Держфінмоніторинг: рекорди у звітах, нуль у справах і сотні мільйонів виведені з країни

10 березня 2026 р. 08:36

10 березня 2026 р. 08:36

Чотири місяці минули з моменту оприлюднення подробиць операції «Мідас» .

Те, що починалось як ураган п’ятої категорії, швидко вщухнуло до помірного вітерця, який хіба що здіймає пилюку під час судових слухань. Наглядову раду НАЕК «Енергоатом» змінили, але не керівництво, попри те, що нинішній т.в.о. голови правління Павло Ковтонюк є на плівках Національного антикорупційного бюро. Обізнані люди кажуть, що й «шлагбаум» нікуди не зник, адже НАЕК і досі може блокувати оплати підрядникам. От тільки ніхто про нього вже не говорить, а НАБУ припинило прослушку. Олексій Чернишов вийшов під заставу. Для Германа Галущенка заставу шукають і знайдуть. Тимур Міндіч з Олександром Цукерманом в Ізраїлі. Андрій Єрмак очолив якийсь там комітет в Національній асоціації адвокатів. Президент переконує всіх і себе, що корупція в Україні на рівні будь-якої країни Євросоюзу. Так, наче ніхто не помітив, що маєтків у «жк династія» чотири, а потенційних власників — тільки Чернишов і Міндіч.

Та найцікавіше, що ніхто так і не відповів на ключове запитання цієї історії: як учасникам схеми вдалося відмити більш як 100 млн дол.?

По-перше, якщо така можливість є, її непогано було б прикрити, бо «шлагбауми» на наших теренах не переведуться. А, по-друге, непогано було б спитати у відповідальних осіб, що ж їх так засліпило, що вони не помітили, як країну залишає річний бюджет Житомира чи Чернівців? Бо дещо бентежить, що реальний головний «відмивала» цієї схеми — Івор Омсон — ще гроші з «вишок Бойка» відмивав, і, попри весь поступ боротьби із легалізацією злочинних доходів, не втратив в Україні жодних можливостей для надання своїх специфічних послуг. Пікантності додає той факт, що здебільшого клієнти Омсона — не українці, а росіяни, тобто тут тобі і співпраця з країною-агресоркою, і фінансування тероризму, словом, фул-хаус фінансового моніторингу. Роками у всіх під носом. Як так?

Державна служба фінансового моніторингу України — малоцікава громадськості організація, бо до ладу розуміють суть її роботи одиниці. Тим не менш щоразу, коли банк вас просить якісь довідки, оновлення даних чи взагалі блокує ваш рахунок до з’ясування обставин, — це вимоги фінмону. Банки збирають ці цінні та не дуже відомості про походження ваших кревних не для себе, а для Держфінмоніторингу. Щоб там пильне око фінансового розвідника виявило підозрілі операції та миттєво зупинило злодіяння. З достовірного у цьому реченні тільки те, що Держфінмоніторинг реально є підрозділом фінансової розвідки.

Добре, «вишки Бойка» — це дикі часи, коли гроші носили в пакетах BMW. Багаторічне виведення коштів із Приватбанку буцімто було такою інноваційною схемою, що її й не могли розгледіти. А зараз які виправдання?

Ми вже давно не дикуни, ми з року в рік посилюємо вимоги та обмеження, автоматизуємо процеси і навіть трохи перебираємо з обачністю.

Українські банки скоро будуть чемпіонами світу із кількості критеріїв ризиковості — їм довідки про доходи вже навіть пенсіонери подають. Українські працівники боятимуться підвищення зарплати, бо, не дай боже, не відповідатимуть «заявленому фінансовому профілю». А у владі вже тотальний дефіцит кадрів, бо довічний статус ПЕП (політично значущої особи) — це довічна підвищена ризиковість. Фінмон наш не подобається ані людям, ані банкам, водночас узагалі не обтяжує ані корупціонерів, ані сам Держфінмоніторинг.

Його очільник Філіп Пронін — легенда у вузьких колах. На ZN.UA вийшов не один текст про чудасії від Проніна ще з часів його перебування в Агентстві з розшуку та менеджменту активів ( тут , тут і тут , наприклад). Що сказати, він залишається вірним собі й досі.

Стрічка новин Держфінмону — це ярмарок марнославства.

«У жовтні Держфінмоніторинг продемонстрував найвищі показники з початку року — до правоохоронних органів передано 208 матеріалів...». Тут же поряд: «За 10 місяців ми передали до правоохоронних органів понад 300 матеріалів... це у 14 разів більше, ніж торік». То за жовтень — 208, а за десять місяців — 300? І якщо це у 14 разів більше, то торік, виходить, було 20? Але потім з’являються дані за 11 місяців, а в них вже 1200 повідомлень, і це (тут скромність узяла гору) у чотири рази більше, ніж торік. То виходить, торік було 300, а не 20, чи все ж 20, а не 300?.. Так раз по раз у нас жбурляють якісь рекорди, зростання в рази і приголомшуючі пояснення, що усе це «результат системної аналітичної роботи та правильно вибудованих процесів».

Узагалі Держфінмоніторинг нормальна організація, у них є чіткі критерії звітності, індикатори, визначені формулювання і все, що треба, для адекватного інформування про результати. І якщо залізти у саму звітність, то рекорди не проглядаються. Пронін став головою Фінмону 31 грудня 2024-го, тобто весь той рік — не його надбання, натомість увесь 2025-й — безпосередньо його. Ми залюбки порадували б вас і свіжішими даними, але їх досі, у березні, нема — рекорди в Exel не влазять.

Так от, наприклад до НАБУ за звітні періоди було передано: 2024 року — 156 матеріалів на 7,6 млрд грн, а 2025-го — 125 на 7,4 млрд. У штуках, бо для Проніна звітність у штуках прийнятна, — очевидне зниження. Але глянемо на суть. Так, суми майже ідентичні, от тільки 2024 року її левова частка припадала на топ-чиновників, держслужбовців і керівників держпідприємств, а 2025-го — на загадкову категорію «інші особи». Ой...

При цьому НАБУ неодноразово публічно скаржилося на труднощі з отриманням інформації з Держфінмону. Зокрема, на тимчасовій слідчій комісії ВР щодо операції «Мідас» з’ясувалося, що 2025-го зі 109 запитів НАБУ отримали відповіді тільки на 50, та все ж не обійшлося без рекорду — відповідь на один із запитів бюро чекало 319 днів. Пронін на це відповів, що, мовляв, це «просто неправильна статистика». Дійсно, краще його статистику взяти, там відповідей більше, ніж запитів, у 14 разів.

Конкретно у справі про 100 млн дол. НАБУ так і не отримало нічого з фінмону, ні до, ні після того, як результати розслідування вже стали публічними.

Зрозуміло, що НАБУ особисто Проніну не подобається.

Є справа про розкрадання коштів на будівництві фортифікацій Полтавською ОВА, керівником якої на той момент був Пронін, а його заступником — Богдан Корольчук, його ж нинішній заступник у фінмоні (ні, не сіамські близнюки). Там 14 окремих епізодів різних ступенів зухвалості, включно зі створенням мережі ухиляння від мобілізації. Є результати обшуку у Корольчука, вже коли він був у фінмоні. Знайшли прям готовий конверт-центр: печатки різних юросіб-резидентів, документи юросіб-нерезидентів, десятки SIM-карт, 300 тис. дол. і 3 млн грн готівки і папку з підписом «АРМА». Милота!

Проте Держфінмон ігнорує не лише НАБУ. Бюро економічної безпеки скромніше, там допоки скаржаться пошепки у кулуарах, але наші джерела у відомстві підтверджують, що претензії аналогічні — будь-якої інформації не допросишся, а витрачені на це час і сили значно переважають зрештою якість отриманого. Навіть ходили у банкірів питати, чи дійсно у нас аж такі провали у зборі інформації, але ні — все є, все передається, от тільки дивним чином розчиняється за дверима Держфінмону.

Для Проніна провали в пам’яті загалом не дивина. Наприклад, судячи з його декларації , він не знає, скільки його дружина заробляє, скільки у неї на банківських рахунках, скільки вклала у цінні папери, яка вартість двох її BMW. Та вже у звіти фінмону глянув би, чи що.

Натомість, коли треба, то пам’ять точно не підводить. Ми вже описували , як свого часу Пронін організував торгівлю інформацією в АРМА і навіть вимагав надати йому доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб масштабувати бізнес. Папочка «АРМА», знайдена уже на його новій роботі, натякає, що бізнес цей триває. Проніна брали на нову роботу, чудово знаючи про ці таланти, і, вочевидь, саме вони зацікавили у ньому роботодавців з Банкової. Їм на чолі Держфінмоніторингу якраз і потрібна була готова на все людина без сумління та з ініціативою. Те, що Пронін навіть не захитався ані після нових розслідувань проти нього, ані після операції «Мідас», — яскраве свідчення того, що Банкова все ще зацікавлена у його «найкращих» якостях. Бо абсолютно чорних схем не існує, будь-яке відмивання та виведення грошей з країни, особливо в часи нинішніх обмежень, — помітні і буквально майоріють червоними прапорцями. Пронін якраз той, хто і прапорців не помітить, і всі запити про них від слідства проігнорує, коли треба, з’їздить у відрядження до Танзанії замість засідання ТСК, а як будуть напосідати, то піде на лікарняний. Зручна людина.

За всі ці місяці ніхто у владі й слова не зронив про його звільнення, про перезавантаження Держфінмоніторингу. Не задався питанням, як же так вийшло, що скоро вже сторожа президентського паркінгу обиратимуть за відкритим конкурсом, а керівника фінансової розвідки досі призначають кулуарно і без будь-яких критеріїв профпридатності.

Ми і далі будемо носити довідки та уточнення в банки, доводити походження кожної копійки. Кліщами тягти на держслужбу людей, які не впевнені, що ілюзорна можливість покращити країну варта пожиттєвого статусу ПЕП з усіма обтяженнями, включно для рідних. Щоб потім дізнаватися, що з країни вкотре вивели купу грошей і ніхто навіть не поцікавився, як це взагалі можливо.

До речі, сам Пронін у згаданій декларації стверджує, що він — колишній держслужбовець категорії «А», ексзаступник керівника АРМА та нинішній голова Держфінмоніторингу — не належить до ПЕПів. Навіть тут усіх намахав.

Економіка