Плани енергетичної стійкості: все добре, але нічого незрозуміло

09 березня 2026 р. 11:43

09 березня 2026 р. 11:43

6 березня відбулося перше засідання Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст. Про це повідомила пресслужба Кабміну з посиланням на прем'єр-міністра України Юлію Свириденко.

Забезпечуємо системну роботу з виконання планів. Для цього визначили та закріпили відповідальних за ключовими напрямами, - зазначила прем'єр-міністр.

Далі йде перелік завдань і відповідальних за них:

• Захист об'єктів критичної інфраструктури - віцепрем'єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин.
• Розвиток розподіленої генерації електричної та теплової енергії - перший віцепрем'єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль та Олексій Кулеба.
• Забезпечення безперебійного теплопостачання, водопостачання та водовідведення - Олексій Кулеба та голови ОВА.
• Створення умов для залучення бізнесу до здійснення заходів з виконання комплексних планів сталості регіонів, зокрема шляхом запровадження спрощених процедур та відповідних регуляторних рішень - міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв та голова НКРЕКП Юрій Власенко.

Особливий пріоритет - прифронтові області та столиця. Окремо обговорили питання підготовки плану стійкості для Києва, очікуємо його подання від міської влади до вівторка, зазначає Кабмін.

Починаємо фінансування виконання планів. Виділяємо перші 10 млрд грн із резервного фонду на забезпечення реалізації планів стійкості. Голови ОДА та міських рад несуть персональну відповідальність за виконання планів. Разом працюємо над стратегічною перебудовою нашої енергосистеми та підготовкою до наступних опалювальних сезонів, - наголосила Юлія Свириденко.

А кількома днями раніше, на засіданні РНБО під головуванням президента України, було затверджено Комплексні плани стійкості регіонів та обласних центрів у рамках підготовки країни до наступного осінньо-зимового періоду. Про це 3 березня повідомило Міністерство розвитку громад та територій.

Водночас документ не затверджено для міста Києва - столиці надано додатковий час для підготовки, - уточнювало Мінрозвитку.

Ми сформували плани під час проходження найскладнішого опалювального сезону за час повномасштабної війни, на основі реального досвіду цієї зими - атак, відключень, аварій і відновлень. Основний фокус - прифронтові території. Цей план - не на одну зиму. Це довгострокові рішення, які працюватимуть роками, посилюючи стійкість громад. Робимо все, щоб навіть під час масованих ударів системи тепла, води, електроенергії та логістики залишалися стабільними та не зупинялися, - запевнив зазначив очільник Мінрозвитку Олексій Кулеба.

Комплексні плани стійкості базуються на чотирьох ключових напрямах: захисті критичної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації, резервному та альтернативному живленні, а також децентралізації теплогенерації. Їхня реалізація допоможе підвищити автономність регіонів і готовність систем життєзабезпечення до роботи в умовах військових викликів.

Міністерство також відзвітувало про минулий опалювальний сезон:

• Загалом у жовтні 2025 року було запущено понад 17 000 котелень і понад 16 000 км теплових мереж.
• Тепло подали в більш ніж 71 000 багатоквартирних будинків і понад 24 000 об'єктів соціальної сфери.

Станом на 3 березня 2026 року фактично опалюється 70 103 житлових будинки (98,5%) та 24 555 об'єктів соціальної сфери (100%), включно з прифронтовими регіонами, - зазначає Мінрозвитку.

Паралельно триває посилення розподіленої генерації: вже експлуатується 465 одиниць обладнання загальною потужністю 651,5 МВт для підприємств ЖКГ.

Однак, до статистики є питання: у найскладніший період зими, після російських обстрілів тільки в Києві без опалення залишалися 6 тисяч будинків, а після повторних атак на столицю, наприклад, 12 лютого повідомлялося про відсутність тепла в 2900 столичних будинках. Влада визнає, що для 1126 багатоповерхівок столиці - це системна тривала проблема після руйнування російськими атаками Дарницької ТЕЦ, про що неодноразово писав Соцпотрал, тобто ці будинки в опалювальний сезон фактично вболіваємо місяці стоять без подачі тепла.

Так як же тоді з 70 тисяч будинків по країні вийшла бадьора цифра в 98,5% тих, у яких є тепло, якщо тільки ситуація в Києві показує, що їх понад півтора відсотка?

Можна припустити, що саме 3 березня в країні було 98,5 відсотка будинків, підключених до енергетики. Але тоді в чому сенс такої одноденної статистики? Можна ж скористатися практикою порівняння успіхів із показниками 1913 року, але це не відображає реальної картини проблем в енергетиці та, зокрема, з опаленням житлових будинків по країні.

Економіка