Аграрії на межі: кадровий дефіцит і нові вимоги до "критичності" ускладнюють підготовку до посівної

20 лютого 2026 р. 12:09

20 лютого 2026 р. 12:09

Аграрний сектор України входить у новий сезон в умовах значного кадрового дефіциту, зростання витрат та посилення регуляторних вимог. Мобілізація працівників, зміни до критеріїв визначення критично важливих підприємств і нестабільність логістики створюють додаткові ризики для виробництва та продовольчої безпеки.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на реліз компанії "Вітал-агро".

Представниця компанії Катерина Білик розповіла, що підприємство наразі працює на межі кадрових можливостей. Частина співробітників мобілізована, інші перебувають у статусі бронювання.

"В умовах, коли аграрний цикл не можна зупинити або перенести, навіть вибуття кількох ключових спеціалістів створює серйозні ризики для виробничого процесу. Фактично ми працюємо на межі кадрових можливостей", — зазначає вона.

За останній рік двоє працівників компанії були мобілізовані. Обидва виконували ключові функції, пов’язані з технікою та технологічними процесами.

Найбільший дефіцит наразі спостерігається серед робітничих професій — механізаторів, трактористів, водіїв великогабаритної техніки, слюсарів та механіків. Саме ці працівники забезпечують посів, обробіток ґрунту, збирання врожаю та технічне обслуговування. Без них підприємство фізично не може функціонувати. Пошук заміни таким спеціалістам практично неможливий, оскільки сучасна техніка потребує високої кваліфікації, а підготовка кадрів триває роками.

Виклики для виробництва

Суттєвим викликом для аграрних підприємств стали зміни у нормативній базі. За інформацією Кабінет міністрів України та Міністерство економіки України, критерії отримання та підтвердження статусу критично важливого підприємства були посилені. Зокрема, збільшено вимоги до рівня середньої зарплати, фінансових показників і галузевих критеріїв.

"Процедура підтвердження статусу стала складнішою та довшою. Через значну кількість заяв рішення може ухвалюватися місяцями. До його прийняття продовжити бронювання неможливо", — пояснює Білик. Вона додає, що підвищення порогу земельного банку та фінансових показників ускладнило доступ до статусу для середніх господарств.

За її словами, нові критерії орієнтовані на великі компанії. Підприємства середнього масштабу ризикують втратити статус не через припинення діяльності, а через зміну формальних вимог.

Кадровий дефіцит вже призвів до часткового призупинення окремих напрямів роботи. Найбільша проблема виникла у сфері логістики: дефіцит водіїв безпосередньо впливає на перевезення зерна та виконання контрактів. Водночас основний напрям діяльності — вирощування зернових і тваринництво — продовжує працювати. Проте компанія змушена відкладати інвестиційні проєкти, модернізацію та будівництво інфраструктури.

Працівники, які залишилися, виконують значно більше функцій, що призводить до фізичного виснаження, технічних помилок і підвищеного ризику аварій. Паралельно зростають витрати на пальне, ремонт, оренду та оплату праці, тоді як ціни на продукцію залишаються обмеженими через логістичні труднощі.

На врожайність, за словами спікерки, значно впливають і кліматичні фактори. Останні роки характеризуються екстремальними погодними умовами: посуха 2025 року призвела до значних втрат. Коли до цього додається кадровий дефіцит, негативний ефект лише посилюється.

Що може стабілізувати ситуацію

Серед ключових рішень, які могли б покращити ситуацію, представниця бізнесу називає прозорі критерії критичності, доступне фінансування, стабільну енергетику та підтримку аграрного сектору за європейською моделлю.

Підготовка до нового сезону відбувається в умовах обмежених ресурсів.

"Фактично нові критерії орієнтовані на великі компанії. Підприємства середнього масштабу ризикують втратити статус не через припинення діяльності, а через зміну формальних вимог", — підсумовує Білик.

Експерти зазначають, що ситуація в аграрному секторі потребує системних рішень, адже стабільність виробництва безпосередньо впливає на економіку та продовольчу безпеку країни.

Додамо, що на посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай  орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.

Економіка