Китай використовує мита Трампа на свою користь: як Пекін планує домінувати у світовій торгівлі — Reuters

19 лютого 2026 р. 12:26

19 лютого 2026 р. 12:26

Китай бачить можливість використати мита президента США Дональда Трампа на свою користь, переформатувавши світову торгівлю таким чином, щоб захистити свою економіку на $19 трильйонів від тиску з боку Вашингтона в далекому майбутньому, повідомляє Reuters .

Пекін використовує невизначеність, створену Трампом, щоб спробувати вплести величезну виробничу базу Китаю в найбільші економічні групи світу, включаючи Європейський Союз, країни Перської затоки та транстихоокеанський торговельний пакт. Цей крок передбачає прискорення зусиль з укладення близько двох десятків торговельних угод, багато з яких готувалися роками, попри поширені побоювання щодо “надвиробництва” Китаю, нерівного доступу до ринку та слабкого внутрішнього попиту.

Аналіз Reuters сотні статей китайською мовою, написаних китайськими вченими-економістами з 2017 року, показує систематичну роботу політичних радників Китаю над планом реконструкції торговельної політики США та нейтралізації стратегії стримування Вашингтона.

Зараз Пекін втілює цей план у життя. Угода, досягнута з Оттавою під час візиту прем'єр-міністра Канади Марка Карні до Пекіна в січні, яка передбачає значне зниження мит на китайські електромобілі, була першою з багатьох, спрямованих на послаблення впливу США, як свідчать розмови Reuters з десятьма особами, серед яких китайські чиновники й торговельні дипломати.

“Не зупиняйте суперника, коли він робить помилку”, — сказав один китайський чиновник про деструктивну торговельну політику Трампа.

Огляд, складений на основі понад двох тисяч документів з питань торговельної стратегії, схвалених Китайською академією соціальних наук (CASS) та Пекінським університетом, які консультують вище керівництво Китаю, показує, що політичні інсайдери широко визнають: болісні структурні зміни є ціною, яку варто заплатити за довгострокове домінування Пекіна у світовій торгівлі.

За словами двох західних дипломатів, у разі успіху Китай може перевернути більш ніж десятирічну торговельну політику США, поставивши себе в центр нового, сформованого Пекіном багатостороннього порядку.

“Китайці зараз мають чудову нагоду”, — вважає старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Алісія Гарсія Ерреро.

На запитання про підхід Китаю американський чиновник сказав Reuters, що не дивно, що країни з великим торговельним профіцитом прагнуть зберегти глобалізацію.

“Президент Трамп вирішує проблеми, які глобалізація створила для США, тоді як інші країни намагаються подвоїти глобалізацію, оскільки вільний доступ до ринку США зникає”, — заявив чиновник.

Зміна тону

Зміна тону Китаю відображає його розрахунки. Рік тому Пекін посилався на Мао Цзедуна і свою здатність відбивати атаки Заходу в Корейській війні. Зараз, коли Пекін готується прийняти Трампа в квітні, китайські дипломати об'їжджають світ, закликаючи торговельних партнерів приєднатися до захисту багатосторонності та відкритої торгівлі.

У січні Китай відправив свого головного дипломата до Лесото — Трамп спочатку запровадив проти цієї країни 50% тариф, щоб потім пообіцяти співпрацю в галузі розвитку. У суботу, 14 лютого, китайські ЗМІ повідомили, що Пекін запровадить нульові тарифи на імпорт з 53 африканських країн. Тим часом Китай пропонує сусідам митні системи на базі штучного інтелекту та працює над переобладнанням цифрової інфраструктури, що лежить в основі торгівлі.

Такі кроки підкреслюють мету, визначену в програмних документах: настільки глибоко вбудувати Китай у світову торгівлю, щоб партнери не могли дозволити собі відокремитися під тиском США.

“У протидії стратегічній конкуренції США з Китаєм “антивідокремлення” має стати ключовим пріоритетом Китаю”, – написав у 2024 році співробітник Інституту американських досліджень CASS Ні Фен.

Китайські чиновники зараз працюють над прискоренням затяжних торговельних переговорів. З 2017 року Пекін веде переговори з такими країнами, як Гондурас, Панама, Перу, Південна Корея та Швейцарія.

“Ми готові вести переговори про укладення двосторонніх і регіональних торговельних та інвестиційних угод із зацікавленими країнами та регіонами”, — заявив представник Міністерства торгівлі Китаю Хе Юнцянь під час візиту Карні.

У листопаді минулого року міністр закордонних справ Китаю Ван І здивував європейців, порушивши під час переговорів зі своїм естонським колегою питання про можливість укладення угоди про вільну торгівлю з Брюсселем.

Місяць по тому Ван натиснув на Раду співробітництва країн Перської затоки, щоб вона завершила тривалі переговори про угоду про вільну торгівлю. У січні прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер домовився з китайським лідером Сі Цзіньпіном про початок техніко-економічного обґрунтування угоди про торгівлю послугами, яка могла б зменшити бар'єри для британських компаній. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що під час поїздки до Китаю наступного тижня буде прагнути до “стратегічного партнерства” з країною.

Міністр торгівлі Китаю Ван Вентао визначив приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP) пріоритетним завданням. Ця угода має свої корені в підтриманому США Транстихоокеанському партнерстві, яке було розроблено частково для протидії Пекіну, перш ніж Вашингтон вийшов з нього в 2017 році.

Але величезний торговельний профіцит Китаю ускладнює ситуацію. Деякі країни побоюються, що китайські виробники можуть скористатися поліпшеним доступом до ринку, щоб вивести надлишки дешевих товарів за кордон, тоді як внутрішній попит у Китаї залишається млявим.

Головний переговірник США часів адміністрації президента Барака Обами з питань Транстихоокеанського партнерства Венді Катлер, визнала, що Пекін має можливість відстоювати торгівлю та багатосторонність, але зазначила, що він повинен вийти за межі розмов.

“З огляду на величезний торговельний дисбаланс, а також деякі примусові заходи, які Китай зараз вживає проти таких країн, як Японія, важко уявити, як вони можуть дотримуватися своїх обіцянок”, — сказала Катлер.

Високопоставлений європейський дипломат з питань торгівлі відкинув пропозиції Пекіна як “чисту китайську пропаганду”, заявивши, що Брюссель не планує укладати торговельну угоду.

Китайські радники не зневірилися. В інтерв'ю Reuters один з них зазначив, що ЄС і Китай домовилися про історичну інвестиційну угоду 2020 року під час першого терміну Трампа. Однак угода була заморожена в 2021 році, не встигнувши набути чинності, через суперечку щодо санкцій за порушення прав людини.

Уроки

Деякі китайські радники стверджують, що Пекін повинен вивчити, як Вашингтон перетворив на “зброю” глобальні інституції для стримування Китаю, і скористатися можливостями, створеними готовністю Трампа відмовитися від багатосторонніх організацій, таких як Світова організація торгівлі, або відсунути їх на другий план.

Інші стверджують, що Пекін повинен зосередитися на впливі на глобальні стандарти в таких сферах, як інтелектуальна власність, за допомогою ініціатив, таких як програма Сі “Пояс і шлях” та членство Китаю у Всебічному регіональному економічному партнерстві, яке охоплює близько 30% світового ВВП.

Зараз Китай застосовує ці ідеї.

Наприклад, нещодавно оновлена угода з державами Південно-Східної Азії зосереджена на торгівлі, що базується на штучному інтелекті та цифрових технологіях, де Китай сподівається забезпечити собі перевагу першопрохідця.

Ризики

Однак ризики, які торговельний профіцит Китаю в розмірі $1,2 трильйона становить для виробничих секторів торговельних партнерів, важко не помітити.

Колишній генеральний директор СОТ і комісар ЄС з питань торгівлі Паскаль Ламі каже, що китайські компанії відправляють до Європи більше товарів, ніж ЄС може поглинути.

“Це загадка, як, з огляду на характер режиму, на колективну кмітливість, як це так, що їм не вдалося збалансувати свою економічну модель?”, — зазначив він.

Не всі вважають, що зближення з Китаєм є найпростішим способом зменшити залежність від США.

Стівен Нагі з Інституту Макдональда-Лор’є в Оттаві каже, що угода Карні з Сі про зниження мит, схоже, має на меті створити важелі впливу перед переговорами щодо торговельної угоди між США, Мексикою та Канадою (USMCA).

“Я думаю, його ставка є неправильною”, — додав Нагі, передбачаючи, що Трамп не піддасться на вмовляння.

Мексика, зі свого боку, побоюється поставити під загрозу доступ до ринку США, занадто наблизившись до Китаю.

Торговельні партнери Пекіна дійсно потребують, щоб Китай пожвавив споживання, зазначає економіст Фред Нойман.

Міністр торгівлі Китаю заявляв, що зростання імпорту є пріоритетом, оскільки Пекін готується до запуску свого наступного п'ятирічного плану в березні, відповідно до зобов'язання збільшити частку споживання у ВВП.

Але відновлення балансу — це довгостроковий проєкт. Трампу залишилося три роки на посаді, і наступна адміністрація США може повернутися до створення коаліцій для стримування Китаю.

“Китай повинен глибоко вивчити логіку дій США в міжнародних інституціях та можливі наступні кроки, які він може вжити, щоб краще реагувати на дедалі жорсткіші стратегічні наступи в майбутньому”, – написав у 2023 році Чжао Пу, який на той час працював у Китайському народному університеті, а зараз є дослідником у CASS.

Раніше WSJ писало, що Китай також користується розбратом , який залишив Трамп у трансатлантичному альянсі, засудивши прагнення президента США захопити Гренландію та намагаючись “переманити” американських союзників обіцянками надійного торговельного партнерства. Пекін розглядає розрив у трансатлантичних відносинах як можливість. Але коли деякі традиційні союзники Вашингтона зближуються з Китаєм, вони чітко усвідомлюють небезпеку залишити “обійми” США, щоб зрештою опинитися в руках іншої наддержави.

Економіка