Експорт озброєнь — навіщо це Україні та скільки грошей може принести - Економіка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Експорт озброєнь — навіщо це Україні та скільки грошей може принести

18 березня 2026 р. 09:59

18 березня 2026 р. 09:59

Перед початком повномасштабної війни Указом Президента України 2021 року було затверджено Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу нашої держави. Цей документ став основою для підготовки державних програм з метою забезпечення сталого ефективного розвитку цієї надважливої галузі, а також зниження залежності України від критичного імпорту шляхом заміщення імпортованих озброєнь продукцією вітчизняного виробництва.

Однак з початком повномасштабної війни оборонно-промисловий комплекс став перед новими нечуваними викликами і зрозуміло, що він потребував якнайшвидшого подальшого розвитку.

Якщо 2022 року загальний потенціал виробництва української зброї становив лише 1 млрд доларів, то зараз він оцінюється у понад 40−55 млрд.

Як заявляв свого часу військовий аналітик, полковник Петро Черник, Україна здійснила революцію у частині дронової війни і стала попереду всіх країн світу. Тому, як вважає фахівець, в нашу державу зайшли такі гіганти щодо виробництва зброї, як Rheinmetall, Bayraktar, Lockheed з конкретними пропозиціями.

Finance.ua проаналізував стан військово-промислового комплексу (ВПК). Ми також оцінили економічний ефект для бюджету, розвитку технологій і можливості щодо експорту.

Оборонно-промисловий комплекс: загальна інформація з відкритих джерел

Оборонно-промисловий (ОПК) чи як часто його іменують військово-промисловий комплекс (ВПК) в Україні представляє собою багаторівневу систему, яка об’єднує державні підприємства (насамперед АТ «Українська оборонна промисловість» — колишній Укроборонпром. — Ред.) та чимало приватних підприємств.

Сьогодні ці компанії виробляють високоточне озброєння, БПЛА, бронетехніку, ракетні комплекси та проводять різного роду ремонтні роботи військової техніки.

Упродовж 2023−24 років, згідно з державним бюджетуванням, на ОПК було виділено понад 35 млрд доларів. Торік на ці цілі пішло понад 55 млрд доларів, з яких 54,55 млрд доларів було спрямовано на розробку та впровадження нових технологій та нарощування потужностей.

На цей рік у державний бюджет на ОПК було закладено рекордні 2 трлн 807 млрд гривень (або за курсом станом на момент написання тексту ~ 63,94 млрд доларів. — Ред.).

З них на виробництво та закупівлю зброї закладено 955 млрд гривень. Окрім того, 30 млрд грн уряд скеровує для підприємств, що виконують критичні оборонні контракти.

<i>На 2026 рік у бюджет закладено рекордні кошти на зброю</i>

Щодо структури оборонних підприємств, які випускають різноманітне озброєння та відносяться до державних: крім нашого гіганта «Українська оборонна промисловість» до них також належать інші великі компанії — ДЗТІП «Промооборонекспорт», ДП «ТАСКО-експорт», ДП «Укроборонсервіс» та ДГЗ «Укрінмаш».

До державних підприємств також відносяться ДП КБ «Луч», завод імені Малишева, «Авіакон», «Фотоприлад», Жулянський машинобудівний завод «Візар», ДП «Івченко-Прогрес» тощо.

Державні підприємства займаються авіабудуванням та авіаремонтом, суднобудуванням; виробляють бронетанкову, артилерійську, автомобільну, інженерну та спеціальну техніку. Займаються і виробництвом техніки та технологій щодо радіолокації, а також високоточним озброєнням.

За інформацією агенції «Арміяінформ», станом на початок 2026 року в Україні функціонує 800−900 приватних оборонних підприємств. Цікавим є те, що ці компанії забезпечують понад 70% продукції, яка необхідна для Сил оборони України. Таким чином, важливість приватного військового бізнесу у нашій країні важко переоцінити.

Кількість виробників постійно зростає, головним чином у сфері виробництва безпілотників. До великих приватних виробників відносяться такі відомі нині компанії, як «Технологічні Сили України» (воно налічує понад 80 членів-партнерів) та Українська рада зброярів (де нараховується понад 300 фірм-виробників).

Приватні підприємства фактично займаються тим же, що і державні, проте основний уклон робиться на безпілотних літальних апаратах, які стали технологічним новим видом озброєнь у сучасних війнах.

Трудовий потенціал та плани на його зростання

Влада заявляє про те, що 2026 року виробництво FPV та інших дронів за планами повинно досягнути 20 млн одиниць. Відомо, що торік вироблялося кожного місяця 200 тис. одиниць, тобто за рік ця цифра повинна становити 2,4 млн одиниць такої зброї.

Торік у ВПК працювало 300 тис. осіб. Якщо навіть припустити, що план на 2026 рік (20 млн дронів) буде виконано на 50%, то напевно, що оборонний комплекс потребуватиме залучення не менше, ніж 100 тис. нових працівників, а то й значно більше. Це лише за категорією «дрони», не кажучи про виробництво інших видів озброєнь.

За інформацією агенції «Ліга», цього року в оборонній сфері очікується зростання MilTech-галузі на 20−25%. Найвищий попит спостерігатиметься на інженерів, програмістів та висококваліфікованих робітників. Так що і у цій галузі повинен бути значний приплив нових трудових ресурсів. Тим більше, що уряд планує значні послаблення у питанні бронювання фахівців оборонних підприємств.

Стимулювання ВПК та інших сфер економіки

Безперечно ВПК України стимулює економіку, адже він зараз став її основою і зростання ВВП щороку — це саме заслуга оборонної промисловості. Так, за інформацією економістів, кожна інвестована гривня у ВПК створює 2,3 гривні доданої вартості, забезпечує зростання робочих місць, модернізацію виробництва та впровадження інновацій.

Фактично розвиток оборонної галузі запускає ланцюгову реакцію: збільшуються обсяги виробництва в металургії, електронній промисловості, логістиці, транспортних та IT-послугах.

Так, приміром, 2024 року обсяги зростання виробництва сталі склали 21,6%, чавуну — 18,1%, прокату — 15,8%. 2025 року ці показники відповідно до 2024 року були такими: на 2,2% знизилося виробництво сталі за причини масових відключень електрик, чавуну — зросло на 11,2%, прокату — на 4,4%.

Торік, не зважаючи на великі складнощі з нестачею електричної енергії, спостерігалося зростання обсягів виробництва у сегментах електроніки, пов’язаних із БпЛА, зокрема електронних компонентів, плат, а також оптичної продукції.

<i>БпЛА є одним із рушіїв ОПК України</i>

Щодо логістики — її розвиток підтверджується активним зростанням кількості компаній. Так, приміром, у третьому кварталі 2025 року було зареєстровано 8,3 тис. транспортно-логістичних ФОП, що є вдвічі більшим показником, ніж у другому кварталі.

Помітно зростає сектор електронної торгівлі: так 2025 року порівняно з 2024-м він зріс на 7%, досягнувши 256 млрд гривень.

Експорт: сучасний стан та плани

Україна має чималі можливості для експорту зброї. Як заявив нещодавно Президент України Володимир Зеленський, 2026 року в Європі запрацюють 10 експортних центрів.

За словами заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Давида Алояна, вже цього року Україна може експортувати до різних держав озброєнь на суму декілька млрд доларів.

Він також повідомляє, що державна комісія, яка займається видаванням відповідних ліцензій у воєнний час, схвалила більшість з 40 заявок від виробників оборонної промисловості на експорт матеріальних засобів та послуг.

Водночас пан Алоян не прогнозує шаленого буму експорту, адже у першу чергу, повинні бути задоволені внутрішні потреби в озброєннях. Проте вже зараз відомо, що такі наші партнери, як Німеччина, Велика Британія, США, скандинавські країни та деякі держави Близького Сходу мають неабияку зацікавленість в отриманні зброї та передових технологій нашої країни.

«Немає ні бажання, ні мети зачинити всіх виробників і залишити тільки своїх… Є підхід, і він зосереджений на створенні системи, яка ставить на перше місце інтереси передової та національні інтереси. А потім підуть комерційні інтереси», — каже Алоян.

Українська рада зброярів уже давно підтримувала ідею контрольованого експорту, але її керівники вважали, що у першу чергу повинні бути задоволені всі потреби Збройних сил України.

Так, у коментарі AIN, керівники ради зазначили, що кожна угода має проходити державне ліцензування, заборону на реекспорт і після постачальний контроль.

У раді впевнені, що сьогодні можна експортувати морські дрони, а у перспективі розглядаються можливості щодо вивезення з України окремих видів БПЛА та засобів РЕБ, які не зменшують запасів фронту.

Щодо економічного ефекту від експорту озброєнь, то вважається, що за консервативного сценарію ця цифра може наближатися до 500 млн доларів на рік, а це дає 100 млн доларів податкових надходжень до бюджету.

За реалістичного сценарію, ефект може скласти до 1,5−2 млрд доларів на рік і до державного бюджету, таким чином надходитиме до 500 млн доларів.

Все це додатково збільшить робочі місця, активно запрацюють компанії з технологій та найбільші виробники озброєння.

За оцінками військових експертів, наша країна ще 2024 року мала великий експортних потенціал, який склав 2 млрд доларів.

Як вважає Тимофій Юрков, співзасновник виробника РЕБ Contra-Dron, експорт для українських виробників вкрай потрібний, а його можливість дала б змогу збалансувати виробничі цикли і оптимізувати ресурси підприємств.

«Для виходу на експорт нам не потрібно нічого розширювати. Просто в періоди, коли немає внутрішніх замовлень, ми могли б спрямовувати ресурси на закордонні контракти, без шкоди для обороноздатності України. Експорт зі свого боку робить бізнес-процеси більш передбачуваними та сприяє довгостроковому плануванню», — вважає він.

Та є і компанії, які зараз не планують експорт. Приміром, Ірина Терех, СТО компанії Fure Point, каже, що всі виробничі спроможності, які нарощено компанією, залучено до забезпечення фронту.

«На майбутнє ми розглядаємо експорт, можливо програмних рішень, а також навігаційних рішень, які нам дозволяють бути ефективними. Також йдеться і про ракети та рішення для ППО. Але зараз ми сфокусовані більше на внутрішній роботі», — зазначає вона.

Висновки

З початком повномасштабної війни, в Україні вже за підсумками 2022 року, спостерігалося значне падіння ВВП. Звісно, що сьогодні країна віддає всі сили та економічний потенціал на боротьбу з російським агресором. Важливо, що економіку України зараз активно підтримує ВПК. Він напряму сприяє розвитку інших галузей економіки, приміром, металургії та логістики.

Звісно, що переважна більшість виробленої в Україні зброї повинна йти на потреби Збройних Сил України. Але за роки війни в нашій країні сформувався потужний воєнно-промисловий комплекс, який почав виробляти надлишки продукції. Саме їх можна з успіхом експортувати до різних країн Європи та Азії без негативного впливу для самої України.

Це надасть нашій країні додаткові валютні надходження, які їй так необхідні для розвитку, та значною мірою поповнить державний бюджет.

Також за темою

Експорт озброєнь — навіщо це Україні та скільки грошей може принести

Сьогодні 09:50

ЄС може розблокувати кредит для України за лічені дні

Сьогодні 09:44

Трудові книжки в Україні потрібно оцифрувати: названо терміни

Вчора 17:12

3405

Більші зарплати та відпустки: які оновлення очікують трудове законодавство України

Вчора 13:03

7963