Росіяни виводять гроші з банків: чому в Кремлі просять розраховуватись готівкою

22 березня 2026 р. 17:47

22 березня 2026 р. 17:47

• У січні 2026 року росіяни зняли з банківських рахунків 19,7 мільярда доларів, що призвело до чистого відтоку 13,9 мільярда доларів.
• Інфляція , посилення контролю держави та перебої в роботі інтернет-інфраструктури змушують росіян переходити на готівку.

Через інфляцію та посилений фінансовий котроль держави – росіяни бояться залишитись без заощаджень, тому почали знімати з карток готівку. Водночас ситуація торкнулася бізнесу, наслідки є також для банків.

Чому росіяни масово переходять на готівку?

Про те, як інфляція вплинула на поведінку банківських споживачів, йдеться в повідомленні Служби зовнішньої розвідки України.

Дивіться також Без членства та права голосу: чи може ЄС покарати Угорщину за блокування кредиту Україні

У січні 2026 року росіяни зняли з карткових та накопичувальних рахунків понад 19,7 мільярда доларів . На депозити повернули лише 5,8 мільярда. Так, чистий відтік з банківської системи сягнув 13,9 мільярда доларів.

Зауважте! Такий показник другий за масштабом після 2010 року. Першість займає 2022 рік, коли росіяни зняли з рахунків 25,9 мільярда доларів. Це період початку повномасштабної війни в Україні та введення санкцій проти Кремля.

У розвідці пояснюють негативну динаміку на фінансовому ринку такими чинниками:

• посилення контролю з боку влади за фінансовими операціями;
• перебої в роботі інтернет-інфраструктури;
• інфляція.

Через вплив останнього фактора росіяни частіше вирішують витрачати відкладені кошти, ніж чекати поки вони знеціняться або втратять купівельну спроможність.

Зверніть увагу! З початку 2026 року кожному другому мешканцю Росії пропонували розрахуватись готівкою. Кожний третій росіянин зіштовхувався з "пропозицією" неодноразово. Загалом 18% громадян отримують подібні "нагадування про готівку" регулярно.

Зокрема через підвищення податків на додану вартість та перегляд страхових внесків бізнес іде в тінь. Для банків теж є наслідки – обмеження ресурсів для кредитування та збільшення залежності від рефінансування з Центробанку.

Ситуація на Близькому Сході теж впливає на економіку Кремля . Зокрема дорожчають логістика та імпорт, що на тлі кризи всередині Росії лише поглиблює інфляцію.

Що відомо про економіку Росії?

Попри регулярне сповільнення та рецесію, що виникли на тлі санкцій проти Москви з початком війни в Україні, нині ситуація не така однозначна.

Загострення конфлікту на Близькому Сході, хоч частково вплине на інфляцію в Росії, однак має для країни й економічну вигоду. Особливо після того, як США пом'якшили санкції. Німецьке видання Der Spiegel повідомляє, що прибуток від продажу нафти, складатиме до 250 мільярдів доларів .

Такі гроші Росія може отримати до вересня 2026 року. Додаткові доходи в рази вищі, ніж Росія мала після енергокризи 2022 року.

Водночас експерти пояснюють, що вищі ціни на нафту та попит на ресурс роблять позиції Москви на міжнародному ринку міцнішими. Однак варто враховувати, що отримані гроші йдуть на війну проти України. Росія використає додатковий дохід для закриття потреб на фронті.

Що ще відомо про експорт російської нафти та його наслідки?

• Через кризову ситуацію на нафтовому ринку деякі країни ЄС були переконані, що співпраця з Росією – найкращий метод для поліпшення економічної ситуацію. Адже країна має ресурси і може їх продавати, тож дефіциту не буде і ціни вдасться зменшити.

• Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував зняття санкцій США з Росії та Білорусі. Він вважає, що це 100% послаблення тиску на країни. Президент також висловивив сподівання, що європейські партнери України не підуть на такий крок.

Через кризову ситуацію на нафтовому ринку деякі країни ЄС були переконані, що співпраця з Росією – найкращий метод для поліпшення економічної ситуацію. Адже країна має ресурси і може їх продавати, тож дефіциту не буде і ціни вдасться зменшити.

Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував зняття санкцій США з Росії та Білорусі. Він вважає, що це 100% послаблення тиску на країни. Президент також висловивив сподівання, що європейські партнери України не підуть на такий крок.

Економіка