Підвищення ПДВ-порогу для ФОП до 4 млн грн: бюджет може отримати 10 млрд у рік

17 лютого 2026 р. 19:54

17 лютого 2026 р. 19:54

Ініціатива підвищити поріг річного доходу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ до 4 млн грн (еквівалент близько 85 тис. євро) може забезпечити державному бюджету приблизно 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.

Про це заявив Delo.ua координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман.

Він припускає, що новий законопроєкт ймовірно зареєструють уже в березні.

"85 тисяч євро — це поріг європейського стандарту. Ми прямуємо в ЄС, імплементуємо директиву і встановлюємо поріг, який дозволений директивою ЄС", — сказав він.

За його словами, під нове регулювання потраплять не сотні тисяч підприємців, як це могло б бути з порогом у 1 млн грн, який обговорювали раніше, а лише десятки тисяч ФОПів. Експерт відзначає, що негативний вплив на бізнес все одно буде, але він мінімальний.

Поріг доходу в 1 млн грн міг зупинити роботу ФОПів

Нині платниками ПДВ в Україні є юридичні особи та ФОПи на загальній системі з річним оборотом понад 1 млн грн, а також нерезиденти, які постачають електронні послуги в Україні, та підприємці, які добровільно обрали реєстрацію, тоді як ФОПи 1–3 груп на спрощеній системі поки що не зобов’язані платити ПДВ.

Утім Міністерство фінансів пропонувало законопроєкт, який з 1 січня 2027 року мав би змусити ФОПи 1–3 груп з доходом понад 1 млн грн ставати платниками ПДВ за ставкою 20%. Критики наголошували, що цей поріг давно не переглядався з урахуванням інфляції і зараз дуже низький, особливо в порівнянні з Європою, де податкові пороги значно вищі.

Такі плани викликали занепокоєння аналітичних центрів і бізнес-омбудсменів: вони попереджали про великі ризики для малого бізнесу і закликали уряд переглянути ці пропозиції.

Водночас Олег Гетман різко критикував поріг у 1 млн грн, називаючи його «абсолютно неадекватним». Він пояснює, що за такого рівня доходу велика кількість ФОПів була б змушена вести складний бухгалтерський облік, реєструватися платниками ПДВ та оплачувати послуги бухгалтерів. Додаткове навантаження створює й блокування податкових накладних у разі, якщо система визнає операцію «ризиковою», що фактично зупиняє розрахунки.

"Для того, щоб зібрати 40 млрд грн у бюджет, непродуктивні витрати бізнесу складали б від 100 до 115 млрд. Це робить таке регулювання непропорційним і неефективним", — наголосив він.

Замість ПДВ — нові ФОПи

Також Гетман зазначив, що багато підприємців намагатимуться уникнути переходу на ПДВ, і “дробитимуть” бізнес або зменшуватимуть обороти, щоб залишитися нижче порогу.

"Скоріше за все, абсолютна більшість ФОПів , які мають обороти понад 4 млн грн на рік і мали б перейти на ПДВ, не перейдуть. Вони або відкриють другого ФОПа на родичів — маму чи тата, або трохи зменшать свої обороти, щоб залишитися в межах 3,9 млн і не йтимуть цим шляхом", — пояснив він.

Перехід на ПДВ означає «стрибок в зовсім інший вимір» з більшими витратами та складним адмініструванням, тому лише невелика частина підприємців реально стане платниками, а більшість залишиться на спрощеній системі.

Нагадаємо, Україна веде переговори з Міжнародним валютним фондом про нову програму фінансування обсягом понад 8 мільярдів доларів. Щоб отримати ці кошти, потрібно виконати низку попередніх умов — так званих prior actions. Серед них і податкові зміни: запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОПів із річним оборотом понад 1 мільйон гривень, оподаткування міжнародних посилок та податки для цифрових платформ.

Ініціатива щодо ПДВ для ФОПів викликала хвилю критики з боку бізнесу та експертів, які заявляли, що такі нововведення можуть стати серйозним ударом по малому бізнесу, призвести до закриття частини підприємств або переходу в тінь.

На тлі суспільного невдоволення уряд заявив, що відповідний законопроєкт подаватися не буде.

Згодом МВФ погодився скасувати попередні умови (prior actions) для нової програми обсягом $8,1 млрд.

Економіка