Для захисту енергетики Україні потрібні далекобійні ракети як засіб стримування - Яценюк у Мюнхені

15 лютого 2026 р. 00:25

15 лютого 2026 р. 00:25

Як передає кореспондент Укрінформу, про це голова Київського безпекового форуму, експрем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив під час круглого столу "Енергетична війна: як відключити тиранію", організованого КБФ спільно з Мюнхенською конференцією.

"Немає жодного способу – просто жодного – захистити енергетичні об’єкти України. Єдиний шанс – надати Україні далекобійні ракети як засіб стримування. Щоб Росія розуміла, що їй вдарять у відповідь. Ви можете мати тисячі різних передових систем – вони все одно прорвуть цей щит", - сказав він.

За словами Яценюка, саме політична воля союзників у питанні надання далекобійних ракет визначатиме можливість такого стримування.

Експрем’єр також закликав міжнародну спільноту позбутися ілюзій щодо швидкого завершення війни чи готовності агресора до перемовин. "Абсолютно очевидно, що Росія не налаштована на переговори. Також очевидно, що ця війна – надовго. Ми очікуємо, що весна пом’якшить наслідки зими, але ми в будь-якому разі маємо бути готовими до наступної зими", - переконаний він.

Участь у заході, що проходив в Українському домі в Мюнхені, взяли участь генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи "Нафтогаз" Олексій Рябчин, колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв, ексдиректор ЦРУ генерал Девід Петреус, колишній спецпредставник США Курт Волкер, інші дипломати й експерти.

Генеральний директор ДТЕК наголосив, що критичним дедлайном для підготовки до наступної зими є травень: "Якщо до травня ми не матимемо чіткої картини щодо фінансування, це буде червона лінія. До травня ми маємо чітко розуміти на рівні уряду: ось список обладнання, яке нам потрібно. Ось фінансування, яке ми отримуємо, і ось строки виробництва".

Тімченко пояснив, що від моменту виділення фінансування до підключення обладнання минає 10 місяців. "Саме тому моя думка така: щоб відновити те, що було зруйновано – підстанції та генерацію, – травень є крайнім терміном для чіткого розуміння ситуації", - сказав він.

Своєю чергою ексголова правління Нафтогазу наголосив на довгострокових рішеннях та відході від великих концентрованих енергооб’єктів: "Єдиний спосіб – рухатися від великої централізованої енергетики до диверсифікованої, малої автономної генерації. Міста на заході України, як Ужгород, уже повністю відмовилися від централізованого опалення".

За оцінкою Коболєва, переведення близько 5 тисяч багатоквартирних будинків у Києві на автономні системи опалення коштуватиме близько 1,5 млрд євро. "Це значно дешевше, ніж ППО. Це набагато більша стійкість", - вказав він.

Директор з міжнародних питань та сталого розвитку Групи "Нафтогаз" Олексій Рябчин звернув увагу на те, що українські енергетичні компанії вже давно не лише виробляють і розподіляють енергію, а й безпосередньо захищають інфраструктуру, координуючи дії з державою визначаючи пріоритети захисту.

Він також згадав про гостру потребу в обладнанні: "Втрати критичного обладнання – близько 1 млрд доларів. Нам потрібні компресорні станції, газові турбіни. Якщо замовляти зараз в американських компаній – це щонайменше 12 місяців виробництва. Це унікальне обладнання з особливими вимогами до тиску".

Як повідомляв Укрінформ, у столиці німецької Баварії 13 лютого розпочалася 62-га Мюнхенська безпекова конференція – провідний світовий форум для обговорення головних викликів міжнародної безпеки.

Економіка