Україна створює власний штучний інтелект — деталі від Мінцифри
11 березня 2026 р. 13:11
11 березня 2026 р. 13:11
Україна працює над створенням власної великої мовної моделі штучного інтелекту (LLM), яка стане основою для державних сервісів, чатботів та AI-асистентів. Проєкт реалізує Міністерство цифрової трансформації разом із партнерами.
«Ми маємо місію — увійти в трійку країн світу з розвитку та впровадження ШІ до 2030 року. Зараз ми переходимо від цифрової до агентивної держави, де AI-асистенти проактивно задовольняють потреби громадян і держави», — зазначив він.
📌 Немає змоги читати? Скористайтеся нашим аудіоформатом, достатньо натиснути на зображення у новинах на Finance.ua.
Йдеться не про створення нового чатбота на кшталт ChatGPT чи Gemini, а про базову технологію — «ядро», на якому працюють такі системи.
«Ми не створюємо новий ChatGPT або Gemini чи будь-який інший продукт. У межах кожного такого продукту є ядро, мозковий центр. Це ядро — велика мовна модель», — зазначає Цьвок.
За його словами, така модель — це велика нейронна мережа, навчена на масивах інформації.
Навіщо Україні власна мовна модель
Однією з головних причин створення української LLM є те, що
іноземні моделі часто не розуміють український контекст.
«Ми хочемо створити модель, яка буде проукраїнською: розумітиме українську мову, культуру, історію, термінологію, національні особливості. По суті, це закладання цеглинки нашого ДНК у сферу штучного інтелекту», — каже представник Мінцифри.
Ще одна причина —
інформаційна безпека,
адже під час війни важливо, щоб відповіді штучного інтелекту не містили маніпуляцій щодо України.
«Не має виникати сумніву щодо Криму або щодо причин, які спровокували війну на Сході України», — наголосив Цьвок.
Крім того, очікується, що
українська модель буде у 2,5−3 рази дешевшою
за іноземні аналоги.
Де зберігатимуться дані
Важливою особливістю української моделі стане
контроль за даними
, адже їх можна буде розгортати
на власній інфраструктурі — без передачі інформації за кордон.
Це відрізняється від популярних сервісів на кшталт ChatGPT, які працюють через хмарні рішення.
«Коли ми пишемо запит до ChatGPT, то розуміємо, що десь є хмара, яку хтось створив й адмініструє, а ваші персональні дані фактично йдуть за кордон», — зазначив Цьвок.
Українські компанії або державні установи зможуть розгортати модель локально, щоб інформація не виходила за межі організації.
Паралельно держава створює
AI Factory
— першу державну інфраструктуру для рішень на базі штучного інтелекту.
«Маючи власну інфраструктуру та власну національну велику мовну модель, яка працює на державній інфраструктурі, ми повністю забезпечуємо AI-суверенітет», — каже керівник напряму ШІ у Мінцифрі.
Як ШІ вже використовують у державі
Штучний інтелект уже застосовують у державних процесах для автоматизації складних задач.
Наприклад, раніше цифрова експертиза нормативних актів у Мінцифрі могла тривати тижнями: юристи вручну перевіряли документи на десятки сторінок. Тепер ШІ аналізує такі тексти значно швидше.
«Зараз ми використовуємо ШІ, який аналізує документ і дає свій висновок. Нам вдалося скоротити цей термін до 72 годин», — каже Цьвок.
Також штучний інтелект допомагає у гармонізації українського законодавства з нормами ЄС, що передбачає аналіз понад 30 тисяч правових актів.
Ще один приклад — служби підтримки цифрових сервісів. За словами Цьвока, сьогодні ШІ закриває понад 90% звернень. Алгоритм відповідає майже миттєво — до 5 секунд.
За цей час система вже опрацювала понад мільйон запитів користувачів.
Чи замінить ШІ людей
Попри поширені побоювання, у Мінцифрі кажуть, що штучний інтелект не призвів до скорочення працівників.
«Жодну людину не звільнили. Навпаки, фахівці пройшли трансформацію», — наголошує Цьвок.
Частина працівників, які раніше відповідали на звернення користувачів, тепер займаються навчанням нейромереж.
Коли з’явиться український ШІ
Наразі проєкт перебуває на активній стадії розробки. Технологічну частину реалізує партнер — компанія Kyivstar, тоді як держава займається збором і підготовкою даних для навчання моделі. До цього процесу залучені університети, наукові установи, бізнес і медіа.
Першу версію української великої мовної моделі
планують представити наприкінці весни 2026 року.
Після тестування вона стане open-source, щоб бізнес, дослідники та громадські організації могли створювати власні продукти на її основі.