Посівна-2026: дефіцит добрив загрожує недобором до 10% врожаю зернових

16 лютого 2026 р. 21:27

16 лютого 2026 р. 21:27

На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай  орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.

Про це Delo.ua повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.

Фактори, які впливають на посівну кампанію 2026 року

Як наголосив Коваль, вихід із зимівлі озимих культур - це один з чинників, який може спричинити зміну структури посівних площ.

Суттєвих змін у структурі посівних площ очікувати не варто, однак певні коригування можливі. Їх масштаб залежатиме від кількох факторів, передусім - від результатів перезимівлі озимих культур, зазначив Коваль.

"Якщо, наприклад, певна частина озимого ріпаку загине, а на сьогодні в південних областях з'являється інформація з окремих підприємств, що навіть центральна частина рослинки замерзла. Не бокові листочки, а центральний пагін. Це означає, що, скоріше за все, частина посіву в цих підприємствах буде втрачена", - розповів Коваль.

Десь до третини посівів ріпака перебувають у зоні ризику - там, де сніговий покрив незначний. Озимим ріпаком заісяно близько до 1 млн 100 тис. га, зазначив Коваль.

"Якщо вимерзне не весь ріпак на конкретному полі, а стане рідшим, то його ще можуть залишити, потім підживити, а далі дивитимуться по погоді, тому що пересівати буде дорожче", - зазначив Коваль.

Озима пшениця в нинішній період також піддається певним ризикам. У південних областях та на півдні центральних областей вже присутня притерта льодова кірка, яка ускладнює доступ повітря до рослин і може призводити до їх пошкодження. Відлиги і нічні заморозки також негативно впливають, пояснив Коваль.

Очікується серйозний дефіцит аміачної селітри

Зараз оптимальним рішенням було б внести аміачну селітру по мерзлоталому ґрунту та по льоду, однак її недостатньо, є певний дефіцит. Тому доведеться чекати, зауважив Коваль.

Частина господарств, які заздалегідь сформували запаси, вже розпочали підживлення або планують його.

"За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри оцінюється до 70% від потреби. Вітчизняні хімічні комплекси не встигають виробляти через енергетичну кризу, високу вартість природного газу і його незначну кількість. А імпорт у нас закритий для аміачної селітри у корабельних партіях. Тобто в глибоководні порти військові заборонили імпортувати аміачну селітру, тому, що вона вибухонебезпечна", - розповів експерт.

Тому потрібно думати над альтернативою. Одним із варіантів могла б стати нечиста селітра, а наприклад, вапнякова селітра. Вона не становить загрози.

За словами експерта, можна було б її імпортувати в хороших обсягах, але її треба шукати на ринку, чи вона ще є незайнята.

"Але час вже втрачено, потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недобрати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у значних обсягах - до 10% і більше, за попередніми оцінками", - заявив Коваль.

Врожай зернових очікується орієнтовно на рівні 50 млн тонн плюс-мінус. Проте, як вказує Коваль, є певні застереження, пов'язані із перезимівлею озимих та погодою під час весняної кампанії.

У 2025 році аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових, за даними Мінекономіки.

У разі вимерзання озимої пшениці можливий підсів ярою пшеницею - урожай буде нижчої якості, але прийнятний. Аналогічно, озимий ячмінь можна підсіяти ярим, навіть стерновими сівалками.

Якщо якісь посіви ячменю чи ріпаку будуть знищені, їх потрібно перекультивувати та сіяти іншою культурою. Найімовірніше це буде кукурудза, соя або соняшник, зазначив Коваль.

За словами Коваля, ярий ріпак більш ризикований і ефективний, ніж озимий, тому його сіють значно менше: близько 150-200 тис. га проти 1,1 млн га озимого.

Економічний вплив на посівну

Сьогодні економіка стала дуже залежною від логістики. Яку культуру швидше, простіше і в потрібні кон'юнктурні піки вдається вивозити, на ту аграрій буде орієнтуватися.

"Зараз в Україні на внутрішньому ринку ми експортуємо пшениці десь на 25-30% менше порівняно з минулим роком. Спостерігається тенденція до зменшення. На перше грудня було 35% відставання від минулого року, а валовий збір був плюс-мінус однаковий цього року і минулого. Тобто ми відстаємо по тоннажу, і це тисне на ціни всередині країни", - розповів Коваль.

Аграрії, в яких є складські приміщення притримують своє збіжжя, очікуючи кращих цін, але війна робить це ризикованим - ракети вже неодноразово вражали склади.

Логістика, фрахт і страховка дорожчають, ціни всередині країни падають, рух товарів звужується, експорт відстає, тому напередодні весняної кампанії складається складна ситуація, зауважив Коваль.

Проте, на його думку, значних структурних зрушень у структурі посівних площ все рівно не буде.

Ціни на зернову групу - ячмінь, пшеницю - зараз стоять і досить на низькому рівні, і немає експортного руху в Чорноморському регіоні, плюс Росія демпінгує ціни в цьому регіоні.

Тобто складаються дуже несприятливі умови, а ще зростає логістика, фрахт, страховки і переміщення по території України. Це відбувається через нестачу персоналу та транспорту. Все це працює проти фермера. Особливо це важко для мікро, малого і середнього виробника, який має обмежені склади й вибір культур, зазначив Коваль.

"Все це негативно може впливати на економічну ефективність нашого поточного 2026/2027 маркетингового року", - сказав Коваль.

В Україні посіяно майже 6 млн гектарів озимих культур, й навіть при кризі з мінеральними добривами, врожай пшениці складе близько 20 млн тонн. У випадку, якщо близько 8-10 мільйонів тонн буде харчової, це забезпечить десь на 2,5-3 роки запас продовольчої пшениці. Тобто на продовольчу безпеку поки що всі ці негативні фактори не впливають, заявив Коваль.

Проте, за його словами, це впливає на економічну стабільність і на відтворюваність економічних систем. Тобто аграрних підприємств - малих, середніх, агрохолдингів вертикально інтегрованих, трейдерів, постачальників сировини, комплектуючих і матеріальних ресурсів для виробництва носіння, засобів  захисту.

"Я думаю що, як ми раніше і прогнозували, десь 22-22,5 мільйони гектарів земель будуть засіяні різними культурами, включаючи озимі, які вже посіяні", - підсумував Коваль.

У 2025 році загальна посівна площа в Україні залишилась на рівні попереднього року, склавши понад 23 млн га.

Прогноз від Нацбанку щодо олійних культур

У січневому інфляційному звіті Національний банк України щодо врожаю 2026 року знизив прогноз щодо олійних культур з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.

"Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн т наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики", - йдеться в документі Нацбанку.

Торік агропромисловий комплекс забезпечив до 55% українського експорту, а загальна валютна виручка галузі перевищила 22 млрд доларів.

Економіка