель розглядає можливість запровадження санкцій проти портів у Грузії та Індонезії, які залучені у перевалці російської нафти. У разі ухвалення це може стати безпрецедентним кроком – уперше ЄС внесе до санкційних списків портову інфраструктуру третіх країн.

Під обмеження потенційно можуть потрапити щонайменше два об’єкти: грузинський порт Кулеві та індонезійський порт Карімун.

Європейським компаніям і приватним особам ці санкції заборонять здійснювати будь-які фінансові та ділові операції з цими портами. Проте для санкцій потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС.

Економіка