Могли гріти міста України взимку: чому майже половину "міні-ТЕЦ" від США досі не запустили

02 березня 2026 р. 13:10

02 березня 2026 р. 13:10

• Україна отримала 188 когенераційних установок від USAID, але понад 40% з них досі не запустили.
• Увести в експлуатацію "міні-ТЕЦ" складно через бюрократичні вимоги, а також потребу у фінансових і кадрових ресурсах.

За останні чотири роки Україна безкоштовно отримала від міжнародних партнерів майже 200 когенераційних установок (КГУ). Їх розподіляли по різних містах, аби пом'якшити наслідки регулярних російських обстрілів енергетичної інфраструктури.

Що відомо про КГУ від американців?

Частина обладнання й справді допомогла українцям пережити складну зиму, однак понад 40% техніки досі простоює. Масштаби ситуації різняться залежно від регіону, але є принаймні дві спільні причини – гроші й спеціалісти, йдеться в аналізі NGL.media .

Дивіться також Світла більше, але не всюди: в яких регіонах досі тривають відключення та чи стане краще навесні

Нагадаємо, обладнання надходило в Україну в межах "Проєкту енергетичної безпеки" у 2018 – 2025 роках, адже торік наприкінці березня у США повідомили про закриття USAID і зупинку усіх поточних ініціатив.

Когенераційна установка – це обладнання для одночасного виробництва електричної та теплової енергії з одного джерела палива. Наприклад, передані американцями "міні-ТЕЦ" працюють на газі, тому їх називають газопоршневими.

Більшість допомоги отримували на свій баланс місцеві теплокомуненерго, щоб під'єднати установки до комунальних мереж (газ, вода, електроенергія) і трубопроводу.

Можна сказати, що це великий міський генератор, який, крім виробництва електрики, ще й гріє воду. Утім головний запит більшості громад полягає в електрогенерації, тепло використовується як супутній ефект роботи установки,
– пишуть у ЗМІ.

За словами виконавчого директора "Асоціації Енергоефективні Міста України" Святослава Павлюка , перевага когенерації у тому, що вона може швидко "підхопити" навантаження у разі аварій чи атак, тож забезпечує стійкість енергосистеми.

Згідно з інформацією Мінрозвитку, загалом USAID передав Україні 188 когенераційних установок . За допомогою запитів у ОВА журналісти зібрали інформацію про 137 із них, і лише 59% наразі уведені в експлуатацію.

Чому понад 40% досі не запустили?

• Витрати на встановлення

Наприклад, за останні два роки Бердичів на Житомирщині отримав 5 КГУ загальною потужністю 1,24 мегавата, що дозволяє закрити 40% потреб комунальників під час пікових навантажень опалювального сезону. Однак жодну установку так і не запустили.

У місцевому теплокомуненерго пояснюють це нестачею грошей: "Ми зробили проєкт підключення, залили фундаменти під КГУ. Взяли кредит на 13 мільйонів гривень, щоб закупили автомати плавного пуску, кабелі. Проте виявилося, що для підключення газу треба врізати окремі вузли подачі, а це мільйони гривень…"

Один із них там оплатити самостійно, решту грошей міськрада пообіцяла дати в лютому. Наразі разом із кредитом комунальне підприємство витратило 15,6 мільйона гривень, але жодна установка досі не працює.

Інша ситуація у Звягелі – місто отримало від USAID дві КГУ загальною потужністю 260 кіловат. Вони покривають близько чверті потреби "Звягельтепла" в електроенергії під час опалювального сезону.

На монтаж і проєктно-кошторисну документацію витратили майже 3 мільйони гривень, із яких 1,6 мільйона гривень були з місцевого бюджету, а решта – кошти комунального підприємства.

У нас не було труднощів. На початку листопада 2025 року ми запустили ці установки,
– каже директорка Людмили Тодорович.

• Бюрократичні процеси

Старший радник "Асоціації операторів критичної інфраструктури України" Сергій Пінчук пояснив, що інша причина тривалого запуску КГУ – десятки документів, які потрібно зібрати комунальникам. Ба більше, у кожної громади проєкти відрізняються, адже мають враховувати безліч технічних особливостей, як-от місце встановлення, відстані до електро- і газових мереж, набір матеріалів для підключення тощо.

Є випадки, коли міста підключали установки за 2 – 3 місяці, а в інших – процес затягнувся на роки. Впливають не лише технічні, а й фінансові та кадрові фактори.

Наприклад, останній етап роботи – приїзд представників виробника, які все перевіряють і запускають установку. Чекати їх іноді теж треба понад місяць,
– пояснив експерт.

• Витрати на обслуговування

Обслуговувати таке обладнання також недешево. До слова, Львів отримав 8 газопоршневих установок, на встановлення яких міський бюджет витратив 55,3 мільйона гривень. Окрім того, "Львівтеплоенерго" уклало договори на рік сервісного обслуговування – на 12,1 мільйона гривень, що було умовою виробників КГУ.

• Нагадаємо, Україна вже розпочала підготовку до наступного опалювального сезону . Ключові елементи плану містять пункти щодо захисту об'єктів критичної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації, альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури тощо.

• Ексклюзивно для 24 Каналу директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів, що час для цього справді настав. Окрім того, викликом стане літній пік споживання електроенергії в липні – серпні.

Нагадаємо, Україна вже розпочала підготовку до наступного опалювального сезону . Ключові елементи плану містять пункти щодо захисту об'єктів критичної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації, альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури тощо.

Ексклюзивно для 24 Каналу директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів, що час для цього справді настав. Окрім того, викликом стане літній пік споживання електроенергії в липні – серпні.

Економіка