Чому Нацбанк відтермінував пом’якшення процентної політики і зберіг облікову ставку

19 березня 2026 р. 20:03

19 березня 2026 р. 20:03

Геополітичні виклики у світі можуть призвести до погіршення інфляційних очікувань. Війна на Близькому Сході може призвести до погіршення ситуації: інфляція у найближчі місяці може підвищитися, а прогнози залишаються невизначеними. Про це повідомляє 19 березня регулятор на офіційному сайті .

Однак Україна намагається якщо не поліпшити, то, принаймні, зберегти ситуацію на нинішньому рівні.

Попри певне зниження ринкових ставок у відповідь на пом’якшення процентної політики НБУ в січні, гривневі інструменти залишалися привабливими. Обсяги строкових депозитів фізичних осіб у банках та портфель їхніх вкладень в ОВДП зростали. Водночас, ураховуючи посилення зовнішніх ризиків, погіршення інфляційних очікувань населення й підвищення волатильності на валютному ринку, НБУ вважає за доцільне наразі утриматися від подальшого зниження облікової ставки, закладеного до січневого прогнозу.

Як відомо, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%.

"НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань. Це рішення підтримає привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою збереження помірної інфляції цьогоріч та її приведення до цілі 5% на горизонті політики" — заявили у НБУ, наголосивши, що у разі збереження ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики, а за їх посилення — буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів.

У НБУ пояснили і ситуацію з інфляцією.  Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося, тоді як вартість оброблених продуктів, навпаки, зростала повільніше. У результаті загальна інфляція лише незначно перевищила траєкторію прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, січень 2026 року), а базова інфляція — повністю їй відповідала: після тривалого періоду зниження загальна інфляція в лютому незначно пришвидшилася — до 7,6% у річному вимірі. Водночас базова інфляція зберіглася на рівні 7,0% р/р., повідомили у Нацбанку.

Водночас інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування. Очікування інших груп респондентів були відносно стійкими.

Упродовж останніх тижнів ситуація в енергосекторі України поліпшилася, що має обмежити ціновий тиск, однак подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході.

Війна на Близькому Сході призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів та газу, що вже позначається на внутрішніх цінах в Україні. Тому, незважаючи на січневий прогноз НБУ, інфляція у найближчі місяці може підвищитися, а прогнози залишаються невизначеними.

Але Україна має змогу фінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні завдяки зовнішній допомозі, і це важливо для забезпечення стійкості валютного ринку.

Нацбанк повідомив, що з початку року Україна отримала 5,5 млрд дол. США офіційного фінансування. Завдяки цим надходженням уряд мав змогу профінансувати усі критичні видатки бюджету та зберегти запас коштів для покриття майбутніх бюджетних потреб. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько 55 млрд дол. США. Такий рівень резервів підтримує високу спроможність НБУ забезпечувати стійкість валютного ринку.

Основним викликом для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишаються наслідки російської агресії, однак упродовж останнього місяця суттєво посилилися й геополітичні ризики. Все це разом створює загрози для цінової динаміки та економічної активності.

Дійсно, упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі. Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні та збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну.

Нагадаємо, на початку 2026 року Нацбанк спрогнозував динаміку інфляції. За оцінками НБУ у грудні минулого року базова інфляція сповільнилися до 8% у річному вимірі. Річні темпи зростання цін знизилися й у січні. Щодо інфляційних очікувань, то, за прогнозами НБУ, у 2026 році ціни зростатимуть помірно.Більш того, очікувалося, що зниження інфляції триватиме й у наступні місяці. Це пояснюється ефектом вищих урожаїв 2025 року.

"Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Разом із ефектами низької бази порівняння вони спричинять помірне пришвидшення інфляції у другому півріччі. Тож за результатами 2026 року інфляція знизиться помірно — до 7,5%", - йдеться у повідомленні.

Крім того, за прогнозом НБУ, інфляція знизиться до 6% наприкінці 2027 року, а у 2028 році – до цілі 5%. Але тепер доводиться вносити корективи у зв'язку з війною на Близькому Сході. Від того, наскільки довго вона продовжуватиметься, залежить, у тому числі, і прогноз для України.

Економіка