Відновлення опалення абонентам Дарницької ТЕЦ: експерт розповів, що для цього треба і можна зробити

27 лютого 2026 р. 14:23

27 лютого 2026 р. 14:23

Дарницька ТЕЦ забезпечувала опаленням та гарячою водою Дніпровський та Дарницький райони Києва. Тож після того, як вона через атаки росіян зупинилася, мешканці вказаних районів залишилися без опалення посеред зими. Що насправді можна зробити для повернення опалення у домівки абонентів Дарницької ТЕЦ, у статті « Чи повернеться тепло на Дарницю, або Пристрасті навколо столичної ТЕЦ-4 » розповів директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко .

За словами автора, на поверхні лежать кілька варіантів вирішення проблеми. Перший із них – це залишити відновлення теплоелектроцентралі на совісті власника – Анатолія Шкрібляка. Адже Дарницька ТЕЦ – приватна власність , а не державна.

«Зрозуміло, що сподіватися на цей варіант можуть лише марсіани, які жодного дня не жили в сучасній Україні. До речі, ми знайшли контакти пана власника, щоб розпитати про стратегію відновлення підприємства, але він не відповів ані на наші дзвінки, ані на повідомлення», – пише Сергієнко.

Другим варіантом він називає відновлення ТЕЦ за рахунок державного та міського бюджетів. Однак націоналізація в цьому випадку відпадає, адже, як зазначає Сергієнко, власник миттєво звернеться до Лондонського суду його Величності.

«А вердикт суду абсолютно передбачуваний: приватна власність (навіть металобрухт) священна й… далі по тексту. При цьому ніхто не дасть гарантії, що наступної зими ТЕЦ знову не буде розбомблена росіянами», – йдеться у статті.

Третій варіант – збудувати десяток теплових станцій середньої потужності, які замінили б 1080 Гкал/год теплової потужності Дарницької ТЕЦ. На думку автора, це непоганий варіант, однак реалізувати його за 6–8 місяців навряд чи можливо.

Четвертим варіантом Сергієнко називає забезпечення 1100 будинків мінікотельнями, які нашвидкуруч можна встановити у дворах чи на дахах багатоповерхівок. Цей варіант за словами автора, є більш реалістичним, але так само дуже витратний.

«Нарешті, є п’ятий, доволі екзотичний, варіант — встановити в усіх квартирах індивідуальні газові чи електричні котли. Тут виникне безліч організаційних, фінансових і технічних складнощів, але такі прецеденти в Україні вже мали місце. Навіть під Києвом є житлові масиви, де в кожній квартирі — індивідуальний газовий котел, хоча витяжка спільна, на дах, що убезпечує жильців від дихання продуктами згорання від сусідів знизу та з боків», – додає Сергієнко.

Водночас він зазначає, що усі перелічені варіанти мають різну вартість, терміни реалізації та рівень ризику, але жоден – не є швидким та дешевим. Тому в даному випадку, наголошує автор, вибір полягає не між поганим і добрим, а між довгостроковою реконструкцією системи теплопостачання лівого берега Києва та тимчасовими аварійними заходами, які лише купують час. А час у цій історії — це ще одна зима.

Тоді як столична влада на питання щодо розвитку подій відповіла наступним чином: « Після чергового масованого обстрілу об’єктів критичної інфраструктурі міста Києва у ніч проти 3 лютого 2026 року без централізованого опалення залишилася частина житлових будинків у зоні обслуговування ТОВ «Євро-Реконструкція» (Дарницька ТЕЦ) у Дарницькому та Дніпровському районах міста через пошкодження теплоджерела. Наразі роботи з відновлення тривають, враховуючи рівень уражень внаслідок ворожої атаки.

ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює координацію з профільними державними установами, для проведення відновлювальних робіт надається необхідна ресурсна допомога, враховуючи функціональне значення цього об’єкта. Лише за результатами проведених робіт з ліквідації та ретельного обстеження станції фахівцями будуть сформовані більш ґрунтовні висновки. Основним завданням наразі є відновлення роботи теплоенергетичного обладнання ».

«Із цієї відповіді зрозуміло лише одне — рішення поки що немає. Якщо ж держава справді хоче розв’язати цю проблему, а не перекидати «гарячу картоплину», вона має діяти не через заяви, а через рішення. Кабінет міністрів повинен невідкладно розробити, а Верховна Рада невідкладно ухвалити спеціальний закон про тимчасове державне управління об’єктами критичної інфраструктури в умовах воєнного стану з чітко визначеним механізмом взаєморозрахунків із власником», – пише Сергієнко.

Водночас Кабмін за його словами, має запровадити окремий правовий режим для стратегічних теплоенергетичних об’єктів, визначити джерела фінансування їхнього відновлення та граничні строки ухвалення рішень. Інакше, додає автор, будь-які «плани відновлення» так і залишаться на папері, а відповідальність розчиниться між рівнями влади.

«Дарниця стала заручником старих приватизаційних рішень, воєнних ризиків і управлінської невизначеності. Але тепло повертається не пресрелізами. Воно повертається конкретними правовими рішеннями або щодо статусу ТЕЦ, або щодо альтернативної системи теплопостачання. Питання вже не в тому, хто винен. Питання в тому, чи з’явиться у влади сміливість ухвалити рішення, яке буде дорогим, складним і політично невигідним, але необхідним», – підсумував Сергієнко.

Раніше ексочільник оператора ГТС Сергій Макогон зазначав, що, аби встигнути підготуватися до наступного опалювального сезону 2026-2027 років, Києву необхідний гібридний підхід , при цьому когенерацію потрібно доповнювати масовим встановленням модульних квартальних котелень. У таких умовах когенерація дає енергетичну безпеку для критичної інфраструктури, а модульні котельні — масове та надійне тепло.

Щоправда, за словами Кличка, повністю замінити систему централізованого опалення столиці (найбільшу в Європі і побудовану колись під великі ТЕЦ) на теплозабезпечення локальними джерелами тепла чи когенераційними установками неможливо. На цьому, мовляв наголошують всі експерти та фахівці.

Економіка