Заборона експорту брухту знизила внутрішнє постачання на металургійні комбінати на 26%

18 лютого 2026 р. 14:27

18 лютого 2026 р. 14:27

У січні 2026 року внутрішнє постачання брухту на українські металургійні комбінати скоротилося на 26,7% порівняно з січнем 2025-го — до 92,5 тис. т. Заготівля впала на 18,5%, а виробництво сталі зменшилося на 16,4%.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на дані Української асоціації вторинних металів (УАВтормет).

За оцінками УАВтормет, понад 20% компаній галузі частково призупинили роботу, ще 12% — повністю.

Скорочення постачання брухту пов’язане з забороною його експорту. У січні внутрішнє постачання на металургійні комбінати знизилося зі 126,2 тис. т до 92,5 тис. т, заготівля — з 149 тис. т до 97,1 тис. т, а виробництво сталі — з 611 тис. т до 511 тис. т.

Президент УАВтормет Володимир Бублей пояснив, що внутрішня ціна на брухт нині майже вдвічі нижча за експортну — 160-180 євро за тонну проти 330-350 євро в ЄС. У результаті профіцит металолому змушує заготівельників опускати закупівельну ціну до близько 5 тис. грн за тонну, тоді як у грудні 2025 року вона становила 7-9 тис. грн.

Це призводить до того, що заготівля не покриває логістику, енергоносії, зарплати й податки.

За оцінками асоціації, після втрати великих підприємств, таких як "Азовсталь" і ММК ім. Ілліча, та складної ситуації в енергетиці частина металургійних комбінатів працює не на повну потужність. З початку повномасштабного вторгнення обсяги споживання брухту скоротилися майже в 3 рази — з 3,323 млн т у 2021 році до 1,3 млн т у 2025 році.

Через це вже в січні 2026 року профіцит брухту став рекордним — близько 30 тис. т за місяць, тоді як у 2023–2025 роках щомісячний приріст не перевищував 10–12 тис. т. Меткомбінати здатні переробити лише 60–80% наявного брухту, не враховуючи військовий конверсійний лом, який перевищив 1,4 млн т.

Бублей наголошує, що заборона експорту руйнує брухтозаготівельну галузь, скорочує робочі місця та позбавляє державу валютного виторгу. За його прогнозами, до квітня-травня близько 4 тис. працівників галузі можуть втратити роботу.

Також він критикує аргументи, що заборона експорту "тримає курс гривні": за його словами, курс жодним чином не залежить від того, чи дозволено продавати брухт. Крім того, державні компанії, такі як "Укрзалізниця", через нульові квоти на експорт недоотримують десятки мільйонів гривень валютного виторгу.

В умовах впровадження механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) у ЄС з 1 січня 2026 року, українські виробники сталі мають сплачувати вуглецевий збір до 90 євро за тонну. За словами Бублея, заборона експорту не стимулює модернізацію металургії та не знижує вуглецевий слід. Замість цього галузь продовжує втрачати конкурентоздатність і руйнує сектор заготівлі брухту.

Нагадаємо, Кабмін продовжив обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року. Як зазначила Свириденко, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей. Попри війну, попит на нього лише зростає, адже саме з цієї сировини виготовляють продукцію для оборонного сектору та майбутньої відбудови зруйнованих міст.

Економіка